Рішення № 83544926, 09.08.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2019 року м. Житомир

справа № 240/5488/19

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про утримання переплати в розмірі 20%, яка виникла у зв"язку з перерахунком пенсії як працюючому пенсіонеру за період з 01.04.2015 по 30.04.2016 в сумі 18374,72 грн;

- зобов"язати Коростенське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернути і виплатити пенсію за період з 01.04.2015 по 30.04.2016;

- визнати протиправним дії Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років для жінок, починаючи з 01.02.2019;

- зобов"язати Коростенське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати та виплати пенсію за віком відповідно до статтей 27 та 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", збільшивши пенсію на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років для жінок, починаючи з 01.02.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, отримує пенсію за віком, а її трудовий стаж складає 45 років 2 місяці 22 дні. Тому вважає, що відповідно до п.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за кожен рік роботи понад встановлений для жінок 15-річний стаж. Для отримання перерахунку звернулася до відповідача із відповідною заявою, проте відповідач листом від 28.01.2019 №І-3/8 повідомив її, що виплата пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому збільшення розміру пенсії повинно бути проведене у розмірах, встановлених цим Законом.

Окрім того, зазначає, що відповідачем у вказаному листі також повідомлено про те, що з її пенсії утримується переплата в розмірі 20%, яка виникла у зв`язку з перерахунком пенсії, як працюючому пенсіонеру. Загальна сума переплати за період з 01.04.2015 по 30.04.2016 становить 18374,72 грн, залишок станом на 01.01.2019 складає 2650,08 грн.

Проте, позивач зазначає, що відповідно до п.5 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про нотаріат” від 1 жовтня 2008 року №614-VI державні нотаріуси в частині оплати праці та пенсійного забезпечення прирівнюються до державних службовців відповідних категорій. Стаж роботи державних нотаріусів у державних нотаріальних конторах зараховується до стажу державної служби. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів нотаріату.

Отже, внесення змін до Закону України “Про нотаріат” в частині оплати праці та пенсійного забезпечення було проведено коли позивач перебувала на пенсії.

Також зауважує, що пенсія їй призначена не відповідно до Закону України “Про державну службу", а відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 2004 року, з урахуванням ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Вважаючи протиправними дії органу Пенсійного фонду України щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та щодо утримання з її пенсії переплати в розмірі 18374,72 грн, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

20 травня 2019 року відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі надіслав до суду відзив на позовну заяву за вх.№12098/19, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що розрахунок пенсії позивачу і її виплата проводиться з 05.04.2004 відповідно до чинного законодавства - Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Оскільки стаж роботи позивача обчислюється відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тому дія ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на перерахунок пенсії позивача не поширюється.

13 червня 2019 року позивач надіслала до суду заперечення на відзив на позовну заяву за вх.№14460/19 в якому додатково зазначає, що з пенсіонера може бути стягнута сума пенсії, сплачених надміру коштів тільки внаслідок зловживань (недобросовісності) з боку пенсіонера або внаслідок рахункової помилки, однак жодних доказів, які б засвідчували, що є зловживання зі сторони позивача відповідачем суду не надано.

Відповідно до змісту правових норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4 відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних, що відповідачем не обґрунтовано.

Окрім того зазначає, що у зв"язку зі змінами в законодавстві з 01.06.2015 для позивача як працівника, прирівняного в частині пенсійного забезпечення до державних службовців, скасовано норми, що передбачають право на призначення пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про державну службу», а отже, про відсутність у відповідача правових підстав для припинення виплати пенсії у зазначений у позові період.

Згідно з ухвалою суду від 21.06.2019 адміністративну справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.07.2019.

Позивач, представник позивача та представник відповідача у визначений день та час прибули до суду, проте перед початком судового засідання, через канцелярію суду, подали клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні за вх.№16739/19 та вх.№16729/19, відповідно.

Зважаючи на подані учасниками справи клопотання та керуючись приписами ч.9 ст.205 та ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд переходить до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.258 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Складення повного судового рішення відкладалося у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 29.07.2019 по 02.08.2019 та з 06.08.2019 по 08.08.2019.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Коростенському об"єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 05.04.2004 отримує пенсію за віком відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), з урахуванням страхового стажу по 31.03.2017 – 45 років 02 місяці 22 дні, що сторонами не заперечується.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 04.10.2013 Житомирською облдержадміністрацією, ОСОБА_1 є громадянкою, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) (а.с. 31).

11 липня 2017 року Коростенським об"єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення №74 про утримання надміру виплачених сум пенсій, оскільки встановлено, що у період з 01.04.2015 по 30.04.2016 утворилася переплата в розмірі 18374,72 грн, у зв"язку з працевлаштуванням ОСОБА_1 . Також зазначено, що у разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення, буде утримувати переплату в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01.08.2017 до повного погашення (а.с.29).

15 січня 2019 року позивач звернулася із заявою до Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій просила здійснити перерахунок пенсії відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ).

Окрім того, позивач у вказаній заяві зазначає, що згідно п. 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ від 02.03.2015 порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Разом із тим, відповідно до п. 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону №213-VIII від 02.03.2015 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу».

Також позивач зазначила, що згідно з повідомленням органу Пенсійного фонду України, вона як працівник, прирівняний в частині пенсійного забезпечення до державних службовців, з 01.06.2015 скасовано норми, що передбачають право на призначення пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про державну службу», а отже, на переконання позивача, вказане свідчить про відсутність у відповідача правових підстав для припинення виплати пенсії, з огляду на вказане просила повернути стягнуті пенсійні кошти (а.с.14).

Листом за вих.№І-3/8 від 28.01.2019 Коростенське об"єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII змінено умови виплати пенсії державним службовцям відповідно до Закону України «Про державну службу».

У період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсія, призначена відповідно до цього Закону, не виплачується. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911 продовжено особливий порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам з 01.01.2016 по 31.12.2016.

Оскільки Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889 та постановою Кабінету Міністрів України "Про Порядок обчислення стажу державної служби" від 25.03.2016 №229 не передбачено можливості зарахування до державної служби роботи на керівних посадах і спеціалістів, зокрема, нотаріату, працівникам державної нотаріальної контори виплата пенсії у розмірі 85 відсотків призначеного розміру поновлена з 01.05.2016.

Окрім того, органом Пенсійного фонду України повідомлено позивачу про відмову в здійсненні перерахунку її пенсії з тих підстав, що стаж роботи ОСОБА_1 обчислюється відповідно до положень статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, а тому підстави для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ відсутні (а.с.15-16).

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулась за захистом своїх прав до суду.

Суд звертає увагу на те, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом, вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 у справі №646/6250/17.

З огляду на зазначене, позивачем строк звернення до суду, щодо оскарження протиправності дій відповідача про утримання переплати у розмірі 18374,72 грн, не пропущений.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058).

Частиною 1 статті 49 Закону №1058 передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIIІ, яким внесено зміни до статті 37 Закону України "Про державну службу" та доповнено її положеннями такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються;

у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється".

Окрім того, вищезазначеним Законом внесено зміни до частини першої статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та визначено, що тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

01 січня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 24 грудня 2015 року №911-VIII, яким у частині четвертій статті 37 Закону України "Про державну службу" цифри і слова "01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року" замінено цифрами і словами "1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року". Також абзаци другий і третій частини першої статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" викладено в новій редакції, згідно з якою тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Виходячи з наведених норм закону, в період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2016 року діяли обмеження щодо виплати призначених згідно із Законом України «Про державну службу» та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсій особам, які працювали на державній службі, тобто на посадах та на умовах, передбачених, зокрема, Законом України "Про державну службу".

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 з 05.04.2004 призначена пенсія за віком відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV.

Однак відповідно до розпорядження №174449 від 11.04.2007 органом Пенсійного фонду України здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв"язку з переходом пенсіонера на інший вид пенсії - пенсія державного службовця (а.с.66).

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889 відповідно до якого служба в державній нотаріальній конторі, як спеціаліста, чи як керівника не відноситься до категорії посад державної служби.

Зазначене також підтверджується довідкою №366/31/23-34/2017 від 17.01.2017, виданою Головним територіальним управління юстиції у Житомирській області, відповідно до якої ОСОБА_1 з 29.12.2000 призначена та станом на 17.01.2017 працює на посаді завідувача Малинської державної нотаріальної контори. Дана посада не відноситься до категорії посад державної служби. (а.с.13).

Тобто, з урахуванням вказаного з 01.05.2016 виплата пенсії ОСОБА_1 , як працюючому пенсіонеру, зазначеними нормами не обмежена, що не заперечується відповідачем.

Однак, щодо правомірності прийнятого відповідачем рішення №74 від 11.07.2017 про утримання надміру виплачених сум пенсії з ОСОБА_1 , в розмірі 18374,12 грн, яка утворилася за період з 01.04.2015 по 30.04.2016, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 2 та 3 пункту 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1) у разі працевлаштування (початку діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи - підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви. Заява може бути подана особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або надсилається поштовим відправленням. При цьому відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону особа надає на вимогу органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (у тому числі копію трудової книжки із записом про працевлаштування та/або копію цивільно-правового договору).

Суд зазначає, що матеріали справи свідчать, що під час отримання пенсії з 05.04.2004 позивач продовжувала працювати, окрім того під час неодноразового звернення ОСОБА_1 до органу Пенсійного фонду України із відповідними заявами, зокрема, від 14.11.2016 та 15.05.2017 про перерахунок пенсії, позивач під особистий підпис повідомляла, що вона продовжує працювати (а.с.67, 68).

З огляду на вказане, суд дійшов до висновку, що на момент внесення змін до деяких законодавчих актів України, які стосуються обмеження права на пенсію деяким категоріям працюючих пенсіонерів, а саме на 01.04.2015 органу Пенсійного фонду України була відома інформація про те, що позивач продовжує працювати.

Проте суд зауважує, що, як свідчать матеріали справи, лише 11 липня 2017 року Коростенським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було прийнято рішення №74 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії, яка утворилася за період з 01.04.2015 по 30.04.2016.

Підставою прийняття такого рішення стало встановлення відповідачем, що в період з 01.04.2015 по 30.04.2016 ОСОБА_1 працювала на посаді завідувача Малинської державної нотаріальної контори, що в свою чергу призвело до утворення переплати пенсії в розмірі 18374,12 грн. На думку відповідача, в період з 01.04.2015 по 30.04.2016 на позивача поширювались обмеження щодо виплати пенсії, передбачені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIIІ та Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 24 грудня 2015 року №911-VIII.

Суд зазначає, що порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначений ст.50 Закону №1058, відповідно до змісту якої, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Положеннями статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII також передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі необачних дій органу Пенсійного фонду України, які не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року №6-4 (далі - Порядок).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані органом Пенсійного фонду України за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Суд зауважує, що відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) серед основних завдань органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі виплати пенсій її перерахунок на законодавчо визначених підставах.

В даному випадку відповідачем у встановленому законом порядку не доведено факт зловживання з боку позивача, його вини чи недобросовісності щодо надання недостовірних даних, що призвело до отримання переплати пенсії, переплата утворилася лише у зв"язку з несвоєчасними, необачними діями органу Пенсійного фонду України щодо припинення виплати пенсії з підстав наявності змін у законодавстві, щодо обмеження права на пенсію деяким категоріям працюючих пенсіонерів, а тому підстави для стягнення з пенсіонера надміру виплачених сум пенсії відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( "Лелас проти Хорватії" , заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (" Онер`їлдіз проти Туреччини", пункт 128, та "Беєлер проти Італії", пункт 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що приймаючи рішення №74 від 11.07.2017 про утримання надміру виплачених сум з пенсії ОСОБА_1 , Коростенське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області діяло протиправно.

Зважаючи на протиправність дій відповідача, з метою належного захисту порушених права ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне зобов"язати Коростенське об"єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернути і виплатити утриману пенсію за період з 01.04.2015 по 30.04.2016.

Щодо позовних вимог про відмову відповідача у перерахунку пенсії з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" збільшивши пенсію на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років для жінок, починаючи з 01.02.2019, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII).

Частиною першою статті 51 Закону №796-XII, встановлено, що особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону №796-XII, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.67 Закону №796-XII конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

На виконання вказаних норм прийнято постанову Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210.

Матеріали справи свідчать, що пенсія позивачу з 05.04.2004 призначена відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У подальшому, за заявою позивача відбувалася зміна та перехід на інший вид пенсії - пенсію державного службовця, однак відповідно до розпорядження №174449 від 22.03.2018 пенсія ОСОБА_1 станом на 01.10.2017 обрахована за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.19).

З огляду на вказане, позивачу основний розмір пенсії за віком обраховано відповідно до вимог ст.27 Закону №1058-ІV та становить 4667,97 грн, доплата за понаднормовий стаж обрахована відповідно до абз.2 ч.1 ст.28 Закону №1058-ІV та становить 268,5 грн (а.с.19).

Відповідно до змісту п.13 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції, чинній на дату звернення позивача із відповідною заявою до відповідача, у разі якщо особа має право на отримання пенсії, зокрема, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначається одна пенсія за її вибором.

Суд звертає увагу, що позивач обрав умови, встановлені спеціальним законом -Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII, оскільки звернувся до відповідача із відповідною заявою.

Так, Законом №796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Вказаною нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним або спеціальним законами.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1058-IV в редакції, яка набрала чинності з 11.10.2017 згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Відповідно до п.2 ст.56 Закону №796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У зв`язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений спеціальним законом.

Аналіз вищенаведених положень Закону №796-XII свідчить про те, що вони визначають особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Суд критично ставиться до посилання відповідача в оскаржуваній відмові на положення статті 28 Закону №1058-IV та зазначає, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в п.2 ст.56 Закону №796-XII, як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Стаття 56 Закону №796-XII не містить вказівок та посилань в частині обрахування страхового стажу відповідно до статті 28 Закону №1058-IV, оскільки встановлює власну розрахункову величину, що має пільговий характер. Застосовування суб`єктом владних повноважень положень статті 28 Закону №1058-IV у вказаній частині призводить до необґрунтованого, протиправного зменшення понаднормового страхового стажу позивача, що має наслідком порушення положень статті 46 Основного Закону, а також звуження конституційних прав позивача в частині перерахунку пенсії, збільшення її розміру.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад установлених 15 років, шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 07 липня 2015 року у справі №21-727а15 та від 20 вересня 2016 року у справі справа №21-1255а16, а також в постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі №560/675/17 (К/9901/684/17) та від 05.09.2018 справа № 708/818/17.

З огляду на викладене, пенсія позивача має нараховуватись та обчислюватись згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням пільг, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Для розрахунку понаднормового стажу пенсію слід обчислювати, виходячи з величини понад встановлений 15-ти річний стаж зі збільшенням пенсії на 1% заробітку, але не вище 75 % заробітку.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Судом встановлено, що позивач має право на перерахунок пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад установлених 15 років, шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік, однак, відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про протиправність дій Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років.

Відповідно до положень статті 45 Закону №1058-IV днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Право на перерахунок пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви.

Згідно з ч.4 ст.45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч.1 ст.35, ч.2 ст.38, ч.3 ст.42 і ч.5 ст.48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Судом встановлено, що за перерахунком пенсії позивач звернулася 15 січня 2019 року, тому перерахунок пенсії позивачу слід здійснити з 01 лютого 2019 року.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе зобов`язати Коростенське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII в частині збільшення пенсії за кожний рік страхового стажу понад 15 років, з 01 лютого 2019 року.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В силу приписів ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у сумі 1536,8 грн підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Коростенського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_2 ) до Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Грушевського, буд.16/1, м.Коростень, Житомирська область, 11501, код ЄДРПОУ 37909216) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо утримання із пенсії ОСОБА_1 переплати, яка виникла у зв"язку з перерахунком пенсії як працюючому пенсіонеру за період з 01.04.2015 по 30.04.2016.

Зобов"язати Коростенське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернути і виплатити ОСОБА_1 утриману пенсію за період з 01.04.2015 по 30.04.2016.

Визнати протиправними дії Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років, починаючи з 01 лютого 2019 року.

Зобов`язати Коростенське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII, в частині збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років, починаючи з 01 лютого 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коростенського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 1536 (одна тисяча п"ятсот тридцять шість) грн 80 (вісімдесят) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 09 серпня 2019 року.

Суддя А.В. Горовенко