Рішення № 8352965, 12.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/66112.02.10 За позовомФермерського господарства «Віктор»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Зернопром»

пропро стягнення 894616,90 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Шпиталенко Ю.В. –дов. № б/н від 26.10.2009 року; Тютюникова В.Л. –дов. № б/н від 26.10.2009 року;

від відповідача: Суховерська О.В. –дов. № б/н від 08.02.2010 року;

Обставини справи:

Фермерське господарство «Віктор»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Зернопром»про стягнення 646124,00 грн. –основного боргу, 73793,90 грн. –пені та 165532,00 грн. –штрафу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару за Договором поставки № 59 від 25 листопада 2008 року.

Ухвалою від 02.10.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 19.10.2009 року.

В судовому засіданні 19.10.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.10.2009 року надав усні пояснення по суті спору, однак вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від розгляд справи було відкладено на 27.11.2009 року.

Представники позивача в судовому засіданні 27.11.2009 року позовні вимоги підтримали у повному обсязі та підтримали раніше подане клопотання про витребування доказів, яке судом задоволено частково.

В судовому засіданні 27.11.2009 року представники відповідача надали усні пояснення по суті спору.

Крім того, в судовому засіданні сторони подали клопотання про продовження строків вирішення спору, яке судом задоволено.

Ухвалою від 27.11.2009 року розгляд справи було відкладено на 25.12.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача подав клопотання про приєднання письмових доказів, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.12.2009 року подав документи на вимогу ухвали суду від 27.11.2009 року.

В судовому засіданні 25.12.2009 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 22.01.2010 року.

19.01.2010 року представник позивача подав через канцелярію суду клопотання про приєднання додаткових документів по справі.

19.01.2010 року через канцелярію суду представник подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 79857,80 грн. –основного боргу, 106628,96 грн. –пені, 165532,00 грн. –штрафу та судові витрати.

В судовому засіданні 22.01.2010 року сторони надали усні пояснення по суті спору.

Крім того, в судовому засіданні 22.01.2010 року суд розглянув та задовольнив клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи додаткових документів.

В судовому засіданні 22.01.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 12.02.2010 року.

Представники позивача в судовому засіданні 12.02.2010 року надали усні пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 12.02.2010 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.02.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2008 року між Фермерським господарством «Віктор», іменоване надалі «Продавець»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Зернопром», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір № 59 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов’язується передати, а покупець прийняти та оплати пшеницю продовольчу (далі –товар) у строки та на умовах передбачених в даному Договорі.

Відповідно до пункту 2.1 Договору загальна сума в гривнях складає 1655320,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно з пунктом 3.1 Договору продавець постачає товар на умовах франко –елеватор (EXW) - ТОВ «Лотуре – Зернопром»м. Лисичанськ, вул. Артемівська, 33 до 15 грудня 2008 року. Умови поставки визначаються та розуміються у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс - 2000».

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що моментом поставки товару продавцем вважається фактична його передача покупцю на елеваторі, відповідно до складської квитанції на зерно.

Відповідно до пункту 4.1 Договору продавець здійснює переоформлення товару на покупцю в заліковій вазі по складській квитанції на зерно до 15 –го грудня 2008 року.

При укладенні Договору продавець надає копії наступних документів:

- свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ;

- свідоцтво про державну реєстрацію продавця;

- довідку про те, що підприємство є платником фіксованого сільськогосподарського податку. (п. 5.1 Договору)

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 1655320,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 148 від 15.12.2009 року, та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей серія 13 № 180 від 25 листопада 2008 року, проте відповідач за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 646124,00 грн.

Як встановлено судом у видатковій накладній допущена помилка, а саме в накладній вказана дата 15.12.2009 року, замість вірної дати 15.12.2008 року, що не заперечується сторонами.

Згідно з пунктами 4.2 та 4.3 Договору оригінал складської квитанції на зерно передається покупцю. Покупець здійснює оплату товару протягом шестидесяти банківських днів з моменту передачі складської квитанції на зерно, рахунку на оплату та отримання документів вказаних в пунктах 5.1 та 5.2 даного Договору.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що продавець несе відповідальність за фактичну наявність кількості товару, що передається по Договору. Передача підтверджується наступними документами:

- складська квитанція, на зерно видана на ім’я покупцю елеватором в підтвердження наявності товару;

- посвідчення якості, видане елеватором;

- рахунок на оплату;

- видаткова накладна, виписана проти довіреності покупця;

- податкова накладна;

оригінали всіх перерахованих документів надаються не пізніше 5 (п’яти) календарних днів з моменту здійснення операції.

Позивач в порушення умов Договору належних доказів вчасного надіслання відповідачу зазначених документів для оплати продукції не надав.

Разом з тим, як вбачається з пункту 9.1 Договору, даний Договір діє з моменту його підписання до повного розрахунку між сторонами, але в будь –якому випадку до 31 березня 2009 року.

З урахуванням вищенаведеного, господарський суд приходить до висновку, що всі зобов’язання сторін по Договору, в тому числі і по оплаті коштів за поставлений товар повинні бути виконані до 31.03.2009 року.

Під час розгляду справи відповідач на виконання умов Договору повністю погасив заборгованість за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 2387 від 08.12.2009 року, № 2396 від 10.12.2009 року, № 2401 від 14.12.2009 року, № 2501 від 12.02.2010 року, № 2503 від 12.01.2010 року та № 2507 від 18.01.2010 року.

19.01.2010 року позивачем було подано уточнення до позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача 79857,80 грн. –основного боргу, який в подальшому був також погашений, а тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України лише в сумі 79857,80 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у випадку затримки оплати товару від строків вказаних в п. 4.3 даного Договору, покупець зобов’язаний оплатити продавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення оплати.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 7.2 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 106628,96 грн. за період з 01.04.2009 року по 15.02.2010 року.

Відповідно до пункту 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, всі зобов’язання сторін відповідно до вищезазначеного Договору повинні бути виконані до 31.03.2009 року, прострочення на думку суду виникає з 01.04.2009 року, а строк нарахування пені відповідно припиняється 01.10.2009 року.

Здійснивши перерахунок пені за період з 01.04.2009 року по 01.10.2009 року з урахуванням проплат відповідача, а також обмеживши розмір нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 74909,34 грн.

Згідно з пунктом 7.4 Договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов’язань по даному Договору, винна сторона сплачує іншій стороні штраф в розмірі 10 % від суми даного Договору.

Крім того, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача у відповідності до пункту 7.4 Договору штраф в сумі 165532,00 грн.

З положень пункту 7.4 Договору випливає, що підставою для нарахування штрафу є одностороння необґрунтована відмова сторони від виконання своїх зобов’язань.

Зважаючи на те, що односторонньої необґрунтованої відмови від виконання своїх зобов’язань з боку відповідача не було, а мало місце лише часткове прострочення, а також враховуючи, що позивач в порушення умов Договору не надавав необхідних документів для оплати поставленого товару, господарський суду приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, так як відсутні всі необхідні елементи для застосування неустойки визначеної п. 7.4. Договору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Зернопром»суми основного боргу в розмірі 79857,80 грн. на підставі п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Зернопром»(місцезнаходження: 02094, м. Київ, бул. Праці, 8, код ЄДРПОУ 33299286) на користь Фермерського господарства «Віктор»(місцезнаходження: 93300, Луганська обл., Попаснянський р –н, м. Попасна, вул. Піщана, 39, код ЄДРПОУ 30053491) 74909,34 (сімдесят чотири тисячі дев’ятсот дев'ять) грн. 34 коп. - пені, 1 547 (одну тисячу п’ятсот сорок сім) грн. 67 коп. - державного мита та 103 (сто три) грн. 76 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

24.02. 2010 року