Рішення № 8352947, 12.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/87212.02.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укртранснафтосервіс»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрбіохім»

простягнення 90214,54 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Михайлик Ю.В. – дов. № б/н від 11.02.2010 року;

від відповідача: не з’явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртранснафтосервіс» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбіохім»про стягнення 83550,00 грн. –основного боргу, 4177,50 грн. –штрафу та 2487,04 грн. –пені.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати проданого товару відповідно до Договору купівлі –продажу № 12/10 від 12 жовтня 2009 року.

Ухвалою від 30.12.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 25.01.2010 року.

В судовому засіданні 25.01.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 25.01.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку із з необхідністю отримання додаткових доказів по справі розгляд справи було відкладено на 12.02.2010 року.

В судовому засіданні 12.02.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 12.02.2010 року вдруге не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.02.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртранснафтосервіс», іменоване надалі «Продавець»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбіохім», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір купівлі –продажу № 12/10 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов’язався у встановлений строк передати покупцеві товар (далі –товар) у власність, а покупець зобов’язався прийняти його та здійснити розрахунки за поставлений товар відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування товару, що проставляється: паливо котельне ТК1 та меляса (патока) бурякова.

Згідно з пунктом 3.1 Договору поставка товару здійснюється в строки, узгоджені сторонами в межах дії Договору, окремими партіями товару.

Пунктом 3.2 Договору сторони узгодили, що поставка товару здійснюється на склад ДП «Попівський експериментальний завод», який знаходиться за адресою: с. Попівка, Конотопського р –н, Сумської області, вул. Братів Ковтунів, 1.

Передача (приймання – здача) товару здійснюється в пункті поставки згідно п.3.2 Договору. (п.3.4 Договору)

Відповідно до пункту 3.5 Договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем в момент отримання товару, за участю представника продавця.

Згідно з пунктами 4.1 та 4.2 Договору вартість товару зазначається в окремих специфікаціях, що оформлюються на кожну партію товару. Ціна Договору складає сукупну вартість товару згідно всіх специфікацій, які є невід’ємною частиною Договору. Ціни у видаткових накладних зазначені з урахуванням ПДВ.

Пунктом 4.3 Договору розрахунки (оплата) за поставлений товар можуть здійснюватися як в грошовій, так і в натуральній формі.

Оплатою за поставлений товар може бути продукція, яка виготовляється покупцем. Продукція та її вартість погоджуються сторонами. Вартість продукції повинна бути рівна вартості товару передбаченого специфікаціями до даного Договору.

Відповідно до пункту 5.1 Договору розрахунки за Договором здійснюються в безготівковому порядку протягом 10 календарних днів з моменту оформлення видаткових накладних на підставі відповідних рахунків –фактур. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 83550,00 грн., що засвідчується видатковою накладною № РН –0000567 від 14 жовтня 2009 року на суму 83550,00 грн., актом № ОУ –0000001 здачі –прийняття робіт (надання послуг) від 14 жовтня 2009 року та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей № 5 від 14 жовтня 2009 року, проте відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 83550,00 грн.

23.11.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити існуючу заборгованість, на доказ чого надано фіскальний чек № 7848 від 23.11.2009 року та опис вкладення у цінний лист (копії в матеріалах справи), проте вищезазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 83550,00 грн.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у сумі 83550,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2 Договору сторони узгодили, що покупець за даним Договором несе відповідальність за затримку проведення розрахунків за поставлений товар понад термін встановлений в п. 5.1 даного Договору покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. При терміні затримки платежу більш ніж 10 календарних днів, покупець додатково сплачує неустойку в розмірі 5% від суми заборгованості за поставлений товар. Нарахування пені припиняється через 12 місяців від дня, коли зобо’вязання мало бути виконано.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф в сумі 4177,50 грн. та пеню в сумі 2487,04 грн.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу, з урахуванням дати оформлення видаткових накладних, встановленого сторонами порядку розрахунків та пунктів 5.1, 7.2 Договору, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбіохім»(місцезнаходження: 01010, м. Київ, Печерський р –н, вул. Московська, буд. 24, кв. 21, код ЄДРПОУ 36304419) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранснафтосервіс»(місцезнаходження: 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 54; фактична адреса: 01015, м. Київ, вул. Московська, 43/11, код ЄДРПОУ 33885358) 83 550 (вісімдесят три тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн. 00 коп. - основного боргу, 4 177 (чотири тисячі сто сімдесят сім) грн. 50 коп. –штрафу, 2 487 (дві тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 04 коп. –пені, 902 (дев’ятсот дві) грн. 15 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

22.02.2010 року