Рішення № 83544721, 08.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року Справа № 160/4252/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області (52950, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Новопавлівка, вул. Карпінського, буд. 19, код ЄДРПОУ 04340230), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

10.05.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 з позовними вимогами про:

- визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Новопавлівську сільську раду Межівського району Дніпропетровської області розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину України ОСОБА_1 на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області;

- визнати протиправним та скасувати рішення сорок шостої сесії сьомого скликання Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області від 24 квітня 2019 року № 1187-46/VІІ «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність громадянці ОСОБА_2 ».

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Новопавлівській сільській раді Межівського району Дніпропетровської області приймати будь-які рішення з розпорядження земельною ділянкою НОМЕР_2 0466.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову шляхом заборони Новопавлівській сільській раді Межівського району Дніпропетровської області приймати будь-які рішення з розпорядження земельною ділянкою 1222685500:02:004:0466 у справі № 160/4252/19 відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року закрито провадження в частині позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасувати рішення сорок шостої сесії сьомого скликання Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області від 24 квітня 2019 року № 1187-46/VІІ «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність громадянці ОСОБА_2 ».

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що останній відповідачем надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, на підставі чого позивачка замовила в ТОВ «Земельне право» проект землеустрою та було розроблено, сформовано прохальну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер НОМЕР_3 .

16.04.2019 року позивач звернулась до відповідача з заявою про затвердження даного проекту, проте, відповідачем прийнято рішення сорок шостої сесії сьомого скликання Новопавлівської сільської ради про надання громадянці ОСОБА_2 (третій особі) дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж тієї ж самої земельної ділянки з метою її подальшої передачі в приватну власність, що на думку позивачки, призвело до порушення її прав на своєчасний розгляд її проекту землеустрою, у зв`язку з чим позивач звернулась з даним позовом до суду.

Позовні вимоги просив задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 30 травня 2019 року о11:30 год.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 23.07.2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 160/4252/19 та призначено розгляд справи по суті на 01.08.2019

В подальшому розгляд справи перенесено на 08.08.2019.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача не в судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про перенесення розгляду справи.

02.07.2019 року відповідачем надано до суду відзив, в якому останнім зазначено, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Відповідач мав всі правові підстави більш ніж через шість місяців після прийняти рішення про надання позивачу на розробку проекту землеустрою, прийняття рішення про надання дозволу третій особі на розробку проекту землеустрою на цю ж земельну ділянку, а тому відповідач діяв в межах норм законодавства та наданих йому повноважень , у зв`язку з чим рішення сорок шостої сесії сьомого скликання Новопавлівської сільської ради є законним та правомірним.

У задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставинами, на яких ґрунтуються позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, за результатами розгляду рішенням тридцять п`ятої сесії сьомого скликання ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Позивач звернулась до ТОВ «Земельне право» та замовила відповідний проект землеустрою, який в подальшому було розроблено та земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_3 .

На підтвердження вищезазначеного в матеріалах справи наявний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.05.2019 року, інформація з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

16.04.2019 року позивач звернулась з заявою до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області про затвердження вищезазначеного проекту.

Також, позивачці стало відомо, що 24.04.2019 року відповідачем прийнято рішення № 1187-46/VII, відповідно до якого ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) між тієї ж самої земельної ділянки х метою подальшої її передачі в приватну власність.

Не погодившись з діями відповідача щодо не розгляду заяви від 16.04.2019 року з документами, наданими до неї, та прийняття спірного рішення № 1187-46/VII позивачка звернулась даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи при вирішенні справи по суті суд виходив з таких міркувань.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (п. «б», ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України).

За змістом положень статті 122 Земельного кодексу України вирішення питань стосовно передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до вимог частин першої - третьої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (п. «б» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України).

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачений у статті 118 Земельного кодексу України.

Згідно з частинами шостою, сьомою зазначеної статті громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Аналіз наведених норм чинного законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дає можливість для висновку, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема: 1) для отримання земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається із клопотанням, яке повинно відповідати встановленим вимогам, та до клопотання повинні бути долучені необхідні документи (графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, погодження землекористувача, якщо земельну ділянку необхідно вилучити у попереднього землекористувача); 2) клопотання для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається до відповідних органів державної влади чи місцевого самоврядування; 3) уповноважений орган повинен розглянути клопотання у місячний строк; 4) за результатами розгляду орган приймає одне з відповідних рішень: про надання дозволу чи відмову у його наданні; 5) відмова у наданні дозволу може бути лише у випадку, передбаченому у частині сьомій статті 118 ЗК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу надано рішенням тридцять п`ятої сесії сьомого скликання надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Після отримання дозволу на розробку проекту землеустрою позивачкою здійснено всі дії для розробки проекту, сформовано земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер НОМЕР_3 .

16.04.2019 року звернулась до відповідача з заявою про затвердження даного проекту. На час звернення до суду заява позивачки від 16.04.2019 року відповідачем не розглянута, доказів на спростування чого до суду не надані.

Згідно з ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч.10 цієї статті Кодексу, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

З огляду на вказані норми права, суд зазначає, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, суд зробив висновок про те, що відповідачем, з непередбачених чинним законодавством підстав не прийнято відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду, а тому позовна вимога в частині визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати Новопавлівську сільську раду Межівського району Дніпропетровської області розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину України ОСОБА_1 на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області підлягає задоволенню.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд вважає, що дії відповідача не відповідають принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, вчиненні без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, всупереч повноваженням відповідача та вимогам чинного законодавства, що призвело до порушення права позивача на розгляд його заяви в порядку передбаченному законом та на отримання обґрунтованого та мотивованого рішення за цією заявою.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання Новопавлівську сільську раду Межівського району Дніпропетровської області розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину України ОСОБА_1 на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області підлягають задоволенню, а в решті позовних вимог справу закрито, тому позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, зокрема, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1536,80 грн, що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1344314225.1 від 05.05.2019 року та витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1536,80 грн. підлягає стягненню у розмірі 768,40 та витрати на правничу допомогу у розмірі 750,00 грн. на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області (52950, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Новопавлівка, вул. Карпінського, буд. 19, код ЄДРПОУ 04340230), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення – задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Новопавлівську сільську раду Межівського району Дніпропетровської області розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину України ОСОБА_1 на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області.

Інша частина вимог закрита ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області (52950, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Новопавлівка, вул. Карпінського, буд. 19, код ЄДРПОУ 04340230) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 768,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 750,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук