Рішення № 8352297, 27.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/54127.01.10 За позовом           Державного підприємства «Київський деревообробний завод»Міністерства оборони України

до           70 Управління начальника робіт

про стягнення 87 766,41 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Злотківська І.Г. –предст.,

Від Відповідача не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Київський деревообробний завод»Міністерства оборони України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до 70 Управління начальника робіт та просить стягнути з Відповідача на користь Позивачазаборгованість у сумі 87766,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договорами поставки № 01/03/2007 від 18.01.2007 та № 71/2008 від 06.06.2008, укладеними між сторонами, в частині оплати 70 Управлінням начальника робіт поставленого Позивачем товару за вказаними Договорами.

          Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Київський деревообробний завод»Міністерства оборони України (далі –Позивач, Постачальник) та 70 Управлінням начальника робіт (далі –Відповідач, Покупець) укладено Договори поставки № 01/03/2007 від 18.01.2007 та № 71/2008 від 06.06.2008 (далі –Договори), відповідно до умов яких Постачальник зобов’язався поставити та передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов’язався прийняти такий Товар та своєчасно оплатити його на умовах Договорів.

За своєю правовою природою укладені між сторонами Договори № 01/03/2007 від 18.01.2007 та № 71/2008 від 06.06.2008 є договорами поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Найменування та кількість Товару вказується в накладній та специфікації, які є невід’ємними частинами Договорів (п. 1.2 Договорів), а постачання здійснюється згідно з графіками поставки Товару, що є невід’ємними частинами Договорів (п. 3.1 Договорів).

Так, на виконання умов Договору поставки товару № 01/03/2007 від 18.01.2007 Позивачем було здійснено постачання Товару, обумовленого вказаним Договором, а 70 Управлінням начальника робіт отримано Товар на загальну суму в розмірі 610695,16 грн. відповідно до накладних, які додані до матеріалів справи, та на виконання умов Договору поставки товару № 71/2008 від 06.06.2008 - на суму 138282,05 грн.

Згідно з пунктом 4.1 Договорів остаточний термін оплати Товару складає 10 банківських днів з моменту поставки.

З урахуванням проведених Відповідачем часткових оплат за Договорами поставки, станом на час розгляду справи сума основного боргу Відповідача перед Позивачем складає 87766,41 грн. Оплата отриманого Відповідачем Товару в сумі 87766,41 грн. не здійснена. Доказів повної оплати Товару, про який заявлено Позивачем у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та Відповідачем не спростований, у зв’язку чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 87766,41 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з 70 Управління начальника робіт (04053, м. Київ, вул. Артема, б. 59, код ЄДРПОУ 07763913) на користь Державного підприємства «Київський деревообробний завод» Міністерства оборони України (08298, Київська обл., смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17, код ЄДРПОУ 22996218) 87766,41 грн. основного боргу, 877,67 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 18.02.2010