Ухвала суду № 83526508, 03.08.2019, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1833/18 Провадження №1-кп/694/22/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

03.08.2019 року м. Звенигородка

Слідчий суддя Звенигородського районного суду

Черкаської області Дудніченко В.М.,

при секретарі Літвін Н.М.,

з участю прокурора Мірошник Т.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження№12015250140000431 по обвинуваченню:

ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Миколаївка. Братського району Миколаївської області, проживаючий по АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня, не працюючий, раніше судимий: 07.11.2003 Лисянським районним судом Черкаської області за ст. 189 ч. 2. 185 ч.З КК України, до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. 14.10.2004 Лисянським районним судом Черкаської області за ст. 122 ч. 1ст.71 КК України, до позбавлення волі на строк 4 роки: 18.05.2009 Лисянським районним судом Черкаської області за ст. 185 ч. З КК України, до позбавлення волі на строк 2 роки; 02.03.2012 Лисянським районним судом Черкаської області, за ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки: 25.07.2013 Лисянським районним судом Черкаської області, за ч. 1 ст. 185. ч. 1 ст 309. 71| КК України до позбавлення волі на строк 2 роки., 09.03.2015 звільнений по відбуттю покарання, судимість в законному порядку на знята та не погашена,

в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 підозрюється в тому, що він будучи раніше судимим 02.03.2012 Лисянським районним судом Черкаської області, за ч. 1 ст. 263 КК України та 25.07.2013 Лисянським районним судом Черкаської області, за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, повторно 13.06.2015 в близько 15.00 - 16.00 год., пройшов через хвіртку на територію будинковолодіння ОСОБА_3 , яке розміщене по АДРЕСА_2 , де діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись і вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, через незачинені вхідні двері проник до житлового будинку, звідки викрав належні ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1040 гривень, бувші у використанні телевізор «ВВК LEM 2484 F», вартістю 3493,50 гривень, із пультом дистанційного керування до нього, вартістю 50 гривень, та TV- ресивер «TIGER 4050 С Digital Satellite Receiver», вартістю 250 гривень, із пультом дистанційного керування до нього, вартістю 35,50 гривень, після чого із викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 4869 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. З ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням до житла.

15.06.2015 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 185 КК України.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 15.03.2019 року обвинувачений ОСОБА_2 був оголошений в розшук, так як він не являється в судові засідання переховується від суду.

Згідно рапорту від 03.07.2019 року о/у СКП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області А.О. Уляніцького обвинувачений ОСОБА_2 затриманий та доставлений до Звенигородського райсуду Черкаської області.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення;

-протоколом огляду місця події;

-показаннями потерпілої ОСОБА_3

-показаннями свідка ОСОБА_4 ;

-показаннями свідка ОСОБА_5 ;

-заявою добровільної видачі;

-протоколом затримання особи;

-протоколом огляду предметів;

-висновком товарознавчої експертизи;

-іншими матеріалами провадження.

В судовому засіданні прокурор Мірошник Т.В. підтримала клопотання та просила застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 строком 60 діб. Вказав на те, що підозрюваний постійного місця роботи та сталого джерела прибутку не має, що вказує на його підвищену суспільну небезпеку та дає достатньо підстав вважати, що перебуваючи без обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого чи свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підозрюваний ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , просив застосувати домашній арешт.

Вислухавши думку прокурора, підозрюваного, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, вважає, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п`ять років.

ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено максимальне покарання на строк до шести років позбавлення волі, постійного місця роботи та сталого джерела прибутку не має, що вказує на його підвищену суспільну небезпеку та дає достатньо підстав вважати, що перебуваючи без обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого чи свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також підозрюваний ОСОБА_2 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.

Крім того, суд враховує при обранні міри запобіжного заходу репутацію підозрюваного, відсутність у нього міцних соціальних зв`язків та роботи, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Викладене свідчить про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_6 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених процесуальних обов`язків.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Між тим, відповідно до ч.3ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Тому суд вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю щотижнево; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 196, 197, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

клопотання прокурора задовольнити. Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 діб з подальшим утриманням в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали про тримання під вартою 60 (шістдесят) днів, починаючи з 03серпня 2019 року до 01 жовтня 2019 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Призначити заставу у розмірі 124390 грн. (сто двадцять чотири тисячі триста дев`яносто грн..), що становить 70 (сімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, ЄДРПОУ 26261092, розрахунковий рахунок 37312075003652; банк отримувача: ДКСУ у м. Київ, МФО 820172.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент в продовж дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою згідно телефонного та поштового виклику; не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Черкаського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Черкаського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Звенигородського районного суду Черкаської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинуваченим ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти прокурора.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області протягом п`яти днів з часу проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 03.08.2019 року .

Суддя