
Справа № 487/6032/19
Провадження № 1-кс/487/6590/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.08.2019 року
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Павлова Ж.П., за участю секретаря судового засідання Ігнатьєва А.О.,прокурора Ліпецького О.П., в присутності підозрюваного ОСОБА_1 ,захисника Свідзинського Р.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєві Балаєнко М.С., за погодженням із прокурором військової прокуратури Миколаївського гарнізону Південного регіону України Ліпецького О.П., у кримінальному провадженні № 42019150410000060 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, українця, громадянина України, маючому вищу освіту, не одруженому, перебуваючого на посаді заступника начальника Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області, зареєстрований - АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 ,-
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
08.08.2019року року слідчий Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєві Балаєнко М.С., за погодженням із прокурором військової прокуратури Миколаївського гарнізону Південного регіону України Ліпецьким О.П.,звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .
В клопотанні слідчий зазначає, що в проваджені Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєві знаходиться кримінальне провадження № 42019150410000060 від 21.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
07.08.2019року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
08.08.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.368 КК України.
Підставою для внесення клопотання стало те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення; під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якої міри запобіжного заходу ніж тримання під вартою, просив про задоволення клопотання.
В судовому засіданні захисник заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні вину свою не визнав, суду показав, що злочину, який йому інкримінують він не вчиняв, підтримав думку захисника.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки сторін кримінального провадження, суддя вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із матеріалів клопотання встановлено, що Другим слідчим відділом Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019150410000060 від 21.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 з 15.08.2005 працює в органах внутрішніх справ та з 06.11.2015 в лавах Національної поліції України.
Наказом № 52 о/с начальника ГУНП в Миколаївській області від 25.02.2019 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника Інгульського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області.
У своїй діяльності ОСОБА_1 , як поліцейський, керується Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію». Кримінальним і Кримінальним процесуальним кодексами України, КУпАП, іншими законодавчими актами України, нормативно-правовими актами МВС України та ГУНП в Миколаївській області.
Так, відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», ОСОБА_1 , як поліцейський зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
Відповідно до пунктів 1, 2, З, 11 статті 23 Закону України «Про національну поліцію», ОСОБА_1 , займаючи посаду заступника начальника Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області, уповноважений здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчинення правопорушень, виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживати у межах своєї компетенції заходи щодо їх усунення, вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_1 наділений повноваженням стосовно правопорушника складати протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених КУпАП.
Для роздрібної реалізації алкогольних напоїв відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» суб`єктам господарювання, що мають намір здійснювати такий вид діяльності необхідно одержувати ліцензію.
Відповідно до вимог ст. 177-2 КУпАП, відповідність у вигляді накладення штрафу від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фальсифікованих алкогольних напоїв, тютюнових виробів та обладнання для їх вироблення у разі виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів, виготовлення, придбання або зберігання з метою реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, а так само виготовлення, придбання або зберігання з метою реалізації або використання за призначенням обладнання для вироблення фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів.
Крім того, статтею 156 КУпАП передбачено накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії (якщо необхідність одержання такої ліцензії встановлена законом) або без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Нехтуючи взятими на себе обов`язками працівника правоохоронного органу, достовірно розуміючи суть злочину та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, замість їх попередження та профілактики злочинності серед населення, ОСОБА_1 скоїв умисне корупційне кримінально-каране діяння за наступних обставин.
Так, у ОСОБА_1 , який перебуваючи на вищевказаній посаді, 20.05.2019 виник злочинний умисел на систематичне одержання від суб`єкта господарювання, що здійснює свою діяльність у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке знаходиться біля будинку № 46 по вул. Херсонське шосе, у кафе «Сімейний», що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 77, неправомірної вигоди за подальше не притягнення останнього як власника та його реалізаторів до передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущенні порушення під час ведення цієї діяльності.
Про свій злочинний умисел 20.05.2019 о 12 год. ЗО хв. ОСОБА_2 довів до ОСОБА_3 , а саме перебуваючи у кабінету № 202 Інгулського ВП ГУНП в Миколаївській області за адресою: вул. 12-та Повздовжня, 42а, м. Миколаїв Сапожков 1. ОСОБА_4 повідомив, що йому відомо про здійснення господарської діяльності ОСОБА_3 у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке знаходиться біля будинку № 46 по вул. Херсонське шосе, у кафе «Сімейний», що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 77, в яких реалізовуються спиртні напої без відповідних дозвільних документів (ліцензій). При цьому ОСОБА_2 повідомив, що разі отримання згоди від ОСОБА_3 на передачу ОСОБА_5 особисто неправомірної вигоди, не зазначаючи при цьому її суму, останній буде вживати заходів на не притягнення реалізаторів вищевказаних кафе до передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущенні порушення під час ведення цієї діяльності, що у подальшому ОСОБА_3 надасть можливість одержувати дохід від незаконної діяльності. Усвідомлюючи незаконність дій ОСОБА_6 , однак будучи залежним від останнього ОСОБА_3 повідомив, що поміркує над вимогою ОСОБА_1 та надасть йому відповідь, однак одразу після спілкування з останнім ОСОБА_3 звернувся до правоохоронних органів з заявою про вимагання від нього неправомірної вигоди.
У ході документування злочинної діяльності ОСОБА_1 , встановлено, що він реалізовуючи свій злочинний умисел, з метою особистого незаконного збагачення з метою небажання бути викритим у свої злочинній діяльності, не доводячи до відома свого знайомого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсність намірів використання оформленої на ім`я останнього банківської картки, у невстановлений дату та час у невстановленому на теперішній час досудовим розслідуванням місці попросив оформити банківську картку, при цьому ОСОБА_1 для себе прийняв рішення про подальше використання цієї картки з метою одержання неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у зоні обслуговування Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області, оскільки усвідомлював фактичну неможливість правоохоронними органами викрити його на одержанні неправомірної вигоди, використовуючи не готівкові грошові кошти, а банківській операції.
На незаконну вимогу ОСОБА_1 07.07.2019 ОСОБА_7 , перебуваючи у місті Маріуполь Донецької області, більш точне місце у ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, оформив банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 та передай її для користування ОСОБА_1
Надалі, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел усвідомлюючи, що у кафе «Тук», яке знаходиться біля будинку № 46 по вул. Херсонське шосе та у кафе «Сімейний», що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 77 здійснюється реалізація алкогольних напоїв без відповідної ліцензії з метою власного незаконного збагачення в результаті одержання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди 31.07.2019 приблизно о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 здійснив телефонний дзвінок на мобільний телефон ОСОБА_8 , який орендує вищевказані кафе та призначив зустріч біля залізно-дорожнього вокзалу у місті Миколаєві за адресою: вул. Новозаводська, 5. Виконуючи вказівку ОСОБА_1 31.07.2019 о 15 год. 27 хв. останній зустрівся з ОСОБА_8 в обумовленому місці та у ході спілкування ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_8 про необхідність сплати грошових коштів у сумі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень, які начебто, як зазначив ОСОБА_1 необхідно було використати для ремонту та/або заміни акумуляторної батареї гібридної системи на службовому автомобілі Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області марки «Гойота», моделі «Пріус» державний номерний знак НОМЕР_2 , хоча ОСОБА_1 усвідомлював, що вказані грошові кошти залишить собі та розпорядиться ними на власний розсуд. З метою доведення до ОСОБА_8 свого несправжнього умислу спрямованого на ремонт зазначеного автомобіля ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_8 про необхідність передачі названої ним суми грошових коштів шляхом перерахування їх на банківську картку ПАГ АБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , зазначаючи про те, що вказані картка належить особі яка здійснюватиме ремонт акумуляторної батареї вищевказаного службового автомобіля, без зазначення анкетних даних власника картки.
Після цього, ОСОБА_3 усвідомлюючи залежність від дій ОСОБА_1 , оскільки розумів, що останній може вжити заходів спрямованих на зупинення діяльності кафе, в який ОСОБА_3 здійснює свою господарську діяльність, притягнення його реалізаторів до передбаченої чинним законодавством відповідальності та вилучення спиртних напоїв, які реалізовуються вимушено погодився на незаконну вимогу ОСОБА_1
Надалі, 02.08.2019 о 13 год. 20 хв. на виконання незаконної вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 перебуваючи біля торгівельного центру «Метро» за адресою: пр-т. Героїв Сталінграду, 9д, в м. Миколаєві через банкомат на банківську ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 перерахував 6 000 (шість тисяч) гривень, про що відразу у телефонному режимі повідомив ОСОБА_1 , при цьому зазначивши про відсутність всієї названої останнім суми неправомірної вигоди. ОСОБА_1 у свою чергу з метою одержання всієї названої ним суми неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень надав згоду на зарахування на вищевказану банківську картку другої частини раніше названої ним суми неправомірної вигоди у сумі 6 000 (шість тисяч) гривень у період з 05.08.2019- 07.08.2019.
Виконуючи незаконну вказівку ОСОБА_1 , 07.08.2019 о 10 год. 43 хв. ОСОБА_3 перебуваючи у супермаркеті «Гиппо» по вул. Шосейній, 15, у м. Миколаєві ОСОБА_3 за допомогою банкомату на банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 перерахував другу частину раніше виказаної ОСОБА_1 неправомірної вигоди у сумі 6 000 (шість тисяч) гривень.
Після цього, 07.08.2019 о 11 год. 42 хв. ОСОБА_1 затримано працівниками правоохоронних органів, а банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 виявлено та вилучено з особистих речей ОСОБА_1 під час проведення обшуку службового кабінету № 202 Інгульського ВП ГУПП в Миколаївській області за адресою: вул. 12-та Повздовжня, 42а, м. Миколаїв.
Таким чином ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. З ст. 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди, для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:заявою ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення від 21.05.2019;протоколами допитів свідка ОСОБА_8 від 22.05.2019,01.08.2019 та 07.08.2019;актом приймання-передачі грошових коштів від 07.08.2019; протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 07.08.2019;протоколами обшуків від 07.08.2019;
Сукупність тих доказів, які долучені до клопотання слідчого та досліджені в судовому засіданні, підтверджує собою факт існування обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, з матеріалів кримінального провадження та пояснень наданих в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, про що свідчить наступне: зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, може знищити,сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,незаконно впливати на свідків, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує те, що ОСОБА_9 одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимий, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину.
Слідчий суддя вважає, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, позбавить його можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжити кримінальне правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти ризикам, які зазначені в клопотанні слідчого, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливо, оскільки будь-які більш м`які види запобіжного заходу не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вказаним ризикам.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, після внесення якої він повинен бути звільнений з під варти.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Положення ч.5 ст. 182 КПК України передбачають, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Позиція Європейського суду з прав людини стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру, цілковито відображується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
З урахуванням викладеного, при визначенні розміру застави, слідчий суддя, окрім вищевказаного, також враховує тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 ,матеріальне становище підозрюваного, а також те, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій,позитивно характеризується за місцем роботи.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 200 000 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-197, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєві Балаєнко М.С., за погодженням із прокурором військової прокуратури Миколаївського гарнізону Південного регіону України Ліпецького О.П., у кримінальному провадженні № 42019150410000060 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК Ураїни задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з утриманням в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» до 06.10.2019 року.
Визначити розмір застави, після внесення якої підозрюваний повинен бути звільнений з під варти, в сумі 200 000,00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на ОСОБА_1 у разі звільнення під заставу такі зобов`зання:
- прибувати за першою вимогою до слідчого , прокурора чи суду.
- не відлучатися з м.Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання або роботи.
-утримуватись від спілкування зі свідками з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення
-здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.
Попередити ОСОБА_1 про наслідки невиконання обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, роз`яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді в частині тримання під вартою ОСОБА_1 діє до 06.10.2019 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: Ж.П.Павлова
Судове рішення № 83538489, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 09.08.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 487/6032/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: