Ухвала суду № 83540324, 08.08.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/8699/19

Провадження № 1-кс/520/9732/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні управління процесуального керівництва Військової прокуратури Південного регіону України Комбарова Г.В. про арешт майна в рамках кримінального провадження №42018160690000288 від 14.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУ НП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018160690000288 від 14.12.2018 за підозрою директора комунального підприємства «База відпочинку «Арабатська Стрілка» Херсонської обласної ради у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у тому, що він будучи з 08.09.2017 призначеним на посаду директора комунального підприємства «База відпочинку «Арабатська Стрілка» Херсонської обласної ради, діючи з прямим умислом. з метою вимагання та отримання неправомірної вигоди, вступив у злочинну змову із невстановленими службовими особам Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області (надалі Щасливцевська сільська рада).

Згідно заздалегідь розробленого плану, ОСОБА_1 самостійно та через своїх знайомих, знаходив громадян України, які бажали отримати дозволи на розробку проектів землеустрою з метою подальшої приватизації земельних ділянок на території Щасливцевської сільської ради. В подальшому вказані особи надавали ОСОБА_1 заяви про надання їм дозволів на розробку проектів землеустрою земельних ділянок, які ОСОБА_1 передавав до сільської ради, де невстановлені в ході досудового розслідування службові особи їх реєстрували, ініціювали питання щодо їх розгляду та прийняття позитивних рішень сільською радою.

ОСОБА_2 з метою одержання ним та його рідними безоплатно у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, неодноразово протягом 2017-2018 років звертався до органів влади та місцевого самоврядування Генічеського району Херсонської області, де його познайомили із директором КП «Б/В «Арабатська Стрілка» ОСОБА_1 як з особою, яка може вирішити це питання.

ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з невстановленими службовими особами Щасливцевської сільської ради, 20.10.2018 висунув ОСОБА_2 вимогу про необхідність передачі неправомірної вигоди в розмірі 1 тис. доларів США за кожну сотку виділених останньому та членам його родини трьох земельних ділянок площею 0,1000 га кожна на території сільської ради на загальну суму 30000 доларів США за вчинення в інтересах ОСОБА_2 як того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої влади чи службового становища.

ОСОБА_2 , розуміючи, що у разі незгоди із зазначеною вимогою ОСОБА_1 йому та його родичам не будуть надані дозволи на розроблення проекту землеустрою земельних ділянок, вимушений був погодитись.

14.12.2018 ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_1 та реально сприймаючи пропозицію останнього як вимагання неправомірної вигоди звернувся із заявою до правоохоронних органів та у подальшому діяв з метою викриття злочинних дій останнього під контролем правоохоронних органів.

На виконання злочинних вимог ОСОБА_1 та невстановлених службових осіб Щасливцевської сільської ради, 01.06.2019 ОСОБА_2 зустрівся із ОСОБА_1 у будинку останнього, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 три бланки заяв на ім`я голови Щасливцевської сільської ради ОСОБА_3 для їх заповнення та повернення йому з метою подальшої передачі до Щасливцевської сільської ради. При цьому ОСОБА_1 вказав ОСОБА_2 адреси земельних ділянок, які необхідно вписати до заяв, а саме: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4.

06 червня 2019 року приблизно о 13 год. 50 хв ОСОБА_2 за вказівкою ОСОБА_1 , перебуваючи у м. Генічеська біля районного військового комісаріату, передав його доньці - ОСОБА_4 , три заяви, заповнені від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , написані ними на ім`я сільського голови ОСОБА_3 , про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, які ОСОБА_1 передав до Щасливцевської сільської ради.

В подальшому, з метою реалізації свого злочинного плану, за вказівкою ОСОБА_1 заступник директора КП Б/В «Арабатська стрілка» ОСОБА_7 приблизно о 14 год. 25 хв. 21.06.2019, перебуваючи біля ринку с. Цукури Каховського району Херсонської області, передав ОСОБА_2 документи щодо виділення останньому та членам його родини земельних ділянок, а саме: рішення /витяг/ від 12.06.2019 № 1685 93 сесії Щасливцевьскої сільської ради 7 скликання «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд» ОСОБА_2 орієнтованою площею 0,1000 га розташованої за адресою АДРЕСА_2 підписане сільським головою ОСОБА_8 . зі схемою розміщення земельної ділянки та належною чином завіреною копією заяви ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою; рішення /витяг/ від 12.06.2019 № 1685 93 сесії Щасливцевьскої сільської ради 7 скликання «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд» ОСОБА_5 орієнтованою площею 0,1000 га розташованої за адресою АДРЕСА_4 підписане сільським головою ОСОБА_8 . зі схемою розміщення земельної ділянки та належною чином завіреною копією заяви ОСОБА_5 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою; рішення /витяг/ від 12.06.2019 № 1685 93 сесії Щасливцевьскої сільської ради 7 скликання «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд» ОСОБА_6 орієнтованою площею 0,1000 га розташованої за адресою АДРЕСА_3 підписане сільським головою ОСОБА_8 . зі схемою розміщення земельної ділянки та належною чином завіреною копією заяви ОСОБА_6 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

21 червня 2019 року ОСОБА_1 , діючи у змові із невстановленими службовими особами Щасливцевської сільської ради, у визначений ним спосіб через свого знайомого ОСОБА_9 , який не був обізнаний про обставини вчиненні злочину, одержав приблизно о 16 год. 10 хв. поблизу магазину «Фреш» в м. Нова Каховка Херсонської області для себе та невстановлених посадових осіб Щасливцевської сільської ради обумовлену суму неправомірної вигоди в сумі 30 000 доларів США, що станом на 21.06.2018 за курсом Національного банку України складало 791276,28 (сімсот дев`яносто одна тисяча двісті сімдесят шість) гривень 28 (двадцять вісім) копійок, тобто в особливо великому розмірі, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України - прохання надати та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дій з використанням службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, поєднане з вимаганням.

22.06.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

12.07.2019 у період часу з 15 год. 20 хв. до 15 год. 41 хв. на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.06.2019 (справа № 520/8699/19, провадження № 1-кс/520/7199/19) на території комунального підприємства «База відпочинку «Арабатська Стрілка», розташованого за адресою: Херсонська область, с. Генічеська Гірка, вул. Набережна, буд. 39 проведено обшук транспортного засобу марки «Accura» д.н.з. НОМЕР_1 , в ході якого виявлено та вилучено службове посвідчення радника голови Херсонської обласної ради з питань розвитку туризму та рекреаційних територій області на громадських засадах № 38 від 26.11.2016 видане на ім`я ОСОБА_1 .

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що з метою забезпечення збереження вилученого посвідчення, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, оскільки зазначений об`єкт міг зберегти на собі сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як докази факту та/або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто має значення речового доказу

Від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.

Від захисника підозрюваного надійшла заява про розгляд клопотання без участі ОСОБА_1 та його захисників.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з клопотання, під час проведення досудового розслідування отримано дані про те, що ОСОБА_1 , як радник голови Херсонської обласної ради, використовуючи свої зв`язки з посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування Херсонської області, сприяв передачі частини території, яку займало комунальне підприємство «База відпочинку «Арабатська Стрілка», директором якої він є, до меж території Щасливецької сільської ради, із посадовими особами якої він у подальшому організував виділення земельних ділянок на цій території громадянам за неправомірну вигоду.

Так, слідчим суддею встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучене службове посвідчення може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Викладене підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання речовим доказом від 12.07.2019 року, відповідно до якої вилучене посвідчення визнане речовим доказом в рамках кримінального провадження №42018160690000288 від 14.12.2018 року.

З урахуванням викладеного, з огляду на те, що існує необхідність в забезпеченні збереження речового доказу, слідчий суддя приходить до переконання, що викладеним підтверджується наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, та в цілому обґрунтованість клопотання сторони обвинувачення.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що не накладення арешту на вилучене майно може призвести до його зміни або знищення, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження.

Таким чином на підставі викладеного в сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про який йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а тому з метою збереження речових доказів, клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні управління процесуального керівництва Військової прокуратури Південного регіону України Комбарова Г.В. про арешт майна в рамках кримінального провадження №42018160690000288 від 14.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на вилучене 12.07.2019 року в ході обшуку транспортного засобу марки «Accura», д.н.з. НОМЕР_1 , службове посвідчення радника голови Херсонської обласної ради з питань розвитку туризму та рекреаційних територій області на громадських засадах № 38 від 26.11.2016, видане на ім`я ОСОБА_1 .

Виконання ухвали покласти на прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні управління процесуального керівництва Військової прокуратури Південного регіону України Комбарова Г.В..

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.