Рішення № 8352737, 08.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/33808.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково –виробниче об»єднання «МЕТИЗ» до Відкритого акціонерного товариства «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко»

про стягнення 28617,03 доларів США (228936,24 грн. згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 01.10.2009 р.)

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Павлова О.М. (довіреність № б/н від 01.10.2009 р.)

Від відповідача: не з’явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково –виробниче об»єднання «МЕТИЗ»(позивач) звернулось з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко»(відповідача) 28617,03 доларів США заборгованості за контрактом № 42/08 від 10.10.2008 р. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 25629,71 доларів США, пеню в розмірі 2636,01 доларів США за період з 04.04.2009 р. по 01.10.2009 р. та 3% річних в розмірі 351,31 доларів США за період з 04.04.2009 р. по 01.10.2009 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним на виконання умов контракту було поставлено відповідачу товар, відповідач товар прийняв, однак, зобов‘язання по оплаті поставленого товару не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

09.10.2009 р. позивач через відділ діловодства подав суду клопотання № б/н від 09.10.2009 р. про надіслання копії позовної заяви з додатками російською мовою до компетентного суду Республіки Білорусь через Міністерство юстиції України для вручення ВАТ «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 р. порушено провадження у справі № 39/338 та призначено справу до розгляду на 08.02.2010 р. Згідно наведеної ухвали та враховуючи той факт, що відповідач по справі є нерезидентом, який не має свого представництва на території України, суд також ухвалив зобов’язати позивача надати до суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на російську мову копії ухвали Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 р. про порушення провадження у справі № 39/338 у двох примірниках та позовну заяву з додатками в одному примірнику в термін до 02.11.2009 р., а також направити копію ухвали Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 р. про порушення провадження у справі № 39/338 та позовну заяву № 140 від 09.10.2009 р. з додатками російською мовою відповідачу в порядку, передбаченому Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах.

18.12.2009 р. та 21.12.2009 р. позивач через відділ діловодства подав витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 р. у справі № 39/338 документи.

24.12.2009 р. Господарським судом міста Києва здійснено направлення копії ухвали Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 р. про порушення провадження у справі № 39/338 та позовної заяви № 140 від 09.10.2009 р. з додатками російською мовою відповідачу в порядку, передбаченому Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах.

25.01.2010 р. р. відповідач через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву № 35/179 від 18.01.2010 р., відповідно до якого: підтвердив отримання Відкритим акціонерним товариством «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко»нотаріально засвідчених перекладів на російську мову копій ухвали Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 р. про порушення провадження у справі № 39/338 та позовної заяви з додатками; надав повідомлення та документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 р., зокрема, Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та індивідуальних підприємців щодо відповідача та довідку про наявність рахунків відповідача в банківських установах; визнав заборгованість в розмірі 25629,71 доларів США (основний борг) за контрактом № 42/08 від 10.10.2008 р.; просив розглянути справу за відсутності відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 08.02.2010 р. подав документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 р. про порушення провадження у справі № 39/338, зокрема, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серії АД № 167627 щодо позивача станом на 21.01.2010 р., довідку про поточні рахунки позивача в Публічному акціонерному товаристві «ОТП Банк».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав усні пояснення щодо предмету та підстав позову.

В судовому засіданні, призначеному на 08.02.2010 р., за згодою представника позивача, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2008 р. р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «МЕТИЗ»(позивач) в якості Продавця, і Республіканським унітарним підприємством «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К.Пономаренко» в якості Покупця, укладено контракт № 42/08 (надалі –Контракт).

Згідно п. 1.1 Контракту, зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 2 від 24.02.2009 р., Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити згідно умов Контракту, продукцію: проволоку зварювальну СВ-08 А ДСТУ 2246-70 (надалі –Товар) в кількості 850 тонн партіями по 20 тонн до 31.12.2009 р. на загальну суму 590 750 доларів США на умовах FCA (франко-перевізник) згідно правил Інкотермс (в редакції 2000 р.)

19.02.2009 р., у зв'язку з перетворенням Республіканського унітарного підприємства «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К.Пономаренко»(ідентифікаційний код 400069642) у Відкрите акціонерне товариство «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К.Пономаренко»(ідентифікаційний код 400069642) сторони уклали Додаткову угоду № 1, якою замінили преамбулу контракту № 42/08 від 10.10.2008 р. та юридичний адрес Покупця - Відкритого акціонерного товариства «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К.Пономаренко»(відповідач), яке є правонаступником прав та обов»язків Республіканського унітарного підприємства «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К.Пономаренко». Інші пункти Контракту сторони залишили без змін.

Згідно п.п. 3.3, 3.4 Контракту, зі змінами внесеними Додатковою угодою № 2 від 24.02.2009 р., визначена валюта Контракту - долар США, валюта платежу - долар США.

Строк дії Контракту згідно п. 9.1 (зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 3 від 12.01.2009 р.) встановлений до 31.12.2009 р. або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Умовами контракту передбачено, що поставка Товару здійснюється партіями по 20 тонн (п. 1.1).

Відповідно до п.4.2 Контракту завантаження партії Товару виконується в місці поставки Товару за умовами Контракту: на складі Продавця.

Моментом поставки Товару, згідно п. 4.4 Контракту - є підписання сторонами видаткової накладної на партію Товару.

Згідно п. 3.1 Контракту, зі змінами внесеними Додатковою угодою №3 від 12.01.2009 р. Покупець зобов'язаний оплатити кожну партію Товару, який поставляється, з відстрочкою 5 банківських днів.

Пунктом 6.1 Контракту, зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 2 від 24.02.2009 р., передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за Товар Покупець зобов'язується сплатити неустойку в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до п. 8.1 Контракту, зі змінами внесеними згідно п. 4 Додаткової угоди № 3 від 12.01.2009 р., компетентним судами при розв'язанні суперечностей між сторонами, які виникають при виконанні Контракту, сторони визнають Господарський суд Гомельської області або Господарський суд міста Києва за вибором позивача. У випадку вирішення судових спорів застосовується матеріальне право країни місцезнаходження суду.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України іноземні підприємства і організації мають процесуальні права і обов'язки нарівні з підприємствами і організаціями України.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо місцезнаходження відповідача на території України. Підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних підприємств і організацій визначається за правилами, встановленими статтями 12 - 17 ГПК України (ч. 2 ст. 124 ГПК).

В даному спорі відповідачем є Відкрите акціонерне товариство «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К.Пономаренко», господарюючий суб»єкт, місцезнаходженням якого є Республіка Білорусь, Гомельська обл., м. Гомель, вул. Барикіна, буд. 150 (підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та індивідуальних підприємців).

Відповідно до ч. 4 ст. 4 ГПК України якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Станом на час розгляду справи чинною є Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 р. (підписана Україною та Республікою Білорусь 20.03.1992 р., набула чинності для України та Республіки Білорусь 19.12.1992 р.) (надалі - Угода).

Відповідно до ст. 1 Угоди, вона регулює питання вирішення справ, що випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин між господарюючими суб'єктами, з їх відносин з державними та іншими органами, а також виконання рішень за ними.

Згідно ст. 2 Угоди під господарюючими суб'єктами розуміються підприємства, їх об'єднання, організації будь-яких організаційно-правових форм, а також громадяни, які мають статус підприємця згідно із законодавством, що діє на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, та їх об'єднань.

Частиною 1 статті 4 Угоди передбачені випадки, коли Компетентний суд держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначені в статті 1 цієї Угоди спори, проте частиною 2 цієї статті встановлено також, що Компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду.

Як вище зазначалось, відповідно до контракту № 42/08 від 10.10.2008 р. зі змінами внесеними Додатковою угодою № 3 від 12.01.2009 р., компетентними судами при розв'язанні суперечностей між сторонами, які виникають при виконанні даного Контракту, сторони визнали Господарський суд Гомельської області або Господарський суд міста Києва за вибором позивача.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі.

У відповідності з Конституцією України в системі судів загальної юрисдикції створюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та спеціалізовані суди (стаття 19 Закону України від 07.02.2002 р. № 3018-ІІІ «Про судоустрій»).

Виходячи зі статей 21, 22 Закону України «Про судоустрій», Господарський суд міста Києва є місцевим господарським судом, який розглядає справи, що виникають з господарських відносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

На підставі вищевикладеного та приймаючи до уваги п. 8.1 Контракту (зі змінами внесеними Додатковою угодою № 3 від 12.01.2009 р.), суд приходить до висновку, що даний спір являється підсудним Господарському суду міста Києва.

Відповідно до п. 3 РозЧяснення Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. № 04-5/608 «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій»господарські суди повинні керуватися вимогами статті 4 ГПК щодо вибору законодавства, яке має застосовуватися у вирішенні господарських спорів за участю іноземного підприємства, організації. Зокрема, ч. 4 ст. 4 ГПК передбачено можливість застосування господарськими судами норм права інших держав у випадках, передбачених законом або міжнародним договором.

Визначаючи українське право (т.т. національне законодавство України) у якості права, якому підпорядковуються права та обов'язки сторін спірного Контракту, суд виходив з наступного:

- статтею 6 Закону України від 16.04.1991 р. № 959 ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність»передбачено, що права та обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні договору або в результаті погодження, а за відсутності такого погодження до зовнішньоекономічних договорів застосовується право країни, де заснована, має своє місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка є продавцем, наймодавцем, ліцензіаром тощо;

- відповідно до п. 8.1 Контракту № 42/08 від 10.10.2008 р. зі змінами внесеними Додатковою угодою № 3 від 12.01.2009 р. визначено, що у випадку вирішення судових спорів застосовується матеріальне право країни місцезнаходження суду.

Таким чином, до спірних правовідносин за домовленістю сторін застосовується національне законодавство України.

Зібрані у справі докази свідчать, що на виконання умов Контракту, Продавець здійснив поставку Покупцю двох партій Товару:

- 27.03.2009 р. в кількості 19,886 тонн по ціні 695 доларів США на загальну суму 13820,77 доларів США (надалі –перша партія Товару), що підтверджується митною декларацією ф.МД-2 № 100000008/9/931777 від 27.03.2009 р., міжнародною товарно-транспортною накладною серія ЖА № 0035717 від 27.03.2009р., рахунком № 05/09 від 25.03.2009р., актом загрузки від 27.03.2009 р. (копії документів знаходяться в матеріалах справи);

- 17.04.2009 р. в кількості 19,016 тонн по ціні 621 доларів США на загальну суму 11808,94 доларів США (надалі –друга партія Товару), що підтверджується митною декларацією ф.МД-2 № 100000008/9/931982 від 17.04.2009 р., міжнародною товарно-транспортною накладною серії ЖА № 0035726 від 17.04.2009 р., рахунком № 06/09 від 15.04.2009р., актом загрузки від 17.04.2009 р. (копії документів знаходяться в матеріалах справи).

Датою отримання першої партії Товару Покупцем є 27.03.2009 р. згідно митної декларації ф.МД-2 № 100000008/9/931777 від 27.03.2009 р., а другої партії Товару –є 17.04.2009 р. згідно митної декларації ф.МД-2 № 100000008/9/931982 від 17.04.2009 р.

Таким чином, відповідно до п. 3.1 Контракту оплата відповідачем за поставлений Товар мала бути здійснена на протязі 5 банківських днів, починаючи з 27.03.2009 р. до 03.04.2009 р. (щодо першої партії Товару) та з 17.04.2009 р. до 24.04.2009 р. (щодо другої партії Товару).

Зобов‘язання по оплаті поставленого позивачем Товару у загальній сумі 25629,71 доларів США (13820,77 грн. +11808,94 грн.) відповідач не виконав: Товар прийняв, однак його вартість у передбачений Контрактом строк не сплатив.

Відповідно до відзиву на позовну заяву № 35/179 від 18.01.2010 р., підписаного Директором ВАТ «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко»Ксендзовим О.М., відповідач повністю визнав свою заборгованості за поставлений Товар у загальній сумі 25629,71 доларів США.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що дії відповідача щодо визнання позову в частині основного боргу у сумі 25629,71 доларів США не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 25629,71 доларів США основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Позивачем заявлені також позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 2636,01 доларів США за період з 04.04.2009 р. по 01.10.2009 р. та 3% річних в розмірі 351,31 доларів США за період з 04.04.2009 р. по 01.10.2009 р.

Фактично між сторонами по справі укладено договір поставки (Контракт № 42/08 від 10.10.2008 р.), а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України визначають права та обов‘язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд також враховує приписи Конвенції Організації Об»єднаних Націй про договори міжнародної купівлі –продажу товарів від 11 квітня 1980 р. (надалі –Конвенція) (Україна приєдналась до Конвенції 23.08.89 р., Конвенція набрала чинності для України 01.02.91 р.; Білорусь приєдналась до Конвенції 09.10.89 р., Конвенція набрала чинності для Білорусі 01.11.90 р.), відповідно до статті 53 якої покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції.

Крім того, відповідно до ст. 59 Конвенції, покупець зобов'язаний сплатити вартість у день, який встановлено чи може бути визначено згідно з договором та цією Конвенцією, без необхідності якогось запиту або виконання яких-небудь формальностей з боку продавця.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами Контракту було встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати за Товар Покупець зобов'язується сплатити неустойку в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення виконання зобов'язання. (п. 6.1 Контракту зі змінами, внесеними додатковою угодою №2 від 24.02.2009 р).

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. З Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Враховуючи наведені норми, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру пені, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2636,01 доларів США за період з 04.04.2009 р. по 01.10.2009 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи норму ст. 625 ЦК України та перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 351,31 долару США трьох відсотків річних також є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач контррозрахунку заявлених позивачем до стягнення сум пені та 3 % річних не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 286,17 доларів США та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 14, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 611, 612, 625, 626, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 33, 34, 49, ст. 78 ч. 5, 82-85, 116,123, 124 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 19, 21, 22 Закону України від 07.02.2002 р. № 3018-ІІІ «Про судоустрій», ст. 6 Закону України від 16.04.1991 р. № 959 ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність», Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко»(Республіка Білорусь, Гомельська обл., м. Гомель, вул. Барикіна, буд. 150; ідентифікаційний код 400069642, банківські реквізити: р/р № 3012401105011, № 3012401108018 у філії ВАТ «БПС –Банк»по Гомельській області, код банку 360; р/р № 3012400580012 у філії ВАТ «Банк «Москва –Мінськ»у м. Гомель, код банку 275), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково –виробниче об»єднання «МЕТИЗ»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; ідентифікаційний код 33106802; рахунок № 26001901310674 в Публічному акціонерному товаристві «ОТП Банк», МФО 300528) 25629,71 доларів США (двадцять п»ять тисяч шістсот двадцять дев»ять доларів 71 цент США) основного боргу, 2636,01 доларів США (дві тисячі шістсот тридцять шість доларів 01 цент США) пені, 351,31 долар США (триста п»ятдесят один долар 31 цент США) 3% річних, 286,17 (двісті вісімдесят шість доларів 17 центів) держмита.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко»(Республіка Білорусь, Гомельська обл., м. Гомель, вул. Барикіна, буд. 150; ідентифікаційний код 400069642, банківські реквізити: р/р № 3012401105011, № 3012401108018 у філії ВАТ «БПС –Банк»по Гомельській області, код банку 360; р/р № 3012400580012 у філії ВАТ «Банк «Москва –Мінськ»у м. Гомель, код банку 275), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково –виробниче об»єднання «МЕТИЗ»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; ідентифікаційний код 33106802; рахунок № 26001901310674 в Публічному акціонерному товаристві «ОТП Банк», МФО 300528) 236 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 12.02.2010 р.