Вирок № 83521605, 08.08.2019, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/190/19

Провадження № 1-кп/622/27/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

за участю: секретаря Вишневської О.П.,

прокурорів Доброскока О.М., Колесника В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за №12018220310000146 від 03.05.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Феськи Золочівського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого неофіційно, раніше відповідно до ст.89 КК України не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

07.04.2018 року близько 23.00 год ОСОБА_1 , знаходячись в кафе «Світлана», розташованому за адресою: Харківська область, с.Феськи, вул. Животноводів, 5а, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, підійшовши до ОСОБА_2 з правого боку, наніс останньому один удар кулаком в область правої щелепи, внаслідок якого ОСОБА_3 отримав перелом кісток носу, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також перелом правої виличної кістки, нижньої стінки правої орбіти та передньої і зовнішньої стінок правої верхньощелепної пазухи, що відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили за собою тривалий розлад здоров`я понад 3 тижнів (21 день).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в умисному спричиненні потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середньої тяжкості визнав частково, оскільки не впевнений, що його удар спричинив такі тілесні ушкодження. Суду дав показання, що 07.04.2018 року приблизно о 23.00 год він перебував у кафе «Світлана», розташованому в с.Феськи Золочівського району Харківської області по вул. Животноводів, 5а. Коли він прийшов, заказав каву і підсів до своїх знайомих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 Через деякий час в кафе прийшов потерпілий зі своїм другом ОСОБА_9 , останні були напідпитку, замовили горілку і їжу. Потерпілий сів за один із столів, вів себе зухвало, вступив у словесний конфлікт із ОСОБА_10 .. Коли ОСОБА_9 залишився біля барної стійки, він підійшов до бару і у нього виник словесний конфлікт із ОСОБА_9 .. Після цього до них підійшов потерпілий, почав його ображати, висловлюватися нецензурно, показувати непристойні жести та наніс йому кулаком руки удар в шию. Він у відповідь наніс потерпілому один удар кулаком руки в область обличчя – нижньої щелепи, від чого потерпілий упав на підлогу, потім встав і у останнього пішла кров із носа. Після чого вийшла господарка кафе, допомогла потерпілому змити кров. Коли всі вийшли на вулицю, потерпілий погрожував їм. У нього від удару потерпілого утворився синець, він не звертався нікуди з приводу отримання тілесних ушкоджень. Коли потерпілий прийшов у кафе, у останнього не було видимих тілесних ушкоджень, інших будь-чиїх та будь-яких дій відносно ОСОБА_2 він не бачив і про це йому не відомо, але від його удару не могли утворитися такі тілесні ушкодження. Приблизно через місяць після події йому стало відомо про наслідки бійки і він намагався домовитися із потерпілим про відшкодування шкоди в розмірі 1000 доларів США, проте потерпілий не погоджується на таку суму відшкодування. Він проживає у цивільному шлюбі із ОСОБА_11 , в якому мають малолітню дитину, але він не зареєстрований у встановленому порядку її батьком. У вчиненому розкаявся, просив врахувати, що його удар був спровокований неправомірними діями потерпілого та у відповідь на удар останнього.

Висновок суду про винність обвинуваченого у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтований наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 дав показання, що 07.04.2018 року він перебував в с.Феськи Золочівського району Харківської області і приблизно о 22.30 год. він зі своїм кумом ОСОБА_9 пішов в кафе «Світлана». На порозі кафе вони зустріли ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 і привіталися із ними. Він і ОСОБА_9 підійшли до барної стійки, зробили замовлення та, узявши горілку і їжу, сіли за один із столів. Через деякий час вони підійшли до бару, спілкувалися із господаркою кафе ОСОБА_13 .. В цей час ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 підійшли до бару з іншого боку. Він і ОСОБА_9 вживали алкогольні напої того дня, в кафе поводилися належним чином, нікого не ображали. Коли ОСОБА_13 пішла у підсобне приміщення, він повернувся спиною до барної стійки і чекав повернення останньої, ОСОБА_9 стояв поруч, поклавши голову на барну стійку. В цей час він відчув з правого боку різкий удар кулаком в обличчя - праву верхню щелепу, та відчув тріск кісток. Він упав на підлогу на руки, у нього пішла кров з носа. Хто наніс удар він не бачив, коли піднявся, поруч побачив ОСОБА_1 , всі інші стояли на тих же місцях, де були до того. Після цього підійшла ОСОБА_13 і допомогла йому умитися, зібрала куплене ними та він із ОСОБА_9 пішов. На порозі зустріли обвинуваченого із друзями. До цієї події і після неї він не мав тілесних ушкоджень. Коли він прийшов додому, у нього боліла голова і він поїхав до 4 лікарні в м.Харків, де було зроблено рентген і виявлено перелам щелепи. Йому робили операцію, він лікувався 7 днів в стаціонарі та 2-3 тижні вдома, витратив на лікування 54 тис грн., проте не має підтверджуючих документів на всю суму. Потерпілий пропонував йому відшкодувати шкоду, але він відмовився, оскільки це замала сума.

Допитаний свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дав показання, що є другом потерпілого. 07.04.2018 року приблизно о 22.00-23.00 год він із ОСОБА_14 прийшов в кафе «Світлана» в с.Феськи Золочівського району Харківської області, вони перебували у стані алкогольного сп`яніння. Біля входу він бачив ОСОБА_1 і ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та інших осіб, прізвищ яких він не знає, вони привіталися і зайшли в кафе, де замовили горілку і їжу та сіли за стіл. ОСОБА_1 із друзями також зайшли в кафе і сіли за свій стіл. Потім він і ОСОБА_3 підійшли до барної стійки і спілкувалися із господаркою кафе ОСОБА_13 .. Де був ОСОБА_1 в цей час він не може сказати. Коли ОСОБА_13 відійшла у підсобне приміщення, ОСОБА_3 стояв лицем до залу, а він обличчям до барної стійки, нахилившись і поклавши голову на свою руку, та не бачив що відбувалося. Він не пам`ятає всього, що відбувалося та не пам`ятає чи спілкувався із ОСОБА_1 . Після чого він почув звук удару – хлопок і, повернувшись, побачив як потерпілий падає на підлогу, обличчям донизу, на руки. Поруч із потерпілим стояв ОСОБА_1 , у ОСОБА_2 з носа текла кров. Потім він упав, чому не пам`ятає. Після цього господарка кафе ОСОБА_13 допомогла ОСОБА_4 умитися, зібрала придбане ними і він із потерпілим пішов. Потім ОСОБА_3 розповідав, що до нього підлетів і вдарив збоку ОСОБА_1 . До цієї події і після неї у потерпілого ні з ким конфліктів не було, тілесних ушкоджень інших не мав.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні дала показання, що у 2018 році, точної дати не пам`ятає, вона працювала в своєму кафе в АДРЕСА_2 Харківської області по АДРЕСА_3 . Тваринників,5а. В кафе відпочивали ОСОБА_1 зі своїми друзями. Приблизно о 23.00 год в кафе прийшли у нетверезому стані ОСОБА_3 і ОСОБА_9 , придбали горілку і їжу, сіли за один із столів. ОСОБА_1 із друзями стояв біля барної стійки, чекали замовлену каву, яку вона робила. Потім підійшов ОСОБА_9 і попросив включити музику, про щось розмовляв із ОСОБА_1 , ОСОБА_3 залишився за столом. Вона пішла у підсобне приміщення, коли повернулася, побачила ОСОБА_2 на підлозі в крові. ОСОБА_9 також був на підлозі. Поруч нікого не було. Де був ОСОБА_1 вона не помітила. У ОСОБА_2 із носа йшла кров і вона допомогла йому умитися. Після цього на її прохання всі пішли з кафе, вона прибрала і зачинила його. Що сталося їй не відомо і вона не питала, в її присутності ніяких конфліктів не відбувалося, на поведінку присутніх вона не звертала увагу. Вона бачила як ОСОБА_3 , сидячи за столом, показував непристойний жест ОСОБА_10 , вона робила зауваження потерпілому щодо його поведінки. Коли ОСОБА_3 прийшов у кафе, вона не бачила у нього тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 дав показання, що обвинувачений є його другом. У 2018 році, точної дати не пам`ятає, приблизно о 22.00 год він із ОСОБА_10 прийшов в кафе в с.Феськи Золочівського району Харківської області. Приблизно через 15 хвилин в кафе прийшли у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_3 і ОСОБА_9 , ображали присутніх, висловлювалися нецензурно, показували непристойні жести йому, ОСОБА_10 та іншим відвідувачам кафе. Коли він, ОСОБА_1 і ОСОБА_10 були біля барної стійки, туди підійшли ОСОБА_9 і ОСОБА_3 , почали ображати всіх. Він намагався не звертати на це уваги, ОСОБА_1 при цьому поводився адекватно. Потім він вийшов на вулицю, коли повернувся хвилин через 10, побачив як біля барної стійки ОСОБА_3 наніс один удар рукою ОСОБА_1 в ділянку голови-шиї, а ОСОБА_1 у відповідь наніс ОСОБА_4 один удар рукою в область голови-обличчя, від чого потерпілий упав на підлогу. ОСОБА_13 в цей час була у підсобці. Він не з`ясовував що сталося. До цієї події він не бачив у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що є другом обвинуваченого. 07.04.2018 року приблизно о 22.00 год він із ОСОБА_12 прийшов у кафе «Світлана» в с.Феськи Золочівського району Харківської області. В цей час ОСОБА_1 вже перебував у кафе. Приблизно о 22.20 год в кафе прийшли у нетверезому стані ОСОБА_3 із ОСОБА_9 .. Потерпілий поводився зухвало, показував йому непристойні жести та висловлювався нецензурно, на що він сказав ОСОБА_4 , що зламає йому руку. ОСОБА_9 заспокоював потерпілого. Після чого він із ОСОБА_12 вийшов на вулицю, потерпілий і ОСОБА_9 в цей час перебували у барної стійки. Повернувшись приблизно через 5-7 хвилин, він побачив як ОСОБА_3 наносить рукою удар в область голови ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 одразу наніс удар рукою в область голови-обличчя потерпілому. ОСОБА_3 присів на підлогу, після чого вийшла ОСОБА_13 і сказала, що кафе зачиняється і вони пішли. Після даної події у ОСОБА_2 на обличчі була гематома, до події видимих тілесних ушкоджень не було у потерпілого. ОСОБА_1 пояснив причини конфлікту тим, що ОСОБА_3 вів себе зухвало, чіплявся до відвідувачів, наніс обвинуваченому удар і останній у відповідь наніс потерпілому удар.

Зазначені показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_12 здобуті у відповідності з вимогами кримінального процесуального закону, є допустимими, послідовними, відповідають один одному та узгоджуються між собою, а тому суд вважає ці показання такими, що об`єктивно відтворюють всі обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Під час проведення слідчого експерименту згідно протоколу від 11.12.2018 року потерпілий ОСОБА_3 розповів та показав як ОСОБА_1 , стоячи праворуч від нього, наніс кулаком правої руки удар йому в область правої верхньої щелепи, та як після удару він упав на підлогу вперед обличчям донизу, спираючись на руки (а.с.113-116).

Під час проведення слідчого експерименту згідно протоколу від 10.12.2018 року свідок ОСОБА_9 розповів та показав як ОСОБА_1 , стоячи праворуч від потерпілого, наніс кулаком правої руки удар в область правої верхньої щелепи ОСОБА_4 , та як після удару потерпілий упав на підлогу вперед обличчям донизу, спираючись на руки (а.с.117-120).

Згідно висновків судово-медичних експертиз №09-2426/2018 від 25.06.2018 року та № 09-50/2019 від 17.01.2019 року у ОСОБА_2 визначається багатоуламковий перелом передньої і зовнішньої стінок правої верхньощелепної пазухи з переходом на виличну кістку та нижню стінку правої орбіти, перелом кісток носа без зміщення уламків, які утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів за механізмом удара-стиснення та могли бути отримані не пізніш 08.04.2018 року. За ступенем тяжкості перелом кісток носа відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше як 3 тижні. За ступенем тяжкості перелом правої виличної кістки, нижньої стінки правої орбіти та передньої і зовнішньої стінок правої верхньощелепної пазухи відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які спричинили за собою тривалий розлад здоров`я понад 3 тижнів. Характер та локалізація тілесних ушкоджень не є типовими для самоспричинення. Показання потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_9 , надані ними під час проведення слідчих експериментів за їх участі не суперечать судово-медичним даним за механізмом утворення у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень (а.с.121-124).

Зазначені письмові докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення, узгоджуються між собою та із іншими доказами - показаннями обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_12 ..

Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про винність ОСОБА_1 в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, і його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК України.

Суд не приймає до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що завданим ним ударом не могли бути спричинені дані тілесні ушкодження, оскільки ці показання спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, які визнані судом достовірними та узгоджуються між собою.

А саме, висновками судово-медичних експертиз про локалізацію, механізм та строк спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, послідовними показаннями потерпілого ОСОБА_2 про механізм нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим, про те, що одразу після удару він почув тріск кісток та упав на підлогу, спираючись на руки та не торкаючись обличчям підлоги. Показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , даними слідчих експериментів, проведених із потерпілим ОСОБА_14 і свідком ОСОБА_9 про механізм нанесення обвинуваченим удару потерпілому та що потерпілий від удару упав на підлогу, спираючись на руки та не торкаючись обличчям підлоги, а також показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 про те, що до даної події у потерпілого не було тілесних ушкоджень на обличчі, про нанесення тілесних ушкоджень потерпілому кимось іншим, як до події, так і після неї, їм невідомо.

Показання потерпілого ОСОБА_2 про те, що він поводився належним чином та не наносив удару обвинуваченому ОСОБА_1 суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовують дослідженими в судовому засіданні доказами, які визнані судом достовірними. А саме, показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 про те, що ОСОБА_3 перебував у нетверезому стані, поводився зухвало, висловлювався нецензурно, показував непристойні жести, на що потерпілому робила зауваження свідок ОСОБА_13 , та про те, що ОСОБА_3 наніс першим удар обвинуваченому, а останній у відповідь наніс удар потерпілому.

Суд ставиться критично до показань свідка ОСОБА_9 про те, що він не пам`ятає майже нічого про події 07.04.2018 року та не бачив як було спричинено тілесні ушкодження потерпілому, оскільки дані показання суперечать наданим ОСОБА_9 показанням під час проведення слідчого експерименту, про надання яких він і потерпілий в судовому засіданні не заперечували, та які не суперечать іншим доказам.

Суд не приймає до уваги в якості доказів дані проведених зі свідком ОСОБА_16 слідчих дій пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, зафіксованих в протоколах від 17.12.2018 року, оскільки даний свідок судом не допитувався, від допиту в якості свідка ОСОБА_16 прокурор відмовився, обвинувачений ОСОБА_1 , свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_15 в судовому засіданні дали показання, що ОСОБА_16 не був свідком даної події, в кафе 07.04.2018 року о 23.00 год. не перебував, а потерпілий ОСОБА_3 надав суду показання, що не знає ОСОБА_16 і йому невідомо чи перебував ОСОБА_16 в кафе під час нанесення йому тілесних ушкоджень та чи був свідком даної події.

При призначенні покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, раніше відповідно до ст. 89 КК України не судимий, працює неофіційно, перебуває у цивільному шлюбі із ОСОБА_11 , в якому виховує доньку ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Згідно висновку Золочівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ймовірність вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, є середніми. Існує ймовірність насильницьких дій, спрямованих на завдання фізичного болю або фізичного страждання. Виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, а саме: залучення представників районної філії зайнятості для надання послуг для постійного працевлаштування або отримання професійної освіти та залучати представників ЦСССДМ проводити консультації та соціальну реабілітацію.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлені.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує його ставлення до вчиненого, засудження своєї протиправної поведінки, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, протиправну поведінку потерпілого, яким було спровоковано дії обвинуваченого та першим нанесено удар останньому, бажання обвинуваченого відшкодувати потерпілому завдану шкоду, від отримання якої потерпілий відмовився та цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявив, думку потерпілого, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України, та дані про особу обвинуваченого, який перебуває у цивільному шлюбі, виховує малолітню дитину, наявність обставини, що пом`якшує покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, висновок органу пробації і вважає за необхідне призначити йому покарання у межах санкції статті КК України, за якою він обвинувачується, у виді 1 року обмеження волі, та вважає за можливе його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, оскільки саме таке покарання, на думку суду, в даному випадку є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази, процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ЧерноваЧернова О. В.