Рішення № 8352275, 05.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/65905.02.10 За позовом

До

проЗакритого акціонерного товариства «Єврофінанс»

Приватного підприємства «Скороход»

стягнення заборгованості, штрафних санкцій та збитків Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Цапенко С.С., Корнілов О.О. –предст.,

Від Відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Єврофінанс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Скороход»та просить, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 27.01.2010, стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість по лізинговим платежам у сумі 19375,54 грн., 67,01 грн. інфляційних втрат, 72,66 грн. –3% річних від суми заборгованості, 525,98 грн. пені та 3194,44 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором фінансового лізингу № LA08000399 від 04.09.2008 в частині своєчасної оплати лізингових платежів за вказаним договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.09.2008 між Закритим акціонерним товариством «Єврофінанс»(далі –Позивач, Лізингодавець) та Приватним підприємством «Скороход»(далі –Відповідач, Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № LA08000399 (далі - Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов’язався надати, а Відповідач прийняти предмет лізингу (вантажний транспортний засіб Jac HFC 1020K Bort-Tent).

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № LA08000399 від 04.09.2008 є договором лізингу.

На виконання зобов’язань за Договором № LA08000399 від 04.09.2008 Позивачем було передано за Актом приймання-передачі від 06.10.2008 у фінансовий лізинг Відповідачу транспортний засіб Jac HFC1020K вартістю 57 070,01 грн.

Невід’ємною частиною договору є графік лізингових платежів (Додаток № 4 до Договору), що складається на дату передачі майна Лізингоодержувачу і в якому вказані вартість майна, строк лізингу, місячний платіж та сума боргу по вартості предмета лізингу.

Порядок розрахунків за визначеними у договорі платежами сторони погодили у розділі 8 Додатку № 2 до Договору. Згідно з п. 8.2 вказаного Додатку Лізингоодержувач зобов’язався сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі протягом 5 днів з дня виставлення відповідних рахунків Лівзингодавцем, але не пізніше 7 числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок Лізингодавця, зазначений в Договорі та виставленому рахунку-фактурі. Неодержання рахунку Лізингоодержувачем не звільняє його від зобов’язання своєчасно здійснювати лізингові платежі згідно з Договором.

Відповідно до п. 8.7 Додатку № 2 до Договору датою спати будь-якого платежу за Договором є дата фактичного надходження коштів на поточний рахунок Лізингодавця.

Пунктом 10.1 Додатку № 2 до Договору сторони передбачили, що Лізингодавець має право в односторонньому порядку припинити дію Договору у випадку, якщо Лізингоодержувач порушує будь-яке з зобов’язань, покладене на нього відповідно до положень Договору, та якщо таке порушення не буде виправлене протягом 30 днів після направлення відповідної претензії Лізингодавцем у письмовому вигляді. Лізингодавець має право відмовитися від Договору та вимагати повернення предмету лізингу від Лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або повністю та прострочення сплати складає більше 30 днів (п. 10.2 Додатку № 2 до Договору).

Наведені положення договору відповідають ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», якою передбачено право лізингодавця відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Оскільки Відповідачем припинились сплачуватись лізингові платежі, Позивачем було надіслано Відповідачу-1 повідомлення про розірвання договору (за вих. № 10/109-069 від 06.10.2009).

Станом на час розгляду спору предмет лізингу повернутий Відповідачем Позивачу за Актом повернення предмету лізингу від 06.10.2009, однак сума боргу по Договору не погашена та складає 19375,54 грн., що є заборгованістю несплачених лізингових платежів до дати розірвання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Заборгованість за користування предметом лізингу по Договору фінансового лізингу № LA08000399 від 04.09.2008 Відповідачем не погашена, доказів протилежного суду не надано. Розрахунок суми боргу наданий до матеріалів справи та містить посилання на положення договору, що були підставою для здійснення нарахувань.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строки виконання зобов’язань по оплаті лізингових платежів встановлені в графіку платежів (Додаток № 4 до Договору) та за сумами, які складають заборгованість, заявлену до стягнення, є такими, що настали.

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи Позивача, зазначені у позовній заяві (докази внесення лізингових платежів відповідно до погодженого графіку), суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 19375,54 грн., у зв’язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 8.8 Додатку № 2 до Договору у разі прострочення сплати платежів за Договором Лізингоодержувач сплачує на користь Лізингодавця пеню, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов’язань.

Сума пені, що підлягає стягненню з Відповідача, розрахована Позивачем виходячи з облікової ставки встановленої НБУ у відповідний період з урахуванням виникнення зобов’язання щодо оплати по сумах, які складають суму боргу, та за період прострочення, і підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції, наданим Позивачем, і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована Позивачем відповідно до періодів прострочення і підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.

Відповідно до ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов’язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Обов’язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв’язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення причиною.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв’язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої. Порушення умов договору в даному випадку відбулось з вини Відповідача за первісним позовом у зв’язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов’язань.

Відповідно до п. 3.2 Додатку № 2 до Договору з моменту передачі предмету лізингу у володіння та користування Лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до Лізингоодержувача.

Під час повернення транспортного засобу, що був предметом Договору фінансового лізингу № LA08000399 від 04.09.2008, було виявлено ушкодження транспортного засобу, що зафіксовано в Акті повернення предмету лізингу від 06.10.2009 та Акті огляду транспортного засобу. Вартість відновлення таких ушкоджень склала 3194,44 грн., що вбачається з рахунків-фактур, виставлених Позивачу Філією «Либідь-Авто»АТ «УкрАВТО»та підписаного акту виконаних робіт. Оплата понесених витрат Позивачем підтверджується банківською випискою.

Згідно з п. 10.4 Договору при поверненні предмету лізингу Лізингоодержуавч згідно з письмовою вимогою Лізингодавця сплачує останньому вартість необхідного ремонту та полагодження будь-якого роду пошкоджень або псувань предмета лізингу, зазначених в акті повернення предмета лізингу, за винятком нормального зносу.

Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0009735 від 25.11.2009 на відшкодування витрат у зв’язку з відновленням предмету лізингу. Однак, такий Відповідачем станом на час розгляду спору не оплачений.

Таким чином, грошові кошти, сплачені Позивачем на відшкодування предмету лізингу в сумі 3194,44 грн. визнаються судом збитками в розумінні чинного законодавства та підлягають відшкодуванню на користь Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс».

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Скороход»(03187, м. Київ, вул. Теремківська, б. 11, кв. 111, код 33146405) на користь Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс»(04053, м. Київ, вул. Артема, б. 15, код 30726921) 19375,54 грн. заборгованості, 67,01 грн. інфляційних втрат, 72,66 –3% річних від суми заборгованості, 525,98 грн. пені, 3194,44 грн. збитків, 232,36 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 19.02.2010