Постанова № 8353772, 16.03.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.03.2010 р.                                                             справа №26/24

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.

суддівАкулової Н.В. , Колядко Т.М.

за участю представників сторін: від позивача:Калитвянська С.О.- за довіреністю №203-10Д від 31.12.2009 року, від відповідача:Поляков А.Є.- за довіреністю №24 від 30.12.2009 року,

розглянувши апеляційну скаргу Автогаражного кооперативу "Ракета-3" м.Донецьк

на рішення господарського судуДонецької області

від30.11.2009 року

у справі№26/24 (суддя Лейба М.О.)

за позовомвідкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області в особі структурної одиниці Донецьких електричних мереж м.Донецьк

до автогаражного кооперативу "Ракета-3" м.Донецьк

простягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 26700 грн.40 коп., індексу інфляції у сумі 5 503грн.67 коп., 3 % річних у розмірі 1 386 грн.01 коп. Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України справа слухалась з перервою в судовому засіданні 23.02.2010р. та 16.03.2010р.

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці - Донецьких електричних мереж м. Донецьк (далі по тексту ВАТ „Донецькобленерго”) звернулося до господарського суду з позовом до автогаражного кооперативу “Ракета-3” м. Донецьк (далі по тексту Кооператив “Ракета-3”) про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 26700 грн.40 коп., індексу інфляції у сумі 5 503грн.67 коп., 3 % річних у розмірі 1 386 грн.01 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.12.2008 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2009 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2009 року по справі №26/24 рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2008 року та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2009 року скасовані та дана справа була передана на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.11.2009 року по справі №26/24 позовні вимоги ВАТ „Донецькобленерго” були задоволені у повному обсязі з огляду на доведеність останнім правомірності нарахування відповідачу суми за використану електричну енергію у розмірі 29030,40 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив і неправильно застосував норми матеріального права, а саме не прийняв до уваги того, що позивачем не було надано розрахунку заборгованості за фактично спожиту електричну енергію за період з 07.12.2005 року по 06.02.2006 року.

Крім того, скаржник зазначає, що ним здійснювався розрахунок за спожиту активну електричну енергію по показникам приладу обліку за спірний період, що свідчить про робочий стан останніх.

Також скаржник вважає, що пункт 6.39 Правил користування електричною енергією в даному випадку не застосовується, оскільки відповідачем позивачу щомісячно надавалися звіти за спожиту електричну енергію, проте суд першої інстанції цього факту до уваги не прийняв та не витребував зазначені звіти.

В апеляційній скарзі наведені і інші заперечення, які, на думку відповідача, є підставою для скасування оскарженого рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні від 23.02.2010 року підтримав вищезазначені доводи апеляційної скарги.

В свою чергу, представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки викладені в ній доводи не відповідають обставинам справи та діючому законодавству.

Під час судового засідання, 23.02.2010 року колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду для більш повного та всебічного дослідження всіх обставин по справі дійшла висновку про необхідність перенесення судового засідання та оголошення постанови в наступному, тому відповідно до ст. ст.77 ГПК України була оголошена перерва до 16.03.2010 року.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між ВАТ „Донецькобленерго” та кооперативом “Ракета-3” 14.07.2000 року укладено договір про постачання електричної енергії № 3652 (далі по тексту договір), згідно з п.1 якого електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію відповідно до умов договору, а споживач - своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. Договору, споживач зобов’язується:

—          сплачувати за використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами цього Договору;

—          для визначення величини використаної електроенергії знімати та представляти за установленою формою до електропостачальної організації показання розрахункових електролічильників своїх та субспоживачів (п.п. 3.1.–3.3. Додатку № 3) згідно з календарним графіком (Додаток № 4) за формою згідно з Додатком № 9.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що споживач зобов’язується щомісячно до 7 числа згідно з додатком № 4 на користування електричною енергією направляти свого представника у відділ збуту ДЕМ для подання звіту про використану електричну енергію за розрахунковий місяць, документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період та одержання платіжних вимог-доручень для оплати спожитої електричної енергії.

Кількість електроенергії, витраченої на цілі освітлення, у випадку тимчасової відсутності обліку, визначається по таблиці годин горіння і установленої потужності приймачів.

Відповідно до п.7.2 договору, оплата платіжних документів здійснюється споживачем самостійно, в 5-денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі.

Додатком №3.1. до договору затверджено перелік місць установки приладів обліку електричної енергії та тарифів по яким здійснюється розрахунок за відпущену електричну енергію. В графі 10 вказаного переліку визначений обсяг електричної енергії прийнятий до сплати відповідачем за розрахунковий період в разі ненадання показань приладів обліку 96000 кВтг.

Пункт 16 договору встановлює, що договір укладається на строк до 31.12.2004р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим , якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Договір та додатки до нього підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, з огляду на відсутність у нього інших відомостей про обсяг споживання електроенергії, нарахував відповідно до додатку № 3.1 до договору за період з 07.12.2005 р. по 06.02.2006 р. заборгованість за спожиту відповідачем електричну енергію в розмірі 29030,40 грн.

Відповідачем зобов’язання з оплати спожитої електричної енергії були виконані частково у розмірі 2330 грн.00 коп., внаслідок чого за ним утворилася заборгованість у сумі 26700 грн.40 коп.

У зв’язку з тим, що відповідачем зобов’язання щодо погашення вищезазначеної заборгованості не були виконані своєчасно та в повному обсязі, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до кооперативу “Ракета-3” про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 26700 грн.40 коп., індексу інфляції у сумі 5 503грн.67 коп. та 3 % річних у розмірі 1 386 грн.01 коп., які рішенням господарського суду Донецької області від 30.11.2009 року по справі № 26/24 задоволені повністю.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.5.1 Правил, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Як вбачається зі статті 174 Господарського кодексу України, підставами виникнення господарських зобов’язань є, у тому числі, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 26700 грн.40 коп., індексу інфляції у сумі 5 503грн.67 коп. та 3 % річних у розмірі 1 386 грн.01 коп. за договором про постачання електричної енергії №3652 від 14.07.2000 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, заявляючи до сплати суму боргу, посилається на відсутність в своєму розпорядженні відомостей щодо обсягу фактично спожитої відповідачем електричної енергії, і тому на підставі додатку № 3.1, виходячи з максимальної потужності всіх електроприладів відповідача, керуючись п.6.39 Правил користування електричною енергією (далі по тексту - ПКЕЕ), нарахував за період з 07.12.2005 р. по 06.02.2006 р. заборгованість за спожиту енергію у розмірі 29030,40грн.

Відповідач, здійснивши оплату за фактично спожиту електричну енергію відповідно до показників приладу обліку у розмірі 2330 грн.00 коп., посилається на відсутність з його боку заборгованості за спожиту електричну енергію, в підтвердження чого останнім надано копії платіжних документів про оплату спожитої електричної енергії.

Проте, позивач не погоджується з вищезазначеною сумою, сплаченою відповідачем на виконання зобов’язань по сплаті спожитої електричної енергії за договором, у зв'язку з чим вважає, що заборгованість відповідача за спірний період становить 26700грн. 00 коп.

Суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності нарахування позивачем відповідачу суми за використану електричну енергію у спірний період в розмірі 26700грн. 00 коп. з огляду на те, що позивач не мав у своєму розпорядженні відомостей щодо обсягу фактично спожитої відповідачем електричної енергії, у зв’язку з чим останнім при визначені обсягу спожитої електричної енергії правомірно був застосований п. 6.39 ПКЕЕ та Додаток №3.1. до договору, яким сторони чітко визначили обсяг електричної енергії прийнятий до сплати відповідачем за розрахунковий період в разі ненадання показань приладів обліку 96000 кВтг, з чим судова колегія апеляційної інстанції не погоджується по наступним підставам.

Згідно з п.6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору; обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Матеріалами справи встановлено, що об'єкт позивача було обладнано електричним лічильником, про що свідчить наряд про заміну електролічильника від 18.07.00р., за яким відповідачу було встановлено лічильник за №746794.

Пунктом 6.11. ПКЕЕ встановлено, що:

—          остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

—          покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації (основного споживача) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За домовленістю сторін у договорі може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку.

За приписами п.6.13 ПКЕЕ, у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).

Відповідно до п.6.39 ПКЕЕ, у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

На підставі вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає безпідставним нарахування позивачем відповідачу кількості спожитої електричної енергії на підставі п.6.39 ПКЕЕ та Додатку №3.1 до договору, оскільки позивачем не надано доказів того, що він був позбавлений можливості отримати від відповідача дані про фактично спожиту електричну енергію, а зазначеним Додатком не може бути змінено встановлений приписами договору та правилами порядок розрахунку за спожиту електричну енергію, оскільки останній є тільки переліком місць встановлення електроприладів та загальну потужність електроприладів відповідача.

Крім того, порушення відповідачем вимог п.п. 4.2, 7.1. договору, зокрема ненадання даних про обсяг спожитої електричної енергії, не є підставою для застосування п. 6.39 ПКЕЕ та здійснення розрахунку обсягу спожитої електричної енергії за максимальною потужністю всіх енергоприладів споживача, оскільки обставин неможливості зняття цих показників саме для позивача останнім не наведено.

Проаналізувавши докази, які є в матеріалах справи, а також доводи представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що позивач не довів факту споживання відповідачем електричної енергії за період з 07.12.2005 року по 06.02.2006 року на загальну суму 26 700 грн.46 коп., а тому в цій частині позову йому відмовляє.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних у сумі 5503,67грн. та 3% річних у розмірі 1386,01 грн., то судова колегія вважає, що зазначені вимоги також не підлягають задоволенню у зв'язку з відмовою про стягнення основної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна інстанція скасовує рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2009 року по справі №26/24, оскільки воно винесене з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні істотних обставин справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати відносяться на позивача.

          Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу автогаражного кооперативу "Ракета-3" м.Донецьк –задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2009 року по справі №26/24 - скасувати.

В позовних вимогах відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області в особі структурної одиниці Донецьких електричних мереж м.Донецьк про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 26700 грн.40 коп., індексу інфляції у сумі 5 503грн.67 коп., 3 % річних у розмірі 1 386 грн.01 коп.- відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області в особі структурної одиниці Донецьких електричних мереж м.Донецьк (83000, м.Донецьк, вул.Постишева,99, р/р 26004301745393 в філії ГУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 00131469 ) на користь автогаражного кооперативу "Ракета-3" м.Донецьк ( 83071, м.Донецьк, вул.Стратонавтів, р/р 26004301745393 в філії ГУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 00131469) витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги у розмірі 168грн. 00 коп.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий          О.А. Скакун

Судді:          Н.В. Акулова

          Т.М. Колядко

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС

          5. ГСДО