Рішення № 83537380, 02.08.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2019 р. Справа № 911/1015/19

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В. за участі секретаря судового засідання Куракси Ю.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Країна”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Валартін Фарма”

про стягнення 39 079, 97 грн

За участю представників:

від позивача: не з`явилися;

від відповідача: Петришин С.І.

Обставини справи:

17.04.2019 до канцелярії Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Країна” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Валартін Фарма” про стягнення 39 079, 97 грн страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані зобов`язанням відповідача сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, яке було виплачене позивачем на виконання договору добровільного страхування наземного транспорту № УА/0168598 від 14.05.2018 внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/1015/19 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

08.05.2019 до канцелярії Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву про відшкодування шкоди в порядку регресу № 316 від 08.05.2019 (вх. № 9001/19), згідно якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки пред`явлений позов є необґрунтованим та безпідставним.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.06.2019.

11.06.2019 до канцелярії Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 31.05.2019 (вх. № 11600/19 від 11.06.2019), згідно якої останній просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, яка прийнята судом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.06.2019 розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 05.07.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 19.07.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/1015/19, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 02.08.2019.

У судовому засіданні 02.08.2019 представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання 02.08.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що неявка позивача, який був належним чином повідомлений про розгляд справи, не перешкоджає розгляду справи по суті у судовому засіданні 02.08.2019, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи за наявними в ній матеріалами справи за відсутності позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши промову (заключне слово) представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.05.2018 між Публічним акціонерним товариством “Страхова компанія “Країна” (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник, Вигодонабувач) укладено договір добровільного страхування № УА 168598, за умовами якого застраховано наступний транспортний засіб NISSAN QASHQAI, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2011 року виписку.

Строк дії договору з 15.05.2018 по 14.05.2019.

07.06.2018 у м. Кропивницький, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_2 , яка керуючи автомобілем SKODA, державний номерний знак НОМЕР_2 , порушила Правила дорожнього руху України, скоївши зіткнення з автомобілем NISSAN QASHQAI, державний номерний знак НОМЕР_1 , який застраховано у позивача на підставі договору № УА 168598 від 14.05.2018.

Відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.07.2018 у справі № 405/3725/18, ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

На виконання договору добровільного страхування № УА 168598 від 14.05.2018, позивач виплатив суму страхового відшкодування у розмірі 126 848,68 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 8130 від 30.07.2018.

Суд встановив, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Skoda, державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у Приватного акціонерного товариства «СК «Українська страхова група» (поліс № АК 6954736 терміном дії до 05.09.2018).

08.08.2018 позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «СК «Українська страхова група» з претензією на суму сплаченого страхового відшкодування.

За наслідками розгляду даної претензії, 04.09.2018 ПрАТ «СК «Українська страхова група» здійснило часткову виплату страхового відшкодування на рахунок позивача у розмірі 87 768,71 грн.

Згідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3018159553757512, автомобіль Skoda, державний номер НОМЕР_2 належить ТОВ «Валартін Фарма».

Предметом позову є вимога про стягнення 39 079,97 грн страхового відшкодування.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини, які засновані на суброгації – переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд встановив, що на момент скоєння ДТП водієм автомобіля Skoda, державний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ “Валартін Фарма” була працівниця відповідача ОСОБА_2 , цивільна відповідальність якої була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК 6954736 у Приватного акціонерного товариства «СК «Українська страхова група»; наявність завданої шкоди, яка є наслідком протиправних, винних дій ОСОБА_2 , яка керувала автомобілем Skoda, державний номерний знак НОМЕР_2 на момент скоєння ДТП у розмірі 126 848,68 грн, що підтверджується дослідженими судом постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.07.2018 у справі № 405/3725/18, звітом про оцінку вартості матеріального збитку № 139, ремонтною калькуляцією № 139 від 25.06.2018, протоколом технічного огляду транспортного засобу від 23.06.2018 та страховим актом № 17/50011/2.1.5.1 від 27.07.2018; страхове відшкодування у сумі 126 848,68 грн виплачено позивачем в якості відшкодування завданої шкоди на користь власника пошкодженого транспортного засобу NISSAN QASHQAI, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 8130 від 30.07.2018; враховуючи що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Skoda, державний номер НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Українська страхова група (поліс № АК/6954736), ПрАТ «СК «Українська страхова група» здійснило часткову виплату страхового відшкодування на рахунок ПАТ «СК «Країна» у розмірі 87 768,71 грн; відповідач, в порушення ст. 1194 Цивільного кодексу України, різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, яке було виплачене ПрАТ «СК «Українська страхова група» у розмірі 39 079,97 грн (126 848,68 грн – 87 768,71 грн), не виплатив.

Доводи представника відповідача щодо відсутності в матеріалах справи доказів перебування винної у ДТП особи ОСОБА_2 у трудових відносинах з відповідачем, спростовуються наявною в матеріалах справи постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.07.2018 у справі № 405/3725/18, згідно якої ОСОБА_2 працює в ТОВ «Валартін Фарма».

Також суд вважає, що справа № 911/1015/19 є малозначною в силу положень ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, а відтак керуючись ст. 58 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повноважень представників позивача на підставі наявних в матеріалах справи довіреностей № 60 від 08.01.2019 та № 1 від 02.01.2019.

З огляду на наведене, твердження представника позивача на відсутність у представників позивача повноважень на представництво у суді інтересів позивача, є помилковими.

Посилання представника відповідача на те, що позивач повинен був звернутися із відповідним позовом до ПрАТ «СК «Українська страхова група», як страховика відповідача, на підставі укладеного з ПрАТ «СК «Українська страхова група» договору добровільного страхування, що узгоджується з правової позицією, яка міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц оцінюються судом критично, оскільки у даній справі (№ 911/1015/19) позивач після звернення з вимогою до ПрАТ «СК «Українська страхова група» та отримання від останнього 87 768,71 грн, звернувся до відповідача, в порядку ст. 1194 ЦК України, як роботодавця винної у ДТП сторони з позовною вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Усі інші твердження сторін не спростовують вищевикладених висновків суду.

Разом із тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та відповідача, які викладені останнім у позовній заяві, відповіді на відзиві, відзиві на позов та їх відображення у судовому рішенні, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога про стягнення 39 079,97 грн страхового відшкодування є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Країна” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Валартін Фарма” про стягнення 39 079, 97 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Валартін Фарма” (08135, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Чайки, вул. Грушевського, буд. 60; ідентифікаційний код 38466809) на користь Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Країна” (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29А; ідентифікаційний код 20842474) 39 079 (тридцять дев`ять тисяч сімдесят дев`ять гривень) 97 коп. страхового відшкодування та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 09.08.2019.

Суддя П.В.Горбасенко