Рішення № 83543468, 31.07.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2363/18

2/212/391/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Пустовіта О.Г., за участі секретаря судового засідання Горбунової Л.С., за участю: представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , представника третьої особи Лутоніної Н.В., представника третьої особи Гак С.П. розглянувши у засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», треті особи Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2018 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відповідача публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», третя особа Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про зобов`язання нарахувати допомогу в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю у період з 29.12.2017 року по 01.02.2018 року за листами непрацездатності АДК №069663 та АДІ №968435. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 17.01.1986 року працює на підприємстві відповідача, на підставі укладеного трудового договору. Наказом ПАТ «Криворізька теплоцентраль» №01-ОС від 02.01.2018 року вона була відсторонена від посади начальника планово-економічного відділу, на підставі ухвали Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 29.12.2017 року до 01.03.2018 року без збереження заробітної плати. Вказує, що пунктом 4 даного наказу зобов`язано начальника відділу кадрів ознайомити ОСОБА_3 з зазначеним наказом під особистий підпис. Зазначає, що фактично з наказом її було ознайомлено лише 01.02.2018 року, після виходу з лікарняного. Вказує, що норми ст. 46 КЗпП Україні а також ухвала суду про відсторонення від посади від 29.12.2017 року не містять вимоги щодо відсторонення від посади без збереження заробітної плати, вважає, що саме з моменту ознайомлення виданий наказ розповсюджується на працівника. Вказує, що з наказом про відсторонення від посади без збереження заробітної плати її ознайомлено лише 01.02.2018 року. Зазначає, що у період з 29.12.2017 року по 15.01.2018 року вона перебувала на амбулаторному лікуванні, з 16.01.2018 року по 31.01.2018 року перебувала на стаціонарному лікуванні, однак відповідачем за вказаний період не нарахована та не виплачена допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, тому вимушена звернутись до суду за захистом порушених прав.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (суддя Борис О.Н.) від 17.04.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

07 червня 2018 року представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, зазначив, що позивач ОСОБА_3 була відсторонена від посади на підставі відповідної ухвали суду від 29.12.2017 року, строком на два місяці, строк відсторонення позивача від посади почав обчислюватись з 29.12.2017 року включно, згідно даної ухвали. Наказом по підприємству №01-ОС від 02.01.2018 року ОСОБА_3 відсторонено від посади начальника планово економічного відділу ПАТ «Криворізька теплоцентраль» строком на два місяці з моменту винесення ухвали з 29.12.2017 року до 01.03.2018 року, дане відсторонення відбулось без збереження заробітної плати на підставі ст.ст. 46,94 КЗпП України, ст. 1 Закону України «Про оплату праці» без збереження заробітної плати. Вказує, що відповідно до ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, як повна або часткова компенсація заробітної плати, котру вона втрачає внаслідок захворювання, або інших страхових випадків. Оскільки позивача ОСОБА_3 було відсторонено від посади без збереження заробітної плати, на підставі ухвали суду, тому підприємством відповідача правомірно не була нарахована допомога по тимчасовій непрацездатності у період з 29.12.2017 року по 01.02.2018 року, за листами непрацездатності АДК №069663 та АДІ №968435.

03 липня 2018 року позивач ОСОБА_3 подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що нею не заперечується факт відсторонення від посади за ухвалою суду від 29.12.2017 року, однак норми ст. 46 КЗпП України та ухвала суду від 29.12.2017 року не містять вказівок про відсторонення від посади саме без збереження заробітної плати. Вказала, що наказ по підприємстві розповсюджується на працівника саме з моменту ознайомлення з ним,а тому підприємство відповідача безпідставно не нарахувало суми матеріального забезпечення, не оформило та не передало заяви-розрахунки для отримання коштів Фонду для виплати матеріального забезпечення Позивачу, нарахованого страхувальником саме до моменту ознайомлення з наказом про відсторонення без збереження заробітної плати.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (суддя Борис О.Н.) від 03 липня 2018 року визнано обґрунтованою заяву представника відповідача про відвід судді Борис О.Н.

06 липня 2018 року ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу прийнято до провадження судді Пустовіта О.Г., призначено справу до підготовчого судового засідання.

16 жовтня 2018 року представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив в якому зазначив, що 29.12.2017 року відповідачем на адресу позивача було направлено лист запрошення до відділу кадрів підприємства відповідача, для ознайомлення з наказом про відсторонення від посади начальника планово-економічного відділу, проте позивачем зазначений лист навмисно не було отримано, у зв`язку з чим 10.01.2018 року на адресу позивача було повторно направлено лист запрошення до відділу кадрів, проте зазначений лист також був навмисно не отриманий позивачем. Надалі зазначив обставини, які були викладені у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 26 листопада 2018 року за клопотанням представника відповідача до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області.

15 квітня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача Клімовська ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити з підстав викладених в позовній заяві, відповіді на відзив.

Представник відповідача Богданова О.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила в задоволенні позову відмовити, посилаючись на відзив на позов та заперечення на відповідь на відзив.

Представник третьої особи Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області Лутоніна Н.В. в судовому засіданні зазначила, що з приводу позовних вимог підтримує позицію представника відповідача.

Представник третьої особи Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Гак С.П. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на письмові пояснення в яких зазначив, що 01.02.2018 року на адресу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області надійшло звернення ОСОБА_3 з гарячої лінії Дніпропетровської облдержадміністрації щодо порушення роботодавцем умов праці та трудових відносин. Вказує, що 09.02.2018 року ОСОБА_3 було надано відповідь на її звернення. Щодо позовних вимог ОСОБА_3 в частині нарахування допомоги в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю просив врахувати надані представником відповідача пояснення про те, що під час відсторонення від роботи працівника згідно з нормами кримінально-процесуального законодавства, якщо працівник не виконує роботу передбачену трудовим договором, не отримує заробітну плату, то йому не виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_3 з 17.01.1986 року перебуває у трудових відносинах з відповідачем, та зокрема з 12.05.2015 року працює на посаді начальника планово-економічного відділу, що підтверджено трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 грудня 2017 року, за клопотанням прокурора ОСОБА_5 Олену ОСОБА_6 обвинувачену у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч.2 ст.191 КК України відсторонено від посади начальника планово-економічного відділу ПАТ «Криворізька теплоцентраль» строком на два місяці. Зазначено, що строк відсторонення від посади слід обчислювати з дати прийняття відповідної ухвали суду, а саме з 29 грудня 2017 року, включно, вказані обставини не заперечувались сторонами під час розгляду справи.

Відповідно до Наказу про відсторонення від посади від 02.01.2018 року за №01-ОС публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», ОСОБА_3 , відповідно до ст. 46 КЗпП, ст..154 КПК України, на виконання ухвали Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 29.12.2017 року у справі №212/4334/17, відсторонено від посади начальника планово-економічного відділу ПАТ «Криворізька теплоцентраль» строком на 2 місяці до 01.03.2018 року ( з моменту винесення зазначено Ухвали), без збереження заробітної плати. Відповідно до п.2,3,4 даного Наказу зазначено: начальнику підрозділу воєнізованої охорони ОСОБА_7 забезпечити недопущення до робочого місця відсторонено від посади ОСОБА_3 . Начальнику відділу кадрів ОСОБА_8 здійснювати контроль за веденням табелю обліку робочого часу ОСОБА_3 . Начальнику відділу кадрів ОСОБА_8 ознайомити з даним наказом ОСОБА_3 під особистий підпис.

ОСОБА_3 ознайомлена з вказаним Наказом 01.02.2018 року, що підтверджується відповідним підписом в Наказі, та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи.

Відповідно до листів від 29.12.2017 року за вих. № 4950/05 та від 09.01.2018 року за вих. № 74/05 встановлено, що адміністрація ПАТ «Криворізька теплоцентраль» запрошувала ОСОБА_3 прибути до відділу кадрів товариства для ознайомлення з наказом про відсторонення від посади начальника планово-економічного відділу, на підставі Ухвали Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 29.12.2017 року у справі №212/4334/17, 1-кп/212/454/17.

Листи-запрошення від 29.12.2017, 09.01.2018 року, які направлені на адресу ОСОБА_3 повернуті до підприємства відповідача з позначкою про закінчення строку зберігання.

Відповідно до листка непрацездатності виданого КЗ «Криворізька міська лікарня №16» ДОР» КДЦ 2 від 29.12.2017 року, серії АДІ № 968435 встановлено, що ОСОБА_3 у період з 29.12.2017 по 15.01.2018 року перебувала на амбулаторному лікуванні.

Згідно листка непрацездатності виданого КЗ «Криворізька міська лікарня №16» ДОР» від 31.01.2018 року, серії НОМЕР_2 № 069663 встановлено, що ОСОБА_3 у період з 16.01.2018 по 31.01.2018 року перебувала на стаціонарному лікуванні.

Статтею 46 КЗпП України визначені правові підстави відсторонення працівників від роботи, зокрема відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Вiдсторонення вiд роботи - це тимчасове позбавлення працiвника, який перебуває в трудових правовiдносинах iз пiдприємством, установою, органiзацiєю, можливостi реально здiйснювати право на працю за рiшенням уповноважених на це компетентних органiв з пiдстав, передбачених чинним законодавством.

Вiдсторонення вiд роботи або iншої дiяльностi провадиться власником або уповноваженим ним органом на пiдставi виявленого ним факту через видавання наказу (розпорядження) та вжиття заходiв щодо контролю за його виконанням. Пiд час вiдсторонення вiд роботи трудовий договiр продовжується, але працiвник тимчасово до роботи не допускається. При цьому, на перiод усунення вiд роботи за працiвником зберiгається його робоче мiсце.

Заробiтна плата за перiод вiдсторонення вiд роботи вiдповiдно до ст. 46 КЗпП України, як правило, не виплачується, але у випадках, прямопередбачених законодавством, цей час оплачується. Тобто, якщо збереження заробiтної плати прямо не передбачено законодавчими актами, вiдсторонення вiдбувається без її збереження.

Згідно ст. 94 КЗпП України, ст. 1 Закону України № 108/95 від 24.03.1995р. «Про оплату праці» заробітна плата виплачується за виконану роботу, отже відсторонення від роботи здійснюється без збереження заробітної плати.

Додатковi пiдстави для вiдсторонення працiвника вiд роботи та умови оплати перiоду вiдсторонення можуть бути, передбаченi також у контрактi.

Вiдповiдно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України у контрактi обов`язки, умови органiзацiї працi, матерiального забезпечення та вiдповiдальнiсть сторiн можуть встановлюватися угодою сторiн. Правом вiдсторонення працiвника вiд роботи надiлено як власника пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган, так i деякi органи державної влади, вiдповiдних посадових осiб. Додатковi пiдстави для вiдсторонення окремих категорiй працiвникiв вiд роботи встановленi спецiальним законодавством.

Спеціальним законодавством встановлено додаткові підстави для відсторонення окремих категорій працівників від роботи.

Статтями 154, 157 КПК України передбачено, що у разі притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності за посадовий злочин слідчий зобов`язаний її відсторонити від займаної посади.

Посадова особа також може бути відсторонена від роботи, якщо їй інкримінується вчинення не службового злочину, але вона внаслідок зайняття нею відповідної посади може негативно впливати на хід досудового чи судового слідства. Таке відсторонення так само здійснюється без збереження заробітної плати.

Відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» передбачено відшкодування шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади). Право на відшкодування шкоди за рахунок держави виникає в разі встановлення у вироку суду факту незаконного відсторонення; постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження.

Частиною 1 статті 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, як повна або часткова компенсація заробітної плати, котру вона втрачає внаслідок захворювання, або інших страхових випадків.

Відповідно до умов статті 82 КЗпП України, статті 9 Закону України «Про відпустки» період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 24.02.2016р. у справі № 6-2089цс15.

Так, відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Згідно з пунктами 1, 5 частини першої статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, громадянинові відшкодовуються (повертаються) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій, а також моральна шкода.

Враховуючи що ОСОБА_3 відсторонена від роботи згідно з нормами кримінально-процесуального законодавства, на підставі ухвали суду від 29.12.2017 року, у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності, не виконує роботу, передбачену трудовим договором, не отримує заробітну плату, тому останній не підлягає виплаті допомога по тимчасовій непрацездатності, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_3 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, у відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 21, 46, 82, 94 КЗпП України, керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 81, 133, 139, 141, 259, 263-265,354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», треті особи Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: публічне акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», місцезнаходження юридичної особи: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, ЄДРПОУ 00130850.

Третя особа: Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, місцезнаходження юридичної особи: 50074, м. Кривий Ріг, пр-т Миру, 30а, 25913606.код ЄДРПОУ

Третя особа: Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, місцезнаходження юридичної особи: 49050, м. Дніпро, вул. Казакова, 3, код ЄДРПОУ 39788766.

Повний текст рішення складено 08 серпня 2019 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт