Рішення № 83544603, 13.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року Справа № 160/9677/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представника позивача представника відповідача Гавриленко В.В. Житна В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в якій позивач просить:

визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, викладену в листі № А-7025/0- 5071/0/20-18 від 18.10.2018 року. у наданні позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації на території Чкаловської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту);

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області виключити зазначену позивачем у викопіюванні з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) земельну ділянку з переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на них на земельних торгах та надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації на території Чкаловської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в листопаді 2018р. позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чкаловської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. Відповідач відмовив у наданні дозволу з тих підстав, що бажана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок с/г призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах.

Відповідач заперечуючи проти позову вказав, що відмова у наданні дозволу вчинена на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Земельним кодексом України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач зверталась до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням від 14.09.2018 (А 7025/0/21-18 від 19.09.2018) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Чкаловської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації.

До клопотання, яке було надано позивачем, додані:

копія паспорту;

копія ІНН Позивача.;

графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;

посвідчення члена сім`ї загиблого

згода на збір та обробку персональних даних.

За результатами розгляду клопотання та доданих документів Головним управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області позивачу було надано відповідь від 18.10.2018 (А-7025/0-5071/0/20-18), в якій зазначено, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 09.10.2018 № 366 «Про включення земельної ділянки до переліку та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і технічної документації з нормативної грошової оцінки», запитувана земельна ділянка на території Чкаловської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на них на земельних торгах.

Враховуючи викладене, відведення зазначеної земельної ділянки можливе лише в оренду та тільки на (конкурентних засадах) земельних торгах.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з п. б ч. 1 ст. 121 названого Кодексу громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Ч. 6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

На підставі ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас, ч.ч. 1-4 ст. 136 ЗК України установлено, що організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає, зокрема, виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості).

Згідно з ч. 3 ст. 135 ЗК України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, або державний виконавець у разі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Таким чином, положеннями ЗК України прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги. Водночас, виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечує саме організатор земельних торгів, яким у спірних відносинах є відповідач, що здійснює реалізацію права державної власності на спірну земельну ділянку.

Отже, включення у передбаченому законодавством порядку спірної земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, виключає можливість відчуження цієї земельної ділянки її розпорядником (відповідачем) до завершення торгів.

Як встановлено матеріалами справи, позивач зверталась до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням від 14.09.2018 (А 7025/0/21-18 від 19.09.2018) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 09.10.2018 № 366 «Про включення земельної ділянки до переліку та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і технічної документації з нормативної грошової оцінки», запитувана земельна ділянка на території Чкаловської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на них на земельних торгах.

Вищевказаний наказ прийнято на підставі клопотання Відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 20.09.2018 року, яким запропоновано спірну земельну ділянку виставити на земельні торги.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що питання щодо включення спірної земельної ділянки до переліку виникло вже після звернення позивача із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, а тому посилання відповідача на наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 09.10.2018 № 366 судом не приймаються.

До вказано висновку суд дійшов з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини від 26.03.2013 року у справі “Рисовський проти України” в якому зазначено “Суд підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах “Беєлер проти Італії” [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, “Онер`їлдіз проти Туреччини” [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови” (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і “Тошкуце та інші проти Румунії” (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах “Онер`їлдіз проти Туреччини” (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та “Беєлер проти Італії” (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип “належного урядування”, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу “помилку” не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки” (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки” (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі “Ґаші проти Хорватії” (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі “Трґо проти Хорватії” (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

З огляду на вищевикладене, є протиправною та підлягає скасуванню відмова Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, викладена в листі № А-7025/0- 5071/0/20-18 від 18.10.2018 року, у наданні позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації на території Чкаловської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту).

При цьому суд вважає за необхідне, з урахуванням вимог ч.2 ст.9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та для належного захисту прав позивача визнати протиправним та скасувати наказ №366 від 09.10.2018 року Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про включення земельної ділянки до переліку та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і технічної документації з нормативної грошової оцінки (щодо земельної ділянки на території Чкалівської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області).

Щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства суд зазначає, що оскільки відмова відповідача не стосувалася самого права позивача на вказану земельну ділянку, то суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14.09.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, викладену в листі № А-7025/0- 5071/0/20-18 від 18.10.2018 року, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації на території Чкаловської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту).

Визнати протиправним та скасувати наказ №366 від 09.10.2018 року Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про включення земельної ділянки до переліку та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і технічної документації з нормативної грошової оцінки.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14.09.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства.

Стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24 червня 2019 року.

Суддя О.В. Єфанова