Вирок № 83539921, 26.07.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/5240/19

Провадження №1-кп/523/885/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2019 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Позняка В.С.

при секретарі Ситник І.П.

за участю прокурорів Одеської місцевої прокуратури №4 Галіцина О.С.

за участю захисника Рудниченко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси обвинувальний акт з долученими до нього документами у кримінальному провадженні за №12019160490001093 від 24.03.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше неодноразово судимого, останній раз:

- 27.07.2016 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ст.ст. 185 ч.1, 185 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

15.03.2019 року звільнений за відбуттям покарання.

Проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України,-

Встановив:

23.03.2019 року приблизно о 20:20 години ночі, ОСОБА_2 , знаходячись у дворі будинку № АДРЕСА_2 , розташованому по АДРЕСА_3 у АДРЕСА_4 , діючи навмисно з метою незаконного заволодіння транспортним засобом «ВАЗ» 2101», який був припаркований за вищевказаною адресою навпроти під`їзду №4, проник до салону, та за допомогою ножа шляхом пошкодження замку запалювання завів двигун, покинувши місце скоєння злочину, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом марки «ВАЗ 2101» державний номер НОМЕР_1 , належного ОСОБА_3 , завдавши своїми діями потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 40000 гривень. В подальшому в той же день був затриманий потерпілим.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні та пояснив, що дійсно 23.03.2019 року у вечірній час знаходився у дворі одного з будинків, розташованому по вул. Добровольського у м. Одесі, де побачив припаркований автомобіль «ВАЗ 2101». Скориставшись сприятливими умовами, за допомогою ножа проник до салону, завів двигун, та поїхав з місця скоєння злочину. В подальшому був затриманий та побитий потерпілим, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження у вигляді травми грудної клітини, перелому ребер зліва, у зв`язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні в лікарні.

Вину у скоєнні злочину визнає повністю, висловлюючи щире каяття, спричинена потерпілому матеріальна шкода повністю компенсована шляхом повернення викраденого майна, будь-яких претензій до нього не має, пояснює причину скоєння злочинів відчайдушним станом, так як після звільнення не міг знайти роботу.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит потерпілого, свідків, оголошення матеріалів кримінального провадження не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам скоєних кримінальних правопорушень, в обсязі пред`явленого обвинувачення та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування ніким із учасників процесу не оспорюються.

Покази обвинуваченого, надані у ході судового засідання суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння ОСОБА_4 . змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності його позицій та роз`яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_5 своїми діями скоїв умисний злочин, передбачений ст.289 ч.2 КК України, та його дії правильно кваліфіковані за ознаками: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно та його вина доведена в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, однак має місце проживання, відсутність тяжких наслідків та матеріального збитку шляхом повернення викраденого майна, будь-яких претензій до нього не має, що підтверджується письмовою заявою потерпілого, долученої до матеріалів кримінального провадження, його негативне відношення до скоєного діяння.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, згідно ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.

З огляду реєстру матеріалів досудового розслідування встановлено, що до кримінального провадження під час досудового розслідування долучалися речові докази, а саме автомобіль «ВАЗ 2101» державний номер державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, які передані потерпілому ОСОБА_3 на відповідальне зберігання під розписку.

Речові докази, а саме ніж з білою ручкою та лічинку, яка зберігається в камері зберігання при Суворовському ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області (квитанція №000098), суд вважає за необхідне знищити.

Залучення експертів для проведення експертиз не здійснювалось, у зв`язку з чим процесуальні витрати відсутні.

Матеріали кримінального провадження за №12019160490001093 від 24.03.2019 року до обвинувального акту не долучались, тому суд визначає місце їх зберігання в Одеській місцевій прокуратурі №4.

На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання ОСОБА_6 , оцінюючи у сукупності обставини, спосіб та мотивацію вчиненого злочину, характер та ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєного діяння, відсутність тяжких наслідків, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який у судовому засіданні вину визнав повністю, його щире каяття, негативне ставлення до скоєного, стан здоров`я, відсутність матеріальної шкоди, приймаючи до уваги поведінку ОСОБА_7 під час судового провадження, з якої вбачається, що він усвідомив протиправність своїх дій, запевняє, що на теперішній час не є суспільно-небезпечною особою, має бажання стати на шлях виправлення та створити сім`ю, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання, суд вважає, що перерахованих обставин достатньо для застосування до ОСОБА_7 ст.69 КК України, призначив йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.289 ч.2 КК України, при цьому суд вважає, що міра покарання у вигляді позбавлення волі є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину з урахуванням вимог ч.5 ст.72 КК України в редакції, яка діє на час винесення вироку, тобто з розрахунку один день попереднього ув`язнення одному дню позбавлення волі.

Разом з цим, суд приймає до уваги ту обставину, що під час судового провадження щодо ОСОБА_7 був обраний та в подальшому продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвали суду припиняє свою дію 7.08.2019р.

Враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченому міри покарання у вигляді позбавлення волі, оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили залишити без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.69, 72, 98 КК України, ст.ст. 349, 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд,-

Ухвалив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України призначив йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , до набрання вироком законної сили залишити не змінною - тримання під вартою в ОУВП УДПтСУ України в Одеської області.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_7 , тобто з 24.03.2019 року (відповідно протоколу затримання особи від 24.03.2019 року) з розрахунку один день попереднього ув`язнення одному дню позбавлення волі.

Речовий доказ – автомобіль «ВАЗ 2101» державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, які передані потерпілому ОСОБА_3 на відповідальне зберігання під розписку - вважати повернутим за належністю.

Речовий доказ – ніж з білою ручкою та лічинку, яка зберігається в камері зберігання при Суворовському ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області (квитанція №000098) – знищити.

Виконання вироку в даній частині покласти на Суворовський ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області.

Матеріали кримінального провадження за №12019160490001093 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2019року зберігати в Одеській місцевій прокуратурі №4.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

СУДДЯ: