Рішення № 83545362, 24.07.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2019 року № 320/3177/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, у якому позивач просив суд:

- визнати неправомірною відмову Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно довідки КП «Сквирське комунальне господарство» про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 04.07.2014 року № 100;

- зобов`язати Сквирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області поновити виплати та здійснити подальше перерахування і виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру заробітної плати за період виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 1 535 (тисяча п`ятсот тридцять п`ять) крб. 71 коп., на підставі довідки КП «Сквирське комунальне господарство» № 100 від 04.07.2014 року, відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 17.05.2019 року, з урахуванням вже виплачених сум;

- у випадку припинення Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Київської області, як правонаступника, поновити виплати та здійснити подальше перерахування і виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру заробітної плати за період виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 1 535 (тисяча п`ятсот тридцять п`ять) крб. 71 коп., на підставі довідки КП «Сквирське комунальне господарство» № 100 від 04.07.2014 року, відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 17.05.2019 року, з урахуванням вже виплачених сум.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач незаконно та безпідставно відмовився перерахувати йому пенсію на підставі довідки від 04.07.2014 № 100, виданої КП «Сквирське комунальне господарство», з якого ОСОБА_1 з 01 по 10 червня 1986 року було направлено для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що факт нарахування та виплати позивачеві заробітної плати у тому розмірі, що зазначений у довідціКП «Сквирське комунальне господарство» від 04.07.2014 № 100, не підтверджується первинними документами. Водночас перерахунок пенсії не може проводитись на припущеннях чи даних, які не відповідають первинним бухгалтерським документам.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 від 29вересня 1998 року та вкладкою до нього № 175299 від 29 вересня 1998 року.

Разом з цим, позивач є інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується витягом з акта огляду МСЕК від 15.09.1998 Серія КИО-І № 067981.

У період з 24 жовтня 1980 року по 01жовтня 1998 року позивач перебував у трудових відносинах зі Сквирським комбінатом комунальних підприємств, правонаступником якого згодом стало КП «Сквирське комунальне господарство», де позивач працював на посаді водія, що підтверджується копією витягу з трудової книжки від 26березня 1970 року.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 22червня 2006 року у справі № 2-О-74/2006 встановлено факт, що позивач з 01червня 1986 року по 10 червня 1986 року перебував у відрядженні у м. Прип`яті Київської області з тривалістю робочого часу за час відрядження щоденно 18 годин в зоні відчуження, в м. Чорнобилі Київської області – 4 години, тобто тривалість його робочого часу щоденно становила 22 години в зоні відчуження.

У подальшому, на підставі вказаного рішення суду, КП «Сквирське комунальне господарство» було видано позивачу довідку від 04 липня 2014 року № 100 про заробітну плату в зоні відчуження ЧАЕС, згідно якої йому було нараховано 1535 руб. 71 коп.

19 лютого 2019 року позивач письмово звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсійних виплат за довідкою виданою КП «Сквирське комунальне господарство» 04 липня 2014 року № 100.

Однак листом від 17 травня 2019 року № 258 відповідач повідомив позивачу про відмову у перерахунку пенсії за його заявою, мотивуючи тим, що за результатами перевірки довідки про заробітну плату в зоні відчуження від 01.07.2014 р. № 100 виявлені деякі розбіжності в класності, сумі годинної тарифної ставки, місці проведення робіт та кількості відпрацьованих годин в зоні відчуження, про що визначено в Результатах звірки № 3296/01 відомостей, поданих для обчислення пенсії, з первинними документами від 02.05.2019 р. та зазначено в листі позивачу.

Також відповідач наголошує, що позивачем не надано доказів на спростування відомостей, зазначених у довідці, що була видана позивачу, а відомості у довідці від 01.07.2014 р. № 100 не підтверджено жодними первинними документами.

Додатково відповідач у відзиві зазначив, що згідно із роз`ясненням Міністерства соціального захисту населення України від 08 серпня 1996 року № 02-105-013, рішення судів про встановлення факту перебування на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не дають права на підвищену оплату праці в зоні відчуження та визначення розміру пенсії.

За наведених обставин позивачу було роз`яснено, що рішення Сквирського районного суду Київської області від 22 червня 2006 року у справі № 2-О-74/2006 не дає право на підвищену оплату праці в зоні відчуження та не містить зобов`язань Пенсійного фонду України у Сквирському районі щодо перерахунку такої пенсій.

Вважаючи зазначену відмову у перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Обчислення пенсій відповідно до статті 15 цього ж Закону здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які видаються установами і організаціями на підставі первинних документів (особових рахунків, відомостей та інших документів про нараховану і сплачену заробітну плату), а також фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 112, був затверджений «Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якого визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної цією особою за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках.

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно з п. 4 п. 3 даного Порядку у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Таким чином, розмір пенсії по інвалідності ставиться у залежність від заробітку, фактично отриманого особою у період її роботи в зоні відчуження.

Судом встановлено, що позивачу було оформлено та видано довідку КП «Сквирське комунальне господарство» від 01.07.2014 р. № 100 про заробітну плату за роботу в зоні відчуження з 01.06.1986 р. по 10.06.1986 р. У відповідності до вказаної довідки, позивачу за роботу в населених пунктах зони відчуження м. Прип`ять та м. Чорнобиль виплачена заробітна плата у сумі 1535 крб. 71 коп., з урахуванням коефіцієнта кратності 3,82.

Дана довідка не була визнана судом незаконною або такою, що видана безпідставно чи з порушенням правил її видачі. При цьому, суд звертає увагу, що відповідач може перевірити лише обґрунтованість видачі довідки, а не її зміст, який в даному випадку він необґрунтовано поставив під сумнів.

При цьому, дослідивши вказану довідку, суд зазначає, що у ній зазначено, що оплата за підвищеними тарифними ставками (посадовими окладами) з урахуванням зони безпечності, провадиться виходячи з установленого у зоні відчуження 6-ти годинного робочого дня та 6-ти денного робочого тижня.

Суб`єктом видачі довідки проведено розрахунок заробітку ОСОБА_1 , з якого убачається, що за роботу з 01.06.1986 р. по 10.06.1986 р. у зоні відчуження позивач отримав 1535,71 крб. Листом від 23.03.2017 р. № 14-зв начальником КП «Сквирське комунальне господарство» було зазначено, що видана довідка та розрахунок до неї були виконані правильно.

Відповідно до статті 1 Конвенції про захист заробітної плати, ратифікованої 30 червня 1961 року, Україна прийняла на себе зобов`язання заробітною платою рахувати будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах за виконану роботу або послуги працівникові.

За змістом статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Правилами статті 49 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Тобто, за загальним правилом видача довідок про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС здійснюється підприємствами, установами та організаціями або їх правонаступниками.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що довідка про заробітну плату під час роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, видана КП «Сквирське комунальне господарство», є підставою для перерахунку пенсії.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Тотожні повноваження територіальних органів Пенсійного фонду України визначені й у статті 64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб – суб`єктів підприємницької діяльності відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Доказів того, що на виконання даних повноважень відповідачем направлялись запити про надання підтверджуючих документів або вчинялись інші дії і за наслідками таких дій відповідачем були отримані докази, що свідчать про невідповідність сум, зазначених у довідці про заробітну плату фактичним обставинам, відповідач під час розгляду справи не надав.

Таким чином, відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача з урахуванням довідки КП «Сквирське комунальне господарство» про заробітну плату за роботу у зоні відчуження ЧАЕС від 94.07.2014 р. № 100,є необґрунтованою та протиправною.

Щодо четвертої вимоги позивача, суд зазначає наступне, відповідно до частини сьомої статті 246 КАС України, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення). Тому суд не може задовольнити четверту вимогу позивача.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

За таких обставин, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, а відтак позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 9,14,73,74,75,76,77,78,90,143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною відмову Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно довідки КП «Сквирське комунальне господарство» про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 04.07.2014 року № 100.

3. Зобов`язати Сквирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області поновити виплати та здійснити подальше перерахування і виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру заробітної плати за період виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 1 535 (тисяча п`ятсот тридцять п`ять) крб. 71 коп., на підставі довідки КП «Сквирське комунальне господарство» № 100 від 04.07.2014 року, відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 17.05.2019 року, з урахуванням вже виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.