Рішення № 8352720, 10.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/49510.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВБМ»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Міріс»

Про                     стягнення 28501,28 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники:

Від позивача Сухаревський В.М. –за дов. № б/н від 16.11.2009

Від відповідача          не з’явились

Рішення приймається зазначеною датою, оскільки розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 28501,28 грн. заборгованості за видатковими накладними № РН-0000097 від 19.08.2009 та № РН-0000101 від 26.08.2009, з яких 28050,18 грн. основного боргу, 349,25 грн. пені, 102,20 грн. 3% річних, крім того 285,01 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов’язань позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач зобов‘язання по оплаті отриманого товару не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2009 було порушено провадження у справі № 49/495 та призначено розгляд справи на 18.12.2009.

Ухвалами Господарського суду м. Києва суду від 18.12.2009, від 25.01.2010 розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

10.02.2010 представник позивача надав заяву про виправлення помилки та уточнення позовних вимог від 10.02.2010, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 27050,18 грн. основного боргу, 349,25 грн. штрафу, 102,20 грн. 3% річних, крім того просив судові витрати покласти на відповідача.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце судового засідання, відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, пояснень та заперечень по суті спору не надав, причини неявки представника відповідача в судове засідання невідомі.

Справа, відповідно до ст.75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши документи, які знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

19 серпня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВБМ»(далі –Постачальник) відвантажило Товариству з обмеженою відповідальністю «Міріс»(далі –Покупець)будівельний матеріал «керамзит»в об’ємі 60,0 куб. метрів на загальну суму 22500,00 грн.

26 серпня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВБМ»(далі –Постачальник) відвантажило Товариству з обмеженою відповідальністю «Міріс»(далі –Покупець)Товар в об’ємі 45,0 куб. метрів на загальну суму 19800,18 грн.

Відповідно до приписів ч.1 та ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується довіреностями: № 143 від 19.08.2009 та № 150 від 25.08.2009 та підписом повноважної особи на видатковій накладній № РН-0000097 від 19.08.2009 на загальну суму 22500,00 та видатковій накладній № СФ-0000111 від 21.08.2009 на загальну суму 19800,18 грн.

Загальна вартість поставленого товару складає 42300,18 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

25.09.2009 позивач направляв відповідачу лист –вимогу № 31 з проханням сплатити заборгованість в термін до 30.09.2009, на який отримав відповідь № 10 від 09.10.2009, в якій відповідач посилався на свій тяжких фінансовий стан та зазначив, що заборгованість буде погашена в максимально короткий термін.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач свої зобов‘язання оплатити отриманий товар виконав частково, а саме сплативши лише 14250,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії яких додано до матеріалів справи) та має заборгованість у розмірі 28050,18 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, під час розгляду справи відповідач частково погасив заборгованість, а саме у розмірі 1000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, тому провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на дату винесення рішення відповідач не розрахувався повністю з позивачем за поставлений товар, а тому має заборгованість перед позивачем в розмірі 27050,18 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті отриманого від позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 27050,18 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача 349,25 грн. пені, 102,20 грн. 3% річних.

Оскільки відповідач суму основного боргу не сплатив в повному обсязі є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Згідно ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений Договором чи законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 349,25 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 102,20 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 285,01 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.           Провадження по справі в частині стягнення основного боргу у сумі 1000,00 грн. припинити.

Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міріс»(04210, м. Київ, вул. Ризька, 28, п/р 26005197371000 АКІБ «Укрсіббанк»м. Харків, МФО 351007, ЄДРПОУ 34620298), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВБМ» (01042, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 6, п/р 26003310153980 в Філії ЦРУ ВАТ Банк «Фінанси та кредит», м. Києва, МФО 300937, ЄДРПОУ 34046294) 27501,28 грн. заборгованості за видатковими накладними № РН-0000097 від 19.08.2009 та № РН-0000101 від 26.08.2009, з яких 27050,18 грн. основного боргу, 349,25 грн. пені, 102,20 грн. 3% річних, крім того 275,01 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

.

Суддя                                                             А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 15.02.2010