Ухвала суду № 83543622, 01.07.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/3608/19

провадження № 1-кп/208/549/19

УХВАЛА

Про призначення до судового розгляду, обрання запобіжного заходу, складення досудової доповіді

01 липня 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Ізотова В.М., за участю секретаря судового засідання Грищенко О.Л., прокурора Матісової О.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Литвин Н.О., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12019040160000745 від 07.04.2019 року відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 289 КК України, -

встановив:

03 червня 2019 року до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області надійшли матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 289 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання щодо обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на те, що ризики, які були наявні під час досудового розслідування наразі не зникли та не зменшились, зокрема обвинувачений може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, прокурор вважав за доцільне призначити справу до судового розгляду та доручити складення досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Потерпілий не заперечував проти клопотання прокурора.

Обвинувачений заперечував проти клопотання прокурора, прохав застосувати більш м`який запобіжний захід, послався на наявність матері та доньки на його утриманні. Проти призначення справи до судового розгляду не заперечував.

Захисник підтримала позицію обвинуваченого, вказала на необгрунтованість заявлених прокурором ризиків.

Вислухавши прокурора, потерпілого, обвинуваченого та захисника, дослідивши матеріали обвинувального акту, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.11.2017 року № 1-р/2017 визначено, що обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Згідно Рішення Європейського суду з прав людини від 15 грудня 2016 року у справі «Ігнатов проти України», судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).

Суд вважає реальними, обґрунтованими та доведеними заявлені прокурором ризики переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення з огляду на те, що обвинувачений раніше судимий, має незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, не має достатнього ступеню соціальних зв`язків, які б спростували ризик залишення меж міста, області або країни з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення низки злочинів середньої тяжкості, не має офіційного постійного місця роботи або джерела заробітку що обґрунтовує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення майнової спрямованості з метою отримання коштів для забезпечення фізіологічних потреб, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень під час звільнення від відбуття покарання з випробуванням.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи, що санкція ч. 1 ст. 289 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, суд не вбачає іншої можливості запобігти ризику переховування обвинуваченого від суду у інший спосіб, ніж тримання його під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора про необхідність обрання щодо обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29.09.2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Жоден з більш м`яких запобіжних заходів, на переконання суду, не здатен в повній мірі нівелювати визначені вище ризики, а саме не зможе утримати обвинуваченого від переховування від суду та/або вчинення інших кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, що обвинувачується у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, встановлюється у розмірі від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, встановленими під час судового засідання ризиками, розмір застави повинен складати двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

З матеріалів зазначеного обвинувального акта вбачається, що кримінальне провадження підсудне Заводському районному суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України і підстав для закриття провадження, або повернення обвинувального акта прокурору немає.

Згідно ч. 5 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

Відповідно до ст. 314-1 КПК України, Закону України «Про пробацію» з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Враховуючи викладене, думку учасників кримінального провадження, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду та доручити органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого.

Керуючись ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 314, 314-1, 316 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 289 КК України, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 28 серпня 2019 року включно.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави - 38 420 гривень.

У разі внесення застави на депозитний рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вважати, що до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов`язання, які він повинен буде виконувати строком по 28 серпня 2019 року включно:

- з`являтися за першим викликом до суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово, в приміщенні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Доручити представнику Заводського районного сектору Кам`янського міського відділу з питань пробації скласти досудову доповідь, що характеризує обвинуваченого, яка повинна містити соціально-психологічну характеристику, оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, висновок про можливість виправлення без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, складених відповідно до Порядку складення досудової доповіді затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.01.2017 № 200/5.

Копію ухвали направити до Заводського районного сектору Кам`янського міського відділу з питань пробації для виконання.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Ізотов В.М.