Рішення № 8352833, 27.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/58827.01.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Дочірнього підприємства «Авто-Київ»про стягнення 20486,79 грн. за участю представників позивача –Цурки Н.О., довіреність № Д07/2009/07/10-9 від 10.07.2009 р., відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 19347,02 грн. боргу, 879,75 грн. інфляційної складової боргу, 260,02 грн. 3% річних, а загалом 20486,79 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1711077 від 21.11.2003 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.09.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 25.09.2009 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.09.2009 року провадження у справі зупинено.

Через канцелярію суду 24.11.2009 року представник позивача надав клопотання про поновлення провадження у справі, де зазначив про сплату основного боргу у сумі 19347,02 грн. та просив стягнути з відповідача 879,75 грн. інфляційної складової боргу та 260,02 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.12.2009 року провадження у справі поновлено та призначено до розгляду на 27.01.2010р.

Представник відповідача в судове засідання 27.01.2010 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Дочірнім підприємством «Авто-Київ»(абонент) 21.11.2003 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1711077, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року, в кількостях та в обсягах згідно з додатком №1 до договору, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2004 року (п. 8.1. договору).

За п. 5 додатку № 1 до договору при відсутності розбіжностей з обох сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії даного додатку продовжується на кожний наступний рік.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно з п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію – - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року з в кількості та обсягах згідно із додатком №1 до договору, вартість якої відповідно до п. 2.3.1 договору абонент зобов’язується своєчасно сплачувати.

Відповідно до п.5 додатка №4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в міжрайонному відділені з реалізації теплової енергії №4 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в МРВТ-4).

Згідно п.2.додатку №4 до договору абонент сплачує вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період до початку розрахункового періоду (місяця)

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.01.2009р. по 01.08.2009р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.08.2009 р. складає 19347,02 грн.

Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором теплової енергії на суму 19347,02 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 19347,02 грн.

Однак, відповідачем після порушення провадження у справі сплачено основний борг у розмірі 19347,02 грн., що підтверджується поясненнями представника позивача.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи сторонами підтверджено відсутність у відповідача заборгованості перед позивачем за договором № 1711077, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 879,75 грн. інфляційної складової боргу, 260,02 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Державне мито у сумі 204,87 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Авто-Київ»(03062, м. Київ, просп. Перемоги, 67, код 32312646) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 879(вісімсот сімдесят дев’ять) грн. 75 коп. інфляційної складової боргу, 260 (двісті шістдесят) грн. 02 коп. 3% річних, 204 (двісті чотири) грн. 87 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 19347,02 грн.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                    С. Чебикіна