Рішення № 83544132, 30.07.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/871/18

Провадження № 2/185/212/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2019 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

представника позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача: ОСОБА_3 А ОСОБА_4 О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про захист права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2018 року до суду звернувся ОСОБА_5 з позовною заявою до ОСОБА_2 про захист права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, уточнивши позовні вимоги в подальшому, в якій просив визнати публічні висловлювання відповідача щодо позивача, а саме: «Почему вы этого сепара конченого не взяли и просто не засунули в каталажку...», зафіксоване у відеоролику: «Ахметовский «БОСС» Мкртчян прессует шахтёров! Ультиматум министру здравоохранения!» (момент 08:03- 08:07/10:35); «Сколько смертей на его шахтах? Сколько он унижал воинов АТС)?», «Вы - сепары!» та «Сепаров на нары!», зафіксовані у відеоролику: «Шахтёры Павлограда и др. начали «гасить псов» Ахметова» (момент 53:04-54:16/1:17:31); «Брехун, в общем, одним словом!», зафіксоване у відеоролику: «ч.2 «Гладиаторский бой Коломойский vsАхметов! Победителя расстрелять!» (момент 19:20-19:23/29:44); «Хотел обратиться в первую очередь к братушанчикам-петушанчикам с ДТЭК Павлоградугля!» та «Мкртчян Сасунчик», зафіксовантх у відеорлику: «Братушани-петушани» с «ДТЭК Павлоградугля» навоняли на весь мир! ОСОБА_6 , дай им срача!» (момент 19:20-19:23/29:44), розміщених відповідачем в мережі Інтернет на відеохостінговому ресурсі YouTube на каналі «Характерники західного Донбасу», образливими та такими, що принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5 . Зобов`язати відповідача видалити відеоролики «Ахметовский «БОСС» Мкртчян прессует шахтёров! Ультиматум министру здравоохранения!»; «Шахтёры Павлограда и др. начали «гасить псов» Ахметова»; «ч.2 «Гладиаторский бой Коломойский vs Ахметов! Победителя расстрелять!» та «Братушани- петушани» с «ДТЭК Павлоградугля» навоняли на весь мир! ОСОБА_6 , дай им срача!», з каналу «Характерники західного Донбасу», розміщених в мережі Інтернет на відеохостінговому ресурсі YouTube та заборонити публікацію зазначених відеороликів у будь-який спосіб. Стягнути з відповідача на користь позивача 1,00 грн. моральної шкоди та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилався на те, що зкінця вересня на початку жовтня 2017 року відповідач, виступаючи публічно, висловився в сторону позивача наступними словами, цитата: «Почему вы этого сепара конченого не взяли и просто не засунули в каталажку...» надалі за текстом фрази. У подальшому, відеозапис цієї публічної образи 04.10.2017 року розміщено в мережі Інтернет, на відеохостінговому ресурсі YouTube, на каналі «Характерники Західного Донбасу», у відеоролику під назвою «Ахметовский «БОСС» Мкртчян прессует ІНФОРМАЦІЯ_1 ! Ультиматум министру здравоохранения!» (момент 08:03-08:07/10:35), https://youtu.be/X 1 zm7klePZo.

Крім того, 15.11.2017 року відповідач, публічно виступаючи перед будівлею ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що знаходиться за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна, 76, допустив висловлювання в адресу позивача, а саме, цитата: «Сколько смертей на его шахтах? Сколько он унижал воинов АТО?», надалі: «Просто этот человек, пока он сидит своей задницей на тёплом стуле с красивыми девочками, хлопцы умирают за нашу страну», а далі на адресу і позивача й інших осіб відповідач скандував слова «Вы - сепары!» та «Сепаров на нары!». У подальшому, відеозапис цієї публічної образи 15.11.2017 року розміщено в мережі Інтернет, на відеохостінговому ресурсі YouTube, на каналі «Характерники Західного Донбасу», у відеоролику під назвою «Шахтёры Павлограда и др. начали «гасить псов» Ахметова» (момент 53:04-54:16/1:17:31), https://youtu.be/zgCRXdJZoVE.

Також, 14.01.2018 року під час публічного виступу ОСОБА_7 біля будівлі Павлоградської міської ради, що знаходиться за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна, 95, відповідач образливо висловився щодо позивача, а саме викрикнув слово, цитата: «Брехун, в общем, одним словом!». У контексті виступу пана ОСОБА_7 очевидним є той факт, що відповідач таким словом охарактеризував саме позивача. У подальшому, відеозапис цієї публічної образи 15.01.2018 року розміщено в мережі Інтернет, на відеохостінговому ресурсі YouTube, на каналі «Характерники Західного Донбасу», у відеоролику під назвою «ч.2 «Гладиаторский бой Коломойский vs Ахметов! Победителя расстрелять!» (момент 19:20-19:23/29:44), https://youtu.be/693X91xlJAc.

18.01.2018 року, публічно виступаючи перед будівлею Національного агентства з питань запобігання корупції, яка розташована за адресою: м. Київ, бульвар Дружби народів, 28, відповідач образливо висловився щодо позивача, а саме, цитата: «Хотел обратиться в первую очередь к братушанчикам-петушанчикам с ДТЭК Павлоградугля!», надалі зазначив: « ОСОБА_8 ». У подальшому, відеозапис цієї публічної образи 19.01.2018 року розміщено в мережі Інтернет, на відеохостінговому ресурсі YouTube, на каналі «Характерники Західного Донбасу», у відеоролику під назвою «Братушани-петушани» с «ДТЭК Павлоградугля» навоняли на весь мир! ОСОБА_6 , дай им срача!» (момент 19:20-19:23/29:44), https://youtu.be/InQJBfdXgck.

Вважає, що усі публічні виступи відповідача направлені виключно на образу позивача та інших людей, самі назви відеороликів, на яких розміщені публічні виступи відповідача, носять образливий характер. Розповсюдження відповідачем щодо позивача висловлювань образливого характеру принижує його честь, гідність та ділову репутацію, а саме паплюжить його високу соціальну оцінку в очах оточуючих, принижує, здобуту роками плідної праці, ділову репутацію та в цілому негативно впливає на оцінку його особистості з боку оточуючих людей.

Крім того позивачу, у зв`язку публічним поширенням відповідачем щодо позивача висловлювань образливого характеру, завдано моральної шкоди, яка полягає у необхідності позивача поновлювати, встановлені роками, доброзичливі відносини з оточуючими людьми, пояснювати оточуючим хибність висловів відповідача, що негативно впливають на психоемоційний стан позивача, потребують додаткового морального та психологічного навантаження, яку він оцінює в 1,00 грн.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.02.2018 року відкрито провадження по справі та справа призначена для розгляду в порядку загального позовного провадження.

Не погодившись з позовом, у порядку ст. 178 ЦПК України, відповідачем було подано відзив на позовну заяву, до змісту якого останній просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що поширена інформація є оціночними судженнями, яка не підлягає доведенню і спростуванню, а також стосується позивача, як публічної особи та його професійної діяльності на посаді директора шахтоуправління «ім. Героїв Космосу», а тому позивач повинен бути готовим до неї, оскільки межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою. Крім того доводив, що на даний час канал, на якому розміщені спірні ролики заблокований і не функціонує, що позбавляє його можливості здійснювати будь-які дії з розміщеним там відеоматеріалом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги позивача та просив їх задовольнити у повному обсязі, а відповідач, його представник позов не визнали на доводах та підставах викладених у відзиві та запереченнях на позов.

Свідки зі сторони відповідача ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , як колишні працівники ВСП «Шахтоуправління імені Г. Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», яких, на їх думку, незаконно звільнили, доводили суду, що відповідач, як громадський діяч намагався публічно відстоювати інтереси шахтарів Павлоградського регіону.

Суд, вислухавши учасників процесу, свідків, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.

Статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

У п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

У пунктах 18, 19 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі «Карпюк та інші проти України від 06 жовтня 2015 року).

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, cited above, p. 28, пункт 46).

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15.11.2017 року відповідач, публічно виступаючи перед будівлею ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що знаходиться за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна, 76, допустив висловлювання в адресу позивача, а саме, цитата: «Сколько смертей на его шахтах? Сколько он унижал воинов АТО?», надалі: «Просто этот человек, пока он сидит своей задницей на тёплом стуле с красивыми девочками, хлопцы умирают за нашу страну», а далі на адресу і позивача й інших осіб відповідач скандував слова «Вы - сепары!» та «Сепаров на нары!». У подальшому, відеозапис цієї публічної образи 15.11.2017 року розміщено в мережі Інтернет, на відеохостінговому ресурсі YouTube, на каналі «Характерники Західного Донбасу», у відеоролику під назвою «Шахтёры Павлограда и др. начали «гасить псов» Ахметова» (момент 53:04-54:16/1:17:31), https://youtu.be/zgCRXdJZoVE.

Також, 14.01.2018 року, під час публічного виступу ОСОБА_7 біля будівлі Павлоградської міської ради, що знаходиться за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна, 95, відповідач образливо висловився щодо позивача, а саме викрикнув слово, цитата: «Брехун, в общем, одним словом!». У подальшому, відеозапис цієї публічної образи 15.01.2018 року розміщено в мережі Інтернет, на відеохостінговому ресурсі YouTube, на каналі «Характерники Західного Донбасу», у відеоролику під назвою «ч.2 «Гладиаторский бой Коломойский vs Ахметов! Победителя расстрелять!»

(момент 19:20-19:23/29:44), https://youtu.be/693X91xlJAc.

Крім того, 18.01.2018 року, публічно виступаючи перед будівлею Національного агентства з питань запобігання корупції, яка розташована за адресою: м. Київ, бульвар Дружби народів, 28, відповідач образливо висловився щодо позивача, а саме, цитата: «Хотел обратиться в первую очередь к братушанчикам-петушанчикам с ДТЭК Павлоградугля!», надалі зазначив: « ОСОБА_8 ». У подальшому, відеозапис цієї публічної образи 19.01.2018 року розміщено в мережі Інтернет, на відеохостінговому ресурсі YouTube, на каналі «Характерники Західного Донбасу», у відеоролику під назвою «Братушани-петушани» с «ДТЭК Павлоградугля» навоняли на весь мир! ОСОБА_6 , дай им срача!» (момент 19:20-19:23/29:44), https://youtu.be/InQJBfdXgck.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на час спірних правовідносин був публічною особою, а саме, з 01.01.2017 року по 01.02.2018 року займав посаду директора ВСП «Шахтоуправління імені Г. Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», тоді, як відповідач є керівником Громадської організації «Українське народне об`єднання «Характерник».

Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, позивач посилається на те, що вищевказані висловлювання відповідача на мирних зібраннях громадян, з подальшим розповсюдженням цих висловлювань через мережу Інтернет, носять образливий характер, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 роз`яснено, що при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції.

При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Позивач ОСОБА_5 на час спірних правовідносин займав керівну посаду ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» - одного із важливих у соціальному та політичному житті мешканців міста Павлограда підприємств шахтарського регіону, тобто був публічною особою, а тому відкритий для суворої критики і пильного нагляду громадськості й межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказані висловлювання, які мали місце на мирних зібраннях з боку відповідача, з подальшим розповсюдженням такої інформації черезмережу Інтернет, стосувалась критики позивача, як посадової особи ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», а отже є його оціночними судженнями.

У зв`язку з цим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене, вважаю, що позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про захист права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі відповідно до ст. 141 ЦПК України не підлягають розподілу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263 - 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про захист права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 серпня 2019 року.

Суддя В.М. Бондаренко