Постанова № 835447, 26.06.2007, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" червня 2007 р. Справа № 7/183-АП-07

м. Херсон, зал судового засідання № 324, 11 год. 20 хв.

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Задорожної Н.О. при секретарі Чуприні О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона

до Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Херсон

про стягнення 19 621 грн. 62 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Передрій О.Г. - гол. спеціаліст юрисконсульт, дов. № 606-07 від 22.01.2007р.;

від відповідача: ОСОБА_1- приватний підприємець; ОСОБА_3- представник, дов. від ІНФОРМАЦІЯ_1р.; ОСОБА_2- представник, дов. від ІНФОРМАЦІЯ_1р.;

Позивач (управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона) звернувся з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача (ПП ОСОБА_1) недоїмку по страхових внесках із збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 19 621 грн. 62 коп. (у тому числі 9206 грн. 61 коп. фінансової санкції), яка виникла за період з ІНФОРМАЦІЯ_3р. по ІНФОРМАЦІЯ_2р.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що зазначена справа не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства, відповідач є платником єдиного податку і відповідно до Указу президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Приватний підприємець ОСОБА_1 обрала особливі умови оподаткування згідно з Указом Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" і є платником єдиного податку.

Відповідач зареєстрована в управлінні ПФУ у Комсомольському районі м.Херсона в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивачем проведено перевірку достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків із збору ПП ОСОБА_1за період з ІНФОРМАЦІЯ_3р. по ІНФОРМАЦІЯ_2р. за наслідками якої було донараховано 12 441 грн. 09 коп. страхових внесків (акт НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_4р.).

Керівник підприємства від підпису акту відмовилась, про що було складено акт про відмову від підпису від ІНФОРМАЦІЯ_4р.

Після зарахування в рахунок сплати внесків 42% від ставки єдиного податку у сумі 2026 грн. 08 коп., недоїмка по страхових внесках складає 10415 грн. 01 коп.

За наслідками проведеної перевірки начальником управління ПФУ прийнято рішення НОМЕР_2від ІНФОРМАЦІЯ_4р. (а.с.11 - 32) про застосування фінансових санкцій за донарахування позивачем сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків на суму 9206 грн. 61 коп.

Зазначені рішення відповідачем не оскаржувалися, отже визначене в них зобов'язання по сплаті штрафів є узгодженим.

Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату недоїмки по страхових внесках на суму 12 441 грн. 09 коп. НОМЕР_3від ІНФОРМАЦІЯ_5р.

Факт направлення відповідачу копій акту перевірки, рішень та вимоги підтверджується наданим у справу повідомленням поштового відділення зв'язку про вручення рекомендованого відправлення.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд визнав позов обґрунтованим і задовольняє його у повному обсязі з врахуванням наступного.

Відповідач згідно з п.1 ч.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-ІУ (далі Закон) є платником страхових внесків.

Статтею 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-ІУ (далі Закон) закріплено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені в ст.14 цього Закону, зокрема - юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - єдиний податок, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах передбачених законодавством. Обов'язок сплати страхових внесків не пов'язаний зі статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування, оскільки законодавством не встановлено пільг щодо звільнення від сплати страхових внесків окремої групи суб'єктів господарювання.

Враховуючи вимоги ст.ст. 14, 15 Закону відповідач є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Закон передбачає, що платники єдиного податку, сплачуючи єдиний податок здійснюють відрахування на пенсійне забезпечення. Указом Президента України від 28.06.1999р. № 746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлені відрахування до Пенсійного фонду України - 42% коштів від суми єдиного податку.

Згідно з ч.2 ст.5 Закону виключно Законом №1058 визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому пенсійному страхуванню, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Цей Закон передбачає перехід від системи пенсійного забезпечення до страхової пенсійної системи, а також залежність розмірів пенсій від страхового стажу й заробітку, з яких були фактично обчислені страхові внески до Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону сферою його дії є регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.  

Пунктом 6 ч.2 ст.17 Закону передбачений обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з п.4 та п.6 ст.18 цього Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Посилання відповідача на те, що відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, також не беруться до уваги з врахуванням наступного:

Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" не регулює сплату страхових внесків, не має пріоритету перед Законом № 1058 та повинен застосовуватись лише в частині: що не суперечить йому, тому що за загальним принципом права, у разі, якщо різні нормативні акти по різному трактують права та обов'язки, повинен застосовуватись нормативний акт вищої юридичної сили, а якщо такі акти мають рівну юридичну силу, то необхідно керуватись актом, який прийнято пізніше.

Зазначений Указ Президента України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки є підзаконним нормативним актом по регулюванню з питань оподаткування, а страхові внески не включені в перелік податків, передбачених ст.14 Закону України "Про систему оподаткування".

Вказаний Закон не встановлює такої пільги, як звільнення від сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України для суб'єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.

Частиною 1 ст.19 Закону та п.4.1, п.п.5.1.1, 5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління ПФУ від 19.12.2003р. за № 21-2 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. за № 64/8663, для платників страхових внесків встановлений відповідний порядок нарахування, обчислення та строки сплати страхових внесків. Роботодавці нараховують страхові внески на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Відповідно до п.2 ст. 20 Закону №1058 відповідач на підставі бухгалтерських документів, які підтверджують суму заробітної плати, щомісячно здійснює обчислення страхових внесків.

Згідно з п.6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Як вже зазначалось вище, відповідач страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не перерахував.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Частиною 8 пункту 3 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до п.13 ст.106 Закону, про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Цей порядок встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663.

Безпідставні також і доводи відповідача щодо того, що зазначена справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач є суб'єктом владних повноважень, а предмет спору стосується його повноважень з приводу реалізації владних управлінських функцій останнього (ст. 3, п.1, 3, 4 ст. 17 КАС України).

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату, час і місце складення її повного тексту - 02 липня 2007р. о 15 год. 30 хв., каб. № 324, м. Херсон, вул. Горького, 18.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 р.рахунок відсутній, ІПН НОМЕР_4, АДРЕСА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона, м. Херсон, вул. Комкова, 76-а, р.рахунок 256063011201 в ХОУ ВАТ ДОБУ м. Херсон, МФО 352457, код 21294879 заборгованість по страхових внесках у сумі 10415 грн. 01 коп. та 9206 грн. 61 коп. фінансової санкції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н.О. Задорожна

Повний текст постанови

складено 02 липня 2007р.