Ухвала суду № 83545042, 09.08.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 серпня 2019 року м. Житомир справа № 806/387/17

категорія 111030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Шевчук Т.А.,

за участю: представника позивача Чепури І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" задоволено.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу. Однак, ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року без змін.

Однак, на вищезазначені судові рішення Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було подано касаційну скаргу.

Постановою Верховного Суду від 04 квітня 2049 року касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено частково, скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 по справі № 806/387/16, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Адміністративна справа №806/387/16 надійшла до Житомирського окружного адміністративного суду від Верховного Суду 06 травня 2019 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2019, головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №806/1005/18 визначено суддю Черняхович Ірину Едуардівну.

Ухвалою судді від 08 травня 2019 року адміністративну справу №806/387/17 було прийнято до загального позовного провадження.

08 серпня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про залишення позовної заяви у справі №806/387/17 без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду.

В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України у для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Натомість, відповідач вказує, що про неповернення переплати в сумі 25833796 грн. позивач дізнався 22.04.2016, коли у відповідь на своє прохання щодо повернення переплати з податку на прибуток, що було викладено у листі від 22.03.2016 № 363, отримав лист Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 22.04.2016 №9068/10/28-10-41-09-17, в якому позивачу для з`ясування вказаного питання було запропоновано провести звіряння розрахунків з бюджетом.

З огляду на зазначене відповідач вважає, що останнім днем коли позивач у межах визначеного КАС України строку, міг подати позовну заяви є 23.10.2016. Натомість, з даним позовом до суду він звернувся 06.02.2017, що свідчить про пропуск Товариством з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" шестимісячного строк звернення до суду, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Розглянувши в судовому засіданні, що відбулось 08.08.2019, вищезазначену заяву про залишення позовної заяви у справі №806/387/17 без розгляду, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 99 КАС України (в редакції, що була чиннна на момент звернення позивача з даним позовом до суду) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини 2 наведеної статті КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні положення закріпленні в статті в ст. 122 КАС України, в редакції чинній станом на дату розгляду судом вказаної заяви про залишення позовної заяви без розгляду.

Пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 1, 2 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, встановлений КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

В контексті наведеного суд зазначає, що вирішальним моментом щодо визначення строків звернення до суду є встановлення обставин, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви предметом оскарження в даній справі є бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо не підготовки та неподання висновку для повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємства в сумі 25833795,89 грн. і зобов`язання відповідача вчинити дії щодо повернення цим коштів.

При цьому, звернення ТОВ "Церсаніт Інвест" до суду зумовлено тим, що відповідно до розрахунків податкових зобов`язань щодо сплати податку на прибуток за ІІ квартал 2016 року, податкове зобов`язання з податку на прибуток рахується від`ємним значенням в розмірі 25833795,89 грн. З метою повернення надміру сплаченого податку позивачем подано відповідну заяву від 11.08.2016 до відповідача, проте своїм листом від 08.09.2016 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби повідомив про відсутність окремого реєстру для повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток підприємств і не повернув кошти на рахунок Товариства. Позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо неповернення надміру сплаченого податку є протиправною та порушує права Товариства.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 43.3 вказаної статті Податкового кодексу України (ред. з 02.12.2010 до 01.01.2017, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

При цьому, пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу України (ред. з 02.12.2010 до 01.01.2017) визначено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (абз. 1 п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позов платника податків про визнання протиправною бездіяльності контролюючого органу щодо не підготовки та неподання висновку про повернення відповідних сум коштів та зобов`язання вчинити певні дії може бути подано до адміністративного суду впродовж шестимісячного строку після спливу п`яти робочих днів і закінчення двадцятиденного строку з дня подання таким платником податків заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.

З матеріалів справи судом з`ясовано, що 22 березня 2016 року позивачем направлено лист Голові Державної фіскальної служби України за вих. № 363 з проханням розглянути можливість повернення переплати податку на прибуток на їх банківський рахунок, або перерахувати суму переплати на Митницю з метою забезпечення сплати митних зборів і ПДВ на імпорт.

В подальшому вказаний лист був скерований до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

В свою чергу, Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників у листі від 22.04.2016 № 9068/10/28-10-41-09-17 запропонувало Товариству провести звіряння розрахунків з бюджетом по податку на прибуток та після цього подати заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначити напрям перерахування коштів з урахуванням вимог, передбачених Податковим кодексом України.

11 серпня 2016 року позивачем на ім`я начальника Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників підготовлено та направлено заяву за вих. № 758, в якій ТОВ "Церсаніт Інвест" просило повернути на розрахунковий рахунок підприємства помилково та надміру сплачені грошові зобов`язання з податку на прибуток у сумі 25833795,89 грн. При цьому указано, що переплата виникла за рахунок самостійного виправлення помилок та подання 25.02.2014 уточнюючого розрахунку по декларації на прибуток підприємства за 2012 рік, 03.03.2014 декларації на прибуток підприємства за прибуток підприємства за 2013 рік, 02.03.2015 декларації на прибуток підприємства за прибуток підприємства за 2014 рік, 05.05.2016 уточнюючого розрахунку по декларації на прибуток підприємства за 2013 рік.

В свою чергу, лист Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 08.09.2016 № 2574/10/28-10-41-09-08 "Про надання інформації щодо перерахування коштів", у якому контролюючий орган просив розглянути питання щодо можливості подальшого часткового зарахування наявної переплати з податку на прибуток підприємств в рахунок сплати інших податків, зборів та платежів, було отримано позивачем 20 вересня 2016 року.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що строк звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом слід обраховувати з часу коли позивачем отримано відповідь Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 08.09.2016 №2574/10/28-10-41-09-08, тобто з 20 вересня 2016 року.

Як вбачається з реєстраційного штампу суду, позовна заява ТОВ "Церсаніт Інвест" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії була подана до суду 07 лютого 2017 року, що свідчить про те, що шестимісячний строк звернення з вказаним позовом до суду позивачем порушено не було.

Щодо посилання відповідача на дату листа від 22.04.2016, як на день від якого необхідно обчислювати строк звернення позивача до суду з даним позовом, оскільки у цьому листі Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби роз`яснив позивачу порядок виконання ст. 43 Податкового кодексу України та запропонував подати відповідну заяву, що в подальшому (11.08.2016) і було зроблено позивачем, суд зазначає наступне.

Відповідь в листі від 22.04.2016 надана на лист позивача, адресований Голові державної фіскальної служб України, а не на заяву платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток. Доказів звернення позивача у березні 2016 року до відповідача із відповідною заявою матеріали справи не містять.

Водночас суд звертає увагу на те, що на момент звернення позивача до контролюючого органу із заявою від 11.08.2016, строк, визначений п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України (ред. з 02.12.2010 до 01.01.2017 чинній на момент виникнення спірних правовідносин), впродовж якого позивач може скористатися своїм правом на подачу заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток також не закінчився.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є безпідставною, тому підстави для застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду та залишення позовної заяви без розгляду, в даному випадку відсутні.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі №806/387/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 242, 243, 248, 256, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі №806/387/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя І.Е.Черняхович

інше Відмовлено у залишенні позовної заяви без розгляду

Повний текст ухвали складено 09.08.2019