Постанова № 8354415, 03.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-47901/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Кузьменко М.В.,

за участю:

представника позивача - Волторніст С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекціїдо Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

19 листопада 2009 року позивач Лохвицька міжрайонна державна податкова інспекціязвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1про стягнення податкового боргу в сумі 36579 грн. 85 коп.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що працівниками Лохвицької МДПІ була проведена документальна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в результаті якої зафіксовані порушення податкового законодавства, в зв'язку із чим позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000131750/0 від 03.04.2009 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 35939 грн. 11 коп., з яких 27859 грн. 06 коп. - за основним платежем, 8080 грн. 05 коп. - штрафні санкції. Вказане рішення було оскаржено в адміністративному порядку до Лохвицької МДПІ, за результатами розгляду скарги відповідача були залишені без задоволення та відповідно винесено податкові повідомлення рішення № 0000131750/1 від 11.06.2009 року та № 0000131750/2 від 20.08.2009 року. Відповідач в судовому порядку повідомлення-рішення не оскаржив, таким чином податковий борг в сумі 35939 грн. 11коп., вважається узгодженим.

Відповідачем також було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за четвертий квартал 2008 року, в якій платником податку визначено суму податку на додану вартість в розмірі 908 грн. Ця заборгованість частково погашена на підставі поданої заяви про зарахування переплати з рахунку на якому обліковується єдиний податок на рахунок на якому обліковується податок на додану вартість у розмірі 287 грн. 89 коп., тобто залишок заборгованості залишився в розмірі 620 грн. 21. коп. У встановлений термін цей залишок відповідачем не сплачений. За несвоєчасну сплату податку відповідачу нарахована пеня по податку на додану вартість в сумі 20 грн. 53 коп.

Таким чином, оскільки відповідачем не погашений податковий борг, позивач звернувся до суду з вимогою про його стягнення в сумі 36579 грн. 85 коп.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечення на позов не подав, причини неявки не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.09.2003 року ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа - підприємець Чорнухинською районною державною адміністрацією та відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію являється суб'єктом підприємницької діяльності. Також Відповідач є платником податків з 12.09.2003 року, що підтверджується копією довідки про взяття на облік платника податків за № 35.

Згідно із даними Лохвицької МДПІ за відповідачем рахується податковий борг в сумі 36579 грн. 85 коп.

Заборгованість виникла за відповідачем внаслідок несвоєчасної сплати визначеної в декларації за 4 квартал 2008 року суми податку на додану вартість в розмірі 640 грн. 74 коп.

Інша частина заборгованості виникла внаслідок донарахування податку на додану вартість Лохвицькою МДПІ за результатами проведення документальної перевірки, про що складено акт № 162/17/2301508562 від 23.03.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р.)

На підставі вищезазначеного акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000131750/0 від 03.04.2009 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 35939 грн. 11 коп., з яких 27859 грн. 06 коп. - за основним платежем, 8080 грн. 05 коп. - штрафні санкції. Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене відповідачем до Лохвицької МДПІ. Скарга відповідача залишена без задоволення та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000131750/1 від 11.06.2009 року, яке відповідачем було також оскаржене в адміністративному порядку та скарга знову залишена без задоволення і винесено податкове повідомлення-рішення № 0000131750/2 від 20.08.2009 року.

Вказані податкові повідомлення-рішення в судовому порядку відповідачем не оскаржувалися.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року встановлено, що податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України №2181 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до абзацу першого підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання в установленні строки, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.

Факт направлення та вручення Соломяній С.Ф. податкової вимоги, встановлений постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2009 року у справі № 2-а-9795/09 за адміністративним позовом Лохвицької МДПІ до СПД ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що в судовому порядку вищезазначене повідомлення-рішення та податкова вимога відповідачем не оскаржувалися, отже сума боргу в розмірі 35939 грн. 11 коп. вважається узгодженою.

Таким чином, сума боргу з податку на додану вартість, визначена податковим повідомленням-рішенням та податковою декларацією сума податку в якому відповідачем визначена самостійно, становить 36579 грн. 85 коп. та не сплачена відповідачем.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Враховуючи той факт, що податкове зобов'язання відповідачем в строк визначений законом не сплачене та інша його частина самостійно - узгоджена платником, сума в розмірі 36579 грн. 85 коп. вважається податковим боргом.

В розумінні Закону України № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та п. 1.16 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" державна податкова інспекція в межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати в бюджет податків і зборів та інших платежів, та згідно п.11 ст.10 вищезгаданого закону, на ДПІ покладено виконання таких функцій, як подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно ж підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, при цьому відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону активами платника податків являються кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать платнику за правом власності або повного господарського відання.

Враховуючи вищевикладене, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати податкового боргу суду не надав.

Таким чином, із врахуванням вищезазначених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1про стягнення податкового боргу в сумі 36579 грн. 85 коп. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України ( рахунок №31110029700485 ГУДК України в Полтавській області, МФО 831019, код платежу 14010100, отримувач Держбюджет код 34698372) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 36579 грн. 85 коп. (тридцять шість тисяч п"ятсот сімдесят дев"ять гривень вісімдесят п'ять копійок).

Копію постанови направити сторонам.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 09 березня 2010.

СуддяІ.С. Шевяков