Рішення № 83536926, 06.06.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.06.2019Справа № 910/3661/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом державного підприємства «Енергоринок»

до відповідача приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»

про стягнення 4300938,57 грн.,

Представники:

від позивача Єременко О.А. (за дов.)

від відповідача Кириллов М.С. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство «Енергоринок» (далі - ДПЕ) до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»/ЕК) про стягнення 4300938,57 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив строки оплати вартості купованої електричної енергії ІІІ, ІV та V етапів грудня 2018 року за договором купівлі-продажу електроенергії № 4721/01 від 30.05.2008 (далі - Договір).

Суд своєю ухвалою від 03.04.2019 відкрив провадження у справі № 910/3661/19, постановив розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження.

Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі. На думку відповідача, підставою для застосування відповідальності до ЕК може бути виключно прострочення заборгованості по повній поточній оплаті вартості електроенергії за розрахунковий період (календарний місяць), адже як вбачається з умов Договору це договір купівлі - продажу електричної енергії, згідно з умовами якого ЕК зобов`язується купувати у ДПЕ електричну енергію (п. 2.1), отже неналежним виконанням його умов може бути, виключно, несвоєчасна (до 14 - числа місяця наступного за розрахунковим) оплата фактично отриманої від ДПЕ електричної енергії, вартість та об`єми, якої повинні бути підтверджені актами прийому передачі товарної продукції (п. 4.13). Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), встановлює алгоритм, тобто порядок розподілу уповноваженим банком коштів, отриманих за електричну енергію, а державне підприємство «Енергоринок» готує щодобові звіти про фінансові розрахунки для усіх членів оптового ринку. Тобто перерахування коштів у грудні 2018 року було здійснено виключно на підставі затвердженого НКРЕКП алгоритму, що затверджується за поданням та на підставі даних від ДПЕ. За таких обставин, відповідач не порушив зобов`язання. У разі, якщо коштів було недостатньо, ДПЕ повинно було ініціювати внесення змін до існуючого алгоритму в порядку, затвердженому ДЧОРЕ, а тому відповідач не порушував встановлений Законом порядок і своїх зобов`язань перед ДПЕ.

Також відповідач зазначив, що, відповідно до п. 7.3.1 Договору, у разі несплати ОСР за куплену в ДПЕ електроенергію, у терміни, встановлені п.п. 6.2.2 Договору, з 20 числа місяця наступного за розрахунковим, ДПЕ має право нарахувати пеню ЕК у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення за кожен день прострочення. Проте, згідно зі звітами про надходження коштів від ЕК та актів купівлі-продажу електроенергії за відповідний період, заборгованість станом на останній день розрахункового місяця була відсутня. Отже, за грудень 2018 року у відповідача була відсутня прострочена (така, що існувала станом на 20 число місяця, наступного за розрахунковим) заборгованість, що є підставою для нарахування штрафних санкцій.

Позивач у відповідні на відзив зазначив, що відповідальність за прострочення заборгованості по повній поточній оплаті вартості купованої електроенергії за розрахунковий період (календарний місяць) не є предметом спору у цій справі. Предметом спору у цій справі є стягнення пені за порушення умов поетапної оплати, відповідно до п.п. 6.14, 6.19 Договору. Обов`язок відповідача оплачувати вартість купованої у позивача електроенергії не обмежується наявними коштами на його поточному рахунку зі спеціальним режимом використання. У випадку недостатності коштів на рахунку із спеціальним режимом використання відповідача, останній має можливість та зобов`язаний розраховуватися з позивачем зі своїх поточних-господарських (без спеціального режиму використання) рахунків, з метою повного і своєчасного виконання взятих на себе зобов`язань (п. 6.1. Договору).

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких відхилив позовні вимоги з тих же підстав, про які зазначив у відзиві на позовну заяву.

24.05.2019 відповідач подав клопотання про зменшення розміру пені на 50%.

Клопотання обґрунтоване тим, що в грудні 2018 року перед ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» існувала значна заборгованість контрагентів, що стало підставою неповної оплати коштів за спірним договором. Також відповідач зазначив, що зобов`язання за договором за грудень 2018 року є виконаним. Тому, враховуючи перехідний період становлення нового ринку електроенергії, значний розмір загальної заборгованості контрагентів перед відповідачем та розмір поточних зобов`язань останнього за звітний період, значний розмір пені, заявлений позивачем до стягнення з відповідача за даним позовом, вжиття відповідачем заходів, направлених на своєчасне виконання свого обов`язку за договором, а також те, що позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували понесення ним збитків, пов`язаних із невиконанням відповідачем свого обов`язку у встановлений строк за договором, відповідач вважає, що наявні всі правові підстави для реалізації права відповідача на зменшення розміру пені, заявленої позивачем, з 4300938,57 грн. до 2150469,29 грн, що становить 50 % від розміру пені, заявленої позивачем.

Позивач заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені, оскільки законодавство гарантує кредитору можливості стягувати із боржника таку грошову суму як неустойку направлену на розумне стимулювання останнього виконувати основне грошове зобов`язання.

Визначена умовами Договору відповідальність за порушення поетапної оплати купованої електроенергії стимулює постачальників, у тому числі відповідача, до належного виконання умов договору, що дає змогу ДП «Енергоринок» розраховуватись з генеруючими компаніями за куповану у них електричну енергію.

Враховуючи, що порушення відповідачем умов Договору щодо оплати купованої у ДП «Енергоринок» електричної енергії має постійний, систематичний характер, цей випадок не може кваліфікуватися як винятковий.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

30.05.2008 державне підприємство «Енергоринок» (ДПЕ) та акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» (ЕК) уклали договір № 4721/01 (далі - Договір), згідно з п. 2.1 якого, ДПЕ зобов`язується продавати, а ЕК зобов`язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.

01.06.2011 між сторонами укладено додаткову угоду № 7064/04 до Договору щодо зміни організаційно-правової форми та назви відповідача на публічне акціонерне товариство «Київенерго».

28.02.2018 державне підприємство «Енергоринок» та приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», ЕК) уклали додаткову угоду №14931/01 до Договору, за якою правонаступником всіх зобов`язань (прав та обов`язків) ПАТ «Київенерго» як постачальника електричної енергії за регульованим тарифом за Договором є ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».

11.06.2017 набув чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VІІІ (далі - Закон № 2019-VІІІ), який було опубліковано в офіційному виданні - газеті «Голос України» від 10.06.2017 №104-105.

Так, відповідно до абз. 1 п. 13 Перехідних положень Закону № 2019-VIII, під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу (далі - ОСР) від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.

При цьому, абз. 22, 26 п. 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2019-VIII передбачено, що у разі відокремлення ОСР є правонаступником в частині прав та обов`язків за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії (ДП «Енергоринок»); судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства.

Згідно з абз. 16 п. 13 розділу XVII Закону №2019-VIII та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 13.11.2018 №1411, приватному акціонерному товариству «ДТЕК Київські електромережі» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.

З урахуванням приписів Закону № 2019-VIII, між ДП «Енергоринок» та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» укладено додаткову угоду від 26.12.2018 №16080/01 до Договору, відповідно до п. 3 якої, сторони дійшли згоди викласти з 01.01.2019 преамбулу Договору в частині найменування, ліцензії та статусу ЕК в такій редакції: «приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі», що є правонаступником в частині прав та обов`язків за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства; діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та має статус платника податку на прибуток за базовою (основною) ставкою відповідно до Податкового Кодексу України».

Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 26.12.2018 № 16080/01 до Договору, сторони домовились, що порядок розрахунків за куповану до 31.12.2018 (включно) електричну енергію ЕК у ДПЕ згідно з Договором, взаємовідносини та відповідальність сторін за порушення умов Договору в частині купівлі-продажу електроенергії, що мали місце у цей період, визначаються умовами Договору, що діяли в редакції до 01.01.2019.

Таким чином, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», як оператор системи розподілу в силу приписів Закону та умов укладеної додаткової угоди від 26.12.2018 №16080/01 є правонаступником в частині виконання зобов`язання по договору купівлі-продажу електричної енергії від 30.05.2008 № 4721/01.

Відповідно до п. 4.1 Договору, ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності ЕК.

Згідно з абз. 3 п. 4.1.1 Договору, в повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов`язково зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВт.год.) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн.), а також розміри оплати по декадах або етапах. Розмір оплати по декадах або етапах визначається відповідно до п.6.3 або п.6.14 -6.18 цього договору. В разі визначення оплати за п.6.14 - 6.18 цього договору в повідомленні у графі останнього етапу розмір оплати записується словами - «по факту».

В пункті 4.15 Договору передбачено, що ЕК, в разі необхідності, може скорегувати замовлений обсяг купівлі електроенергії, надіславши до 15 числа розрахункового місяця до ДПЕ скореговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії.

Відповідно до п. 4.15.2 Договору, при здійсненні ЕК перерахування коштів за куповану в ДПЕ електроенергію відповідно до пп.6.14 - 6.18, розміри оплати за етапи до 15 (включно) числа розрахункового місяця не корегуються. Корегуються розміри оплат за етапи, наступні після 15 числа розрахункового місяця. При цьому різниця між скорегованою сумарною оплатою вартості етапів до 15 (включно) числа розрахункового місяця та сумарною оплатою вартості етапів до 15 (включно) числа розрахункового місяця враховується в першому етапі після 15 числа розрахункового місяця.

Згідно з п. 6.14 Договору, першу частку оплати за розрахунковий місяць ЕК зобов`язується здійснити до 12-00 годин першого числа розрахункового місяця в розмірі не меншому 15% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ. Подальша оплата здійснюється ЕК поетапно шляхом сплати ДПЕ коштів на пізніше 6-го, 11-го, 16-го та 21-го числа розрахункового місяця кожного разу в розмірі, не меншому 15 % вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 на розрахунковий місяць з урахуванням ПДВ. Якщо 1-е число припадає на вихідний день, то відповідну частку оплати ЕК зобов`язується здійснити в перший банківський день, що слідує за ним.

Відповідно до п. 6.14.1 Договору, в разі здійснення корегування замовленого місячного обсягу купівлі електроенергії, розмір оплати за етапи, наступні після 15 числа розрахункового місяця визначаються відповідно до п. 4.15.2 договору.

Згідно з п. 6.14.2 Договору (в редакції згідно з додатковою угодою від 16.02.2018 № 14873/01), у разі перевищення фактичного споживання електроенергії (відповідно до оперативних розрахунків) над обсягами замовленими ЕК, ЕК здійснює доплату різниці розрахункової та фактичної вартості спожитої електричної енергії після кожного етапу протягом трьох банківських діб.

ЕК зобов`язується здійснити доплату зі свого поточного рахунку на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ДПЕ, указавши при цьому в призначенні платежу етап, за який здійснюється доплата.

Відповідно до п. 7.2.1 Договору, ЕК зобов`язана купувати у ДПЕ електроенергію відповідно до умов розділу 4 цього договору та здійснювати за неї своєчасні розрахунки відповідно до умов розділу 6 цього договору, а також виконувати інші умови цього договору.

На виконання пунктів 4.1 та 4.15 Договору відповідач надіслав позивачу:

1) повідомлення від 29.11.2018 №12 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в Оптовому ринку електричної енергії в грудні 2018 року;

2) повідомлення (скореговане) від 14.12.2018 №12/1 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в Оптовому ринку електричної енергії в грудні 2018 року.

Згідно з підписаним сторонами актом купівлі-продажу електроенергії за грудень 2018 року ДПЕ продало, а ЕК купила електроенергію на загальну суму 1739042282,78 грн.

Розмір оплати ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» за куповану в ДП «Енергоринок» електроенергію в грудні 2018 року підтверджується звітом про надходження коштів від ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» на рахунок ДП «Енергоринок» з розшифровкою платіжних доручень за грудень 2018 року та звітом про надходження коштів від ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» на рахунок ДП «Енергоринок» з розшифровкою платіжних доручень за січень 2018 року (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Суд встановив, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у грудні 2018 року порушило умови п. 6.14 Договору щодо поетапної оплати купованої електроенергії в ДП «Енергоринок».

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним, чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Внаслідок порушення контрагентом (відповідачем) своїх зобов`язань за договором, наступають наслідки, передбачені, зокрема, згідно з ст.ст. 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 216, 217, 230 Господарського кодексу України, а також положеннями Договору.

Аналогічних висновків дійшов і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 12.02.2002 у справі про електроенергетику №3-рп/2002, згідно з абз.6 та абз.10 - 14 п.3.1 мотивувальної частини якого:

- юридична природа прав суб`єктів господарювання у сфері електроенергетики базується на загальній концепції договірних засад, закладеній у цивільному законодавстві;

- будь-яке правопорушення в цій галузі тягне за собою встановлену законодавством відповідальність, зокрема цивільну:

- у Законі України «Про електроенергетику» йдеться про конкретних суб`єктів підприємництва та їхні договірні відносини, які регулюються нормами зобов`язального права. Запроваджений порядок грошових взаєморозрахунків на енергоринку з використанням розподільчих рахунків в установах уповноваженого банку не порушив механізмів функціонування електроенергетики та правову модель господарських відносин.

Вищезазначене дає підстави стверджувати, що відносини позивача і відповідача, враховуючи в тому числі і запроваджений Законом особливий порядок розрахунків, є господарськими відносинами, що регулюються, зокрема, нормами зобов`язального/договірного права, за порушення яких наступає цивільна відповідальність, зокрема, у формі нарахування неустойки (пені), передбаченої умовами договору.

Законодавство гарантує кредитору можливості стягувати із боржника таку грошову суму як неустойку направлену на розумне стимулювання останнього виконувати основне грошове зобов`язання.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 26.12.2018 №16080/01 до Договору, сторони домовились, що порядок розрахунків за куповану до 31.12.2018 (включно) електричну енергію ЕК у ДПЕ згідно з договором, взаємовідносини та відповідальність сторін за порушення умов договору в частині купівлі-продажу електроенергії, що мали місце у цей період, визначаються умовами договору, що діяли в редакції до 01.01.2019.

Згідно з п.6.19 Договору (в редакції згідно з додатковою угодою від 16.02.2018 №14873/01), у випадку нездійснення ЕК оплати згідно з п.6.14 цього договору, ДПЕ з 4-го банківського дня після закінчення відповідного етапу нараховує ЕК пеню в розмірі 1/365 подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення та виставляє ЕК вимогу про сплату пені. Пеня нараховується до 19-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим. Пеня повинна бути сплачена в термін не більше 3-х банківських днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення від ДПЕ.

ДП «Енергоринок» надіслало на адресу ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» претензію від 29.01.2019 №07/26-1829 про сплату штрафних санкцій за порушення умов Договору щодо розрахунку за отриману електроенергію третього, четвертого та п`ятого етапів грудня 2018 року в сумі 4300938,57 грн.

ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» цю вимогу не задовольнив.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 4300938,57 грн. пені.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання можливості зменшення розміру пені, суд виходить з такого.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 статті 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до норм чинного законодавства, зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, є правом, а не обов`язком суду.

Водночас, наведені відповідачем обставини не є тими винятковими обставинами, які, на думку суду, можуть бути покладені в основу рішення про зменшення розміру пені.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов державного підприємства «Енергоринок» до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» .

Стягнути з приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (вул. Новокостянтинівська, 20, м. Київ, 04655, код 41946011) на користь державного підприємства «Енергоринок» (вул. С. Петлюри, 27, м. Київ, 01032, код 21515381) 4300938,57 грн. пені, 64514,08 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».

Повний текст рішення складено 08.08.2019.

Суддя С. А. Ковтун