Рішення № 83531377, 30.07.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4325/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гончарука В.П.

при секретарі Гриценко О.І.

справу розглянуто без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форза» до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним та стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Форза» - Єнчева О.О. звернулася до суду з позовом про визнання договору про надання позики дійсним та стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором,мотивуючи вимоги тим, що 30.11.2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Форза» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000181113184, згідно з умовами якого кредитодавцем було надано позичальниці кредит у сумі 2649 грн. зі сплатою 675,25 % річних та 1,85% відсоткової ставки в день.

Договір було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації ОСОБА_1 на Інтернет сайті ТОВ «Фінансова компанія «Форза». Підтвердженням дотримання Товариством під час укладання Договору письмової форми є Договір про надання позики у тому числі і на умовах фінансового кредиту із зазначенням у графі підпис ОТП паролю, який було введено позичальником у відповідне поле для підписання договору після ознайомлення з офертою Товариства.

Однак, згідно з Розпорядженням НАЦКОМФІНПОСЛУГ № 273 від 26.02.2019 року було зазначено, що «оскільки порядок акцептування пропозиції ТОВ «Фінансова компанія «Форза» не відповідає положенням абзацу третього частини шостої ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», ТОВ «Фінансова компанія «Форза» надано фінансову послугу ОСОБА_1 з недотриманням порядку укладання електронного договору, встановленого ст. 11,12 Закону, Договір № 000181113184 від 30.11.2018 року є таким, що не прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі та в силу приписів ст. 1055 ЦК України , кредитний договір з недодержанням письмової форми є нікчемним».

ТОВ «Фінансова компанія «Форза» свої зобов`язання за договором та виконала в повному обсязі. Позивачем було перераховано на картковий рахунок відповідача суму позики, платіжною системою Liqpay Приватбанк, що підтверджується карточкою бухгалтерського рахунку № 3611 за 30 листопада 2018 року.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом , відсотками не надає.

У зв`язку з зазначеними порушеннями позичальник ОСОБА_1 станом на 07.03.2019 року має заборгованість у сумі 7357,65 грн. з яких: 2649 грн. - заборгованість за кредитом; 735,15 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2649 грн. - заборгованість за простроченими відсотками ; 1324,50 грн. - заборгованість за пенею.

Відповідач ОСОБА_1 ухвалу суду від 18.03.2019 року про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного провадження отримала 09.04.2019 року, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення.

До суду відповідачем ОСОБА_1 23.04.2019 року було подано відзив на позовну заяву відповідно до якого у задоволенні позовних вимог просила відмовити в повному обсязі, оскільки позовна заява подана з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та передчасною. Порядок акцептування пропозиції ТОВ «Фінансова компанія «Форза» не відповідає положенням абзацу 3 ч.6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», договір є таким, що не прирівнюється до договору укладеного в письмовій формі та в силу приписів ст. 1055 ЦК України , кредитний договір укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним . Надана позивачем копія договору не містить правових підстав та не може слугувати доказом укладання кредитного договору.

14.05.2019 року представником ТОВ «Фінансова компанія «Форза» - Єнчевою О.О. до суду було подано відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі. Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту було укладено належним чином у письмовій формі в електронному вигляді з накладанням електронного підпису одноразовим/ мережевим ідентифікатором.

18.06.2019 року відповідачем ОСОБА_1 до суду було подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України «у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.

Ч. 2 даної статті вказує, що «у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін».

При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків».

Таким чином суд приходить до висновку про доцільність проведення спрощеного позовного провадження у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного. Судом встановлено, що на підтвердження укладення договору позики з відповідачкою, позивач подав як докази: копію паспорта і ідентифікаційного коду ОСОБА_1 ; Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000181113184, від 30.11.2018 року, в якому сторонами договору зазначено ТОВ «Фінансова компанія «Форза», з однієї сторони, і ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_1 виданим Дніпровським РУ ГУ МВС України від 30.09.2010 року, адреса реєстрації та проживання АДРЕСА_1 електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 та номер телефону моб. НОМЕР_2 , роб. НОМЕР_3 , номер банківської картки/рахунку НОМЕР_6) з іншої сторони.

Відповідно до п.3.1 договору, Товариство на умовах договору та правил надає клієнту грошові кошти у сумі визначеній п.5 договору, а клієнт в свою чергу зобов`язується повернути грошові кошти у встановлений договором строк та сплатити проценти згідно відсоткової ставки за кожен день користування , визначеної п.5.3 даного договору.

Згідно п. 5 Договору загальний розмір кредиту 2649 грн.

У п. 4.1 визначено, що договір та зміни до нього укладаються в електронному вигляді з накладанням електронних підписів одноразовим / мережевим ідентифікатором. Оформлення договору чи здійснення інших дій пов`язаних із його виконанням в онлайн-режимі на офіційному сайті товариства https://forzacredit.com.ua/за допомогою засобів електронного зв`язку , електронні документи, оформлені і підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»,вважатимуться такими, що мають рівну юридичну силу з документами , складеними на паперовому носієві і підписаними власноручним підписом.

Електронний підпис - 51823469.

В матеріалах справи міститься копія карточки бухгалтерського розрахунку 3611 за 30.11.2018 року - 10.01.2019 року про перерахування на картковий рахунок відповідача суми 2649 платіжною системою Liqpay Приватбанк.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

У платіжному дорученні відсутній підпис як платника так і отримувача коштів.

Згідно ст.208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти: зокрема, 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Згідно зі ст.1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, згідно з ч.1,2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За правилами ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст.642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно вимог ст.218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.

Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правилами ст.14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Враховуючи вищевикладене Документ із назвою Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000181113184, від 30.11.2018 року, який було долучений позивачем до позову у якості договору позики між сторонами, судом не може бути прийнятий як договір, що укладений у письмовій формі, тобто у формі, якої від нього вимагає закон, і не може розглядатись як письмовий доказ укладення договору позики.

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.5,6,7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» ст. ст. 208,206,1046,207,638,640,642,218,509 ЦК України, ст. ст. 81,274-279 ЦПК України , суд,

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форза» до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним та стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форза» адреса м. Київ вул. Вікентія Хвойки 15/15. Адреса для листування вул. Гімназична 21. Оф.1 Код ЄДРПОУ 41762679.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безспосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: