Ухвала суду № 83523395, 31.07.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13748/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: слідчого судді Тхір О.А.,

за участю секретаря судового засідання Химинець О.Я.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42018070000000218, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2018, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358, ч.1 ст.197-1, ч.3 ст.197-1 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42018070000000218, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2018, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358, ч.1 ст.197-1, ч.3 ст.197-1 Кримінального кодексу України.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає наступне.

19 липня 2018 за клопотанням слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області про арешт майна, слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/7992/18 прийнято ухвалу, якою накладено арешт у вигляді заборони розпоряджання об`єктами нерухомого майна на земельній ділянці за кадастровим номером НОМЕР_1 ,а саме: шино-монтажною майстернею пл.32,7 м2, магазином пл.62,6 м2, з прибудовою та навісом, за адресою: АДРЕСА_1 , які перебувають у власності ОСОБА_1 .

Зазначає, що об`єктивні обставини справи вказують, що дана земельна ділянка та збудовані на ній об`єкти нерухомого майна належать заявнику законно, на підставі належно оформленого права власності, що підтверджується відповідними документами, виданими компетентними органами. Приватизація земельної ділянки відбувалась у встановленому законодавство порядку та підставі чинних норм права.

На даний час, з урахуванням мети досудового розслідування кримінального провадження, відпали правові підстави для арешту майна, що визначені у змісті ст. 173 КПК України, тобто відсутні достатні докази, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та цивільного позову, крвм того відсутні будь-які докази причетності саме ОСОБА_1 до події кримінальногоправопоуршення.

Підсумовуючи наведені в клопотання твердження, заявник просить скасувати накладений відповідно ухвали слідчого судді арешт на належне йому майно.

Враховуючи що представник власника майна був повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання належним чином, надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, з урахуванням вимоги статті 174 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника майна та його представника.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явились, слідчим подано заяву про розгляд клопотання без його участі, проти скасування арешту майна заперечував, посилаючись на те, що у кримінальному провадженні досудове розслідування не завершено, не проведено всі необхідні слідчі дії.

Коритнянська сьльська рада подала заяву - заявник у даному кримінальному провадженні, подали заяву про те, що не заперечують щодо зняття арешту з нерухомого майна, з тих підстав, що можливий захист інтресів територіальної громади в інший спосіб, ніж визначений в межах кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За правилами статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

В цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Підставою та метою арешту вказаного майна, згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.07.2018 визначено те, що вказане у клопотанні об`єкти нерухомого майна, на які слідчий просить накласти арешт, фактично є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки були безпосереднім об`єктом протиправних злочинних дій. Таким чином слідчий суддя дійшов висновку, що в матеріалах кримінального провадження наявні достатні підстави вважати, що зазначені у клопотанні, об`єкти нерухомого майна, мають значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадження, зокрема доведення винуватості окремих осіб, а відтак мають значення речового доказу у кримінальному провадженні, а також з метою запобігання можливості передачі чи відчуження на користь третіх осіб, слідчий суддя вважав за необхідне накласти на арешт на вказане майно. Слід також зазначити, що при розгляді клопотання про накладення арешту на майно, власник майна не викликався на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, де зазначено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з абз.3 п.1 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Згідно з п.13 інформаційного листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-558/0/4-13 від 05.04.2013 Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В межах кримінального провадження № 42018070000000218, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2018, постановою слідчого від 17.07.2018 залучено представника Коритнянської сільської ради Івашкович С.З. як представника потерпілого, з мотивів того, що сільській раді діями ФОП ОСОБА_1 спричинено матеріальну шкоду на суму 200 тисяч гривень шляхом самовільної забудови земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності сільської ради.

В той же час, з копій матеріалів кримінального провадження № 42018070000000218, наданих слідчим для огляду під час судового засідання не вбачається підтверджено розміру можливого збитку, минуло більше року від початку досудового розслідування та суду не надано жодних відомостей, які б підтверджували суму збитків заявлену заявником, і на даний час такі збитки не підтверджено ні слідством ні представником заявника, крім т ого, з письмової заяви заявника - Коритнянської сільської ради встановлено, що останні не заперечують щодо скасування заходів забезпечення позову.

Одночасно слідчим суддею, встановлено, що на даний час з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР не встановлено у якому розмірі заподіяна шкода саме самовільним зайняттям земельної ділянки, жодній особі про підозру не повідомлено в такому злочині не повідомлено.

Крім того, не додано на даний час будь-яких доказів щодо причетності ОСОБА_1 до такого злочину як і не доведено причетність ОСОБА_1 до самовільного будівництва так і до злочину, пов`язаного з підробкою та використанням підробленої декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З огляду на приписи ч.1 п.18 ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав, буде суперечити загальним приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Окрім того, слідчому судді від представника Коритнянської сільської ради Ужгородського району через канцелярію суду подано заяву вх. №33335 від 29.07.2019, відповідно до якої представник повідомила, що Коритнянська сільська рада Ужгородського району не заперечує проти задоволення клопотання про зняття арешту на збудований об`єкт нерухомості, нежитлова будівля магазину, загальною площею 32,7 кв.м., з прибудовою та навісом, що належить на праві власності громадянину України ОСОБА_1 та знаходиться в АДРЕСА_2 , арешт на яке накладено під час досудового розслідування, яке здійснюється за заявою Коритнянської сільської ради Ужгородського району, з підстав можливого захисту інтересів територіальної громади в інший спосіб ніж передбачений чинними нормами кримінального законодавства України та відшкодування вказаними особами завданої шкоди безпосередньо потерпілій особі - Коритнянській сільській раді Ужгородського району.

Отже, в арешті майна, яке застосовано слідчим суддею в даному провадженні, на день розгляду даної справи відпала потреба, та подальше існування такого обмеження прав осіб, причетність яких до кримінального правопорушення не встановлено може порушувати права та інтереси як самого заявника так і інших осіб, які мають право на сьогоднішній день володіти такими майном.

Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість доводів заявника, оскільки останнім доведено, що у зазначеному кримінальному провадженні відпала потреба у застосуванні арешту майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.07.2019 у справі 308/7992/18, що в свою чергу є, відповідно до положень ст.174 КПК України, підставою для скасування арешту.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 174 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений в межах кримінального провадження № 42018070000000218, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2018, у вигляді заборони розпорядження об`єктами нерухомого майна на земельній ділянці за кадастровим номером НОМЕР_1 , а саме, шино-монтажною майстернею пл.32,7 м2, магазином пл. 62,6 м2, з прибудовою та навісом, за адресою: АДРЕСА_1 , які перебувають у власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серія та номер: НОМЕР_3 виданий 30.01.1996 Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.А.Тхір