Рішення № 8353402, 15.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.10                                                                                 Справа № 11/20

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ "Укртелеком", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БітМедіа", м. Щастя Луганської області

про стягнення 2233 грн. 09 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача –Топко В.Д., дов. № 179 від 22.07.08.;

від відповідача –не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за надані згідно з договором № 2376297 від 06.12.2006 послуги доступу до мережі Інтернет за допомогою ADSL обладнання в сумі 2032 грн. 71 коп., інфляційних нарахувань в сумі 81 грн. 56 коп., пені у розмірі 93 грн. 11 коп. та 3% річних у розмірі 25 грн. 71 коп.

У судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судових засіданнях у справі представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

06.12.2006 сторонами у справі було укладено договір № 2376297 про надання ADSL - доступу до мережі Інтернет (далі за текстом –договір). у відповідності з умовами якого позивач був зобов’язаний надавати відповідачеві як Споживачу платну послугу доступу до мережі Інтернет шляхом включення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL та динамічної (постійної) ІР - адреси.

Відповідно до умов пункту 5.2 договору Споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, наступного за звітним.

Підключення до мережі Інтернет в обумовленому договором порядку позивачем здійснене у встановлені строки, що підтверджено наявним у матеріалах справи актом приймання –передачі послуги (а.с. 21).

Доказів надсилання на адресу відповідача рахунків на оплату наданих послуг позивач під час судового розгляду справи не надав. Разом з тим позивачем суду надано претензію № 15/08ік-105 від 31.08.2009 (а.с. 29) із відомостями про наявність у відповідача заборгованості за надані згідно з договором послуги станом на 01.08.2009 у розмірі 1924 грн. 71 коп. та вимогою про сплату вказаної заборгованості. Факт надсилання на адресу відповідача вказаної претензії підтверджений наявними у матеріалах справи копіями фіскального чеку від 31.08.2009 та реєстром поштової кореспонденції за 31.08.2009 (а.с. 30).

Заборгованість за надані послуги за період з грудня 2008 року по жовтень 2009 року у розмірі 1924 грн. 71 коп. заявлена позивачем до стягнення з відповідача за даним позовом.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення грошового зобов’язання за зазначений у позові період у розмірі 93 грн. 11 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 81 грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 25 грн. 71 коп.

Заперечень проти позову відповідач під час судового розгляду справи не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем під час судового розгляду справи не спростовано факту надання йому позивачем обумовлених договором послуг у вказаний у позові період.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведений факт виконання позивачем у справі обумовлених договором зобов’язань, що відповідачем у справі не спростовано.

Доказів надсилання на адресу відповідача рахунків, як це передбачено умовами пункту 5.2 договору, позивач під час судового розгляду справи не надав.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З урахуванням умов пункту 5.2 договору та факту надсилання позивачем на адресу відповідача претензії з відомостями про наявність заборгованості за надані послуги станом на 01.08.2009 є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача плата за надані позивачем послуги за період з грудня 2008 року по липень 2009 року включно у розмірі 1816 грн. 71 коп. (згідно наданого позивачем розрахунку суми заборгованості за виключенням періоду з серпня 2009 року по жовтень 2009 року включно). Обов’язок відповідача сплатити надані позивачем послуги настав після отримання відповідачем претензії, зазначеної вище.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначених вище приписів цивільного законодавства позивачем до стягнення з відповідача заявлено інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 81 грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 25 грн. 71 коп.

Розрахунок сум інфляційних нарахувань на суму заборгованості та 3% річних не відповідає обставинам справи, оскільки обов’язок відповідача сплатити надані позивачем послуги настав після отримання останнім зазначеної вище претензії.

За розрахунком суду стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 14 грн. 14 коп. та інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 54 грн. 39 коп.

Не є обґрунтованим також і розрахунок заявленої до стягнення з відповідача пені. Вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню у розмірі 97 грн. 29 коп.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме у частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 1924 грн. 71 коп., 3% річних у розмірі 14 грн. 14 коп., інфляційних нарахувань на суму заборгованості у розмірі 54 грн. 39 коп. та пені у розмірі 97 грн. 29 коп.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Біт медіа», м. Луганськ, м. Щастя, кв. Енергетиків, буд. 2, кв. 52, код 31619431, на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ "Укртелеком", вул. Коцюбинського, 1, м. Луганськ, код 01182820, заборгованість за надані послуги у розмірі 1924 грн. 71 коп., 3% річних у розмірі 14 грн. 14 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 54 грн. 39 коп. та пеню у розмірі 97 грн. 29 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 95 грн. 48 коп. та 220 грн. 93 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення – 22.03.2010.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко