Рішення № 8352176, 22.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/1022.02.10

За позовомУкраїнського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта” в особі Чернігівської дирекції

До Відкритого акціонерного товариства “УніТел”

Про стягнення 24462,59 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаІллюшко Л.В.—представник за довіреністю від 30.10.2009 р. № 12-143

Від відповідача Поротикова О.К.—представник за довіреністю від 04.02.2010 р. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Українське державне підприємство поштового зв’язку “Укрпошта” в особі Чернігівської дирекції звернулося до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “УніТел” 24462,59 грн. вартості 3949 шт. проблемних таксофонних карток, придбаних за договором купівлі-продажу від 09.10.2003 р. № 1036-88.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2009 р. № 46/10, яку призначено до розгляду на 14.12.2009 р.

14.12.2009 р. розгляд справи було відкладено на 11.01.2010 р. через неявку представника відповідача, який подав до суду клопотання про перенесення судового засідання та неподання відповідачем витребуваних судом документів.

Ухвалою від 11.01.2010 р. розгляд справи було відкладено на 08.02.2010 р. та продовжено строк її вирішення за клопотанням представників сторін, а також витребувано від сторін додаткові докази по справі.

У судовому засіданні, що відбулося 08.02.2010 р., судом було заслухано пояснення представника позивача щодо поданого позову та заперечення представника відповідача проти заявлених вимог.

Представник позивача підтримав позов та просив стягнути з відповідача 24462,59 грн. за договором купівлі-продажу від 09.10.2003 р. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору в частині поставки товару, а саме: таксофонних карток, які є засобом платежу в таксофонних апаратах Укртелеком. Оскільки відповідач поставив позивачеві товар вартістю 24462,59 грн., який не відповідає вимогам договору, позивач повернув його відповідачеві для обміну на належний. Вимоги щодо обміну виконані не були, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 24462,59 грн.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог повністю, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими, зважаючи на відсутність вини відповідача у тому, що позивач не отримав товар, що відповідає умовам договору. Зокрема, відповідач посилається на формальність висновків експертизи, яка виявила невідповідність товару, що був поставлений позивачеві, умовам, які до нього ставляться.

Під час судового засідання представник відповідача заявив усні клопотання про відкладення розгляду справи для витребування від правоохоронних органів додаткових доказів по справі та про залучення до участі у справі в якості третьої особи Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”.

Судом відмовлено у задоволені вказаних клопотань, оскільки наслідки їх задоволення не впиватимуть на вирішення спору, оскільки не стосуються правовідносин сторін за договором, щодо виконання якого виник спір.

08.02.2010 р. у судовому засіданні після закінчення розгляду спору по суті представник відповідача відмовився від оголошення вступної та резолютивної частин рішення, у зв’язку з чим судом було оголошено перерву до 22.02.2010 р. для оголошення повного тексту рішення.

19.02.2010 р. у перерві між засіданнями, що була оголошена через відмову представника відповідача від оголошення вступної та резолютивної частин рішення судом було отримано від відповідача заяву про застосування строків позовної давності, яка надійшла через канцелярію суду. Оскільки 08.02.2010 р. розгляд справи по суті було закінчено, заява відповідача судом не розглядалася та була приєднана до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.10.2003 р. Відкрите акціонерне товариство “УніТел” в якості продавця та Українське державне підприємство поштового зв’язку “Укрпошта” в особі Чернігівської дирекції в якості покупця уклали договір № 1036-88, за умовами якого відповідач (продавець) зобов’язався продавати, а позивач (покупець) —купувати таксофонні картки Укртелеком, які є засобом платежу в таксофонних апаратах Укртелеком, що оформляються у вигляді пластикової картки, на яку нанесена інформація, необхідна для використання послуг зв’язку, що надаються Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком”.

До обов’язків продавця ст. 2 договору віднесено доставку і передачу на підставі видаткової та податкової накладних товару на склад покупця в строк, узгоджений сторонами додатково; надання покупцеві інформаційної, маркетингової та технічної підтримки, що необхідна для реалізації товару; прийняття обґрунтованих претензій до якості послуг зв’язку та розв’язання проблем зі споживачами за власний рахунок.

Згідно з п. 2.2 договору покупець зобов’язаний здійснити перевірку товару при його прийманні по кількості та асортименту, а також підписати відповідні документи й оплатити придбаний товар з відстрочкою платежу в двадцять п’ять календарних днів (п. 4.1).

Відповідно до додаткової угоди від 03.10.2005 р. строк дії договору від 09.10.2003 р. № 1036-88 продовжено сторонами до 31.12.2006 р.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, додатками до договору сторони погоджували асортимент товару (номінал карток) та його вартість (ціну за штуку).

02.11.2006 р. відповідач передав, а позивач прийняв товар вартістю 66960,00 грн. (10000 карток номіналом 120 хвилин), що підтверджується видатковою накладною № РН-0001716 та податковою накладною № 2924.

Оплата переданого товару позивачем була виконана повністю, а саме: позивач перерахував відповідачеві 16960,00 грн. платіжним дорученням від 14.11.2006 р. № 4182, 15000,00 грн. платіжним дорученням від 15.11.2006 р. № 4538, 15000,00 грн. платіжним дорученням від 16.11.2006 р. № 4575 та 20000,00 грн. платіжним дорученням від 17.11.2006 р. № 4595.

При прийнятті товару позивач не пред’явив відповідачу претензій щодо якості товару.

12.02.2007 р. позивач отримав спільну телетайпограму Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта” та Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, в якій від позивача в рамках службового розслідування, яке проводить Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком”, вимагалося забезпечити у період з 12 по 22 лютого 2007 року проведення інвентаризації залишків телефонних карток на складах та призначити для цього спільні робочі групи з представників підрозділів вищевказаних підприємств.

Така інвентаризація була проведена позивачем 22.02.2007 р.

Надалі, 22.02.2007 р. позивачем спільно з надавачем послуг зв’язку по картам, що одержані від відповідача за накладною від 02.11.2006 р., проведено перевірку нереалізованих позивачем карток та встановлено, що 3952 картки були виготовлені 31.15.27 відповідно до даних пристрою контролю БК-99. За наслідками такої перевірки 3952 картки, щодо яких встановлено, що вони мають ознаку “проблемних” були вилучені з реалізації.

17.03.2007 р. позивач повернув відповідачеві 3952 картки номіналом 120 хвилин вартістю 26462,59 грн., що підтверджується накладною на повернення товарів від 16.03.2007 р. № 120218, реєстром посилок від 17.03.2007 р. № 1, описом вкладення у посилку, квитанцією поштового відділення та повідомленням-розпискою про вручення посилки. У супровідному листі позивача від 16.03.2007 р. № 06-110 вказувалося про повернення зазначених карток через встановлення спеціальною комісією фактів того, що вони мають ознаки “проблемних”.

16.04.2007 р. листом № 248 відповідач звернувся до позивача з проханням термінового надання всіх необхідних документів для вирішення питання про заміну карток, які є бракованими через відсутність документів, які б підтверджували факт браку.

У відповідь на лист відповідача від 16.04.2007 р. № 248 позивач повідомив відповідача про те, що йому були надіслані всі необхідні документи.

Після цього, сторони неодноразово обмінювалися листами з вимогами одне до одного з приводу вирішення питання заміни карток, які позивач повернув відповідачеві листом від 16.03.2007 р.

11.05.2007 р. відповідач передав спірні картки Відкритому акціонерному товариству “Укртелеком” для визначення їх якісного стану.

17.05.2007 р. Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” було проведено технічну експертизу спірних карток у кількості 3952 штуки та встановлено, що 3 картки номіналом 120 хвилин проходили інсталяцію, інші 3949 штук —не проходили інсталяцію у Відкритому акціонерному товариству “Укртелеком”, тобто є дублікатами карток з номерами, які були інстальовані у 2003, 2004 роках та з використанням яких були отримані таксофонні послуги.

Листом від 02.08.2007 р. № 670 відповідач звернувся до надавача послуг за телефонними картками з проханням провести їх більш детальну експертизу.

Вимога відповідача виконана не була, натомість Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” повідомило відповідача про вилучення карток органами прокуратури в рамках розслідування кримінальної справи за фактом зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.

У запереченнях проти позову та у листах відповідача позивачеві та Відкритому акціонерному товариству “Укртелеком” містяться посилання на відсутність належного підтвердження факту браку спірних карток. Суд критично ставиться до таких заперечень відповідача, оскільки висновки щодо невідповідності переданих відповідачем позивачеві карток за договором від 09.10.2003 р., були зроблені надавачем таких послуг —Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком”. Загальновідомою є та обставина, що послуги зв’язку телефонами загального користування в Україні надає саме Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” —національний оператор електрозв’язку України. Такі послуги надаються через належну даній компанії мережу спеціальних таксофонів. У зв’язку з цим, підстави вважати недостовірними висновки дослідження спірних карток, проведеного Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком”, відсутні.

Відповідно до Інструкції про порядок повернення та обміну електронних телефонних карток, яка є додатком № 2 до договору від 09.10.2003 р., електронна телефонна картка — це електронна пластикова картка, яка проінстальована, знаходиться у робочому стані і може бути використана для оплати послуг електрозв’язку.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що товар, який відповідач передав позивачу за накладною від 02.11.2006 р., а саме телефонні картки у кількості 3949 штук вартістю 24462,59 грн., відповідно до накладної на повернення товару, не відповідає ознакам продукції, що повинна була передаватися продавцем за договором від 09.10.2003 р. покупцеві. Таким чином, відповідач порушив умови укладеної з позивачем угоди, оскільки не передав належний товар, що був оплачений.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Оскільки позивач повернув відповідачеві товар вартістю 24462,59 грн. у зв’язку з тим, що він не відповідає умовам договору, а відповідач не замінив його на належний товар та не повернув його вартість, слід вважати, що такими фактичними діями відповідач утримує попередню плату за товар.

У відповідності до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За розрахунком позивача вартість 3949 карток, які не відповідають ознаками товару за договором від 09.10.2003 р., складає 24462,59 грн. Відповідно до уточненого розрахунку суду вартість 3949 карток, про які веде мову позивач, складає 26442,50 грн. (3949 х 6,696 грн.). Разом з тим, оскільки згідно з діючим процесуальним законодавством суд не вправі виходити за межі позовних вимог, вимоги позивача підлягають задоволенню згідно з проведеним ним розрахунком.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню, а судові витрати —покладенню на відповідача в тих сумах, понесення яких підтверджено документально.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України решта доданих до матеріалів справи доказів до уваги судом не приймаються як такі, що не мають значення для вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “УніТел” ( 01003, м. Київ, вул. Підвисоцького, 10/10, к. 60, ідентифікаційний код 30634443) на користь Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта” в особі Чернігівської дирекції (14000, м. Чернігів, пр.-т Миру, 28, ідентифікаційний код 25572588) 24462 (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 59 коп. боргу, 244 (двісті сорок чотири) грн. 63 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко