Ухвала суду № 83531865, 08.08.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/43317/17

Провадження № 2-з/761/496/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Піхур О.В., розглянувши заяву заявника про забезпечення позову - скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський Анатолій Миколайович, державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Норка Євгеній Віталійович, ОСОБА_2 , державне підприємство «Сетам» на дії приватного виконавця, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва подано скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський Анатолій Миколайович, державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Норка Євгеній Віталійович, ОСОБА_2 , державне підприємство «Сетам» на дії приватного виконавця.

Ухвалою судді від 07.08.2019 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Також 08.08.2019 року заявник подав заяву про забезпечення позову, (скарги) в якій просить зобов`язати державне підприємство «Сетам» на час розгляду скарги в суді зупинити проведення електронних торгів, а саме : реалізацію арештованого майна квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер лота 363971, які призначені на 19.08.2019 року о 09.00 год.

Свою вимогу обґрунтовує тим, що приватний виконавець передав квартиру на реалізацію не узгодивши з заявником та державним виконавцем позицію, у зв`язку з чим рішення суду не буде виконано.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).

Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії ; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця під час виконання рішення суду.

Згідно з роз`ясненнями пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 15 постанови від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою від 03 червня 2016 року № 4), при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Законом України «Про виконавче провадження» у ст. 34 врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця. Таким чином, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця у порядку ст. ст. 383, 386, 387 ЦПК України, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів так би мовити «забезпечення скарги» шляхом зупинення реалізації майна, адже за приписами вищевказаних норм матеріального і процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Враховуючи, що в ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст. ст. 151, 152 ЦПК України, вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна, ВССУ дійшов висновку, що суди порушили норми ЦПК України та вийшли за межі своїх процесуальних повноважень (ухвала ВССУ від 25.10.2017 у справі № 296/4819/17).

Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення (п.3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»).

Проте, з поданої заяви вбачається, що вона мотивована тим, що приватний виконавець передав квартиру на реалізацію не узгодивши з заявником та державним виконавцем позицію, у зв`язку з чим рішення суду не буде виконано, але не надано доказів на підтвердження того, що рішення суду не буде виконано.

Крім того, вимогами даної заяви «про забезпечення позову» заявник фактично просить розглянути скаргу по суті її вимог, якими є : визнати незаконними дії приватного виконавця про передачу майна на реалізацію та зобов`язати зупинити проведення електронних торгів.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви «про забезпечення позову».

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 149 - 153, 353-355 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006р. за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», суд,

у х в а л и в :

У задоволенні заяви заявника про забезпечення позову - скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський Анатолій Миколайович, державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Норка Євгеній Віталійович, ОСОБА_2 , державне підприємство «Сетам» на дії приватного виконавця - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя