Рішення № 8352120, 11.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 16/64211.02.10 За позовом Приватного підприємства «Алметлогістик»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерметекс»

про           стягнення 688 447 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача Сергієнко Д.В. за дов.

Від відповідача Суліма Д.В. за дов.

Обставини справи :

09.02.2010 у судовому засіданні оголошувалася перерва на підставі ст. 77 ГПК України.

Пред’явлені вимоги про стягнення 688 447грн., з яких: 361200 грн. основний борг –заборгованість за договором №0318/08-1 від 18.03.2008, 327247 грн. пені за прострочення зобов»язання по оплаті виконаних робіт.

01.12.2009 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому погодився з тим, що відповідач заборгував позивачу 361200 грн. за виконані позивачем роботи відповідно до умов договору №0318/08-1 від 18.03.2008, а також не заперечує проти нарахування позивачем відповідно до п. 5.3. договору пені та посилається на договір цессії від 01.12.2009, згідно якого відповідач в рахунок погашення боргу передає позивачу частину свого майна, нежитлового приміщення площею 2000 кв.м. Але, як стверджує відповідач, оскільки право власності на невиробниче приміщення, яке є предметом договору цессії від 01.12.2009 відповідач не зареєстрував у встановленому порядку, тому передати частину приміщення позивачу в рахунок погашення заборгованості по договору №0318/08-1 від 18.03.2008 не в змозі.

30.11.2009 позивач подав клопотання про зміну предмету позову, в якій фактично змінив і предмет і підставу предмету позову, заявивши позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно за відповідачем та за позивачем, а також зобов»язання КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об»єкти нерухомого майна»зареєструвати право власності. Крім того, до клопотання не додано доказів сплати державного мита. Суд не прийняв клопотання позивача про зміну предмету позову, оскільки дане клопотання не відповідало вимогам ст. 22, 63 ГПК України.

Відповідач надіслав поштою заперечення на позовну заяву від 04.02.2010, в якому визнає основний борг в сумі 361200 грн., з вимогами про стягнення пені не погоджується, посилаючись на неправильний розрахунок періоду, за який стягується пеня та скрутне фінансове становище.

Позивач у судовому засіданні подав уточнення позовних вимог, в якому збільшує позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 361200 грн. основного боргу та 508208 грн. пені. Подане клопотання не приймається судом до розгляду, оскільки доказів сплати державного мита в частині збільшення позовних вимог позивачем не надано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд в с т а н о в и в:

18 березня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №0318/08-1, згідно якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе обов’язок виконати роботи по облаштуванню прилеглої території до будівлі, яка належить відповідачу і розташована за адресою : м. Київ, вул. Бориспільська, 15.

Відповідно до Протоколу узгодження №1 розмір договірної ціни становить 361200 грн.

Згідно Акту № 100 виконаних робіт від 23.07.2009, підписаних обома сторонами, позивач виконав обумовлений договором обсяг робіт на загальну суму 361200 грн.

Пунктом 4.1.2. договору визначено, що відповідач зобов»язаний оплатити виконані роботи на протязі 5-ти днів після їх прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, після прийняття робіт згідно Акту № 100 від 23.07.2009, відповідач не розрахувався з позивачем за виконані роботи. Сума боргу становить 361200 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Доказів здійснення відповідачем розрахунків в сумі 361 200 грн., в тому числі у встановлені договором строки, суду не надано.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що відповідач несе відповідальність за кожний день затримки оплати робіт при умові прийняття виконаних робіт і відсутності зауважень щодо їх якості у розмірі 0,3 % від вартості робіт.

Передбачена договором відповідальність за своєю правовою природою є пенею, оскільки нараховується за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором,припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пеня в сумі 327247 грн., нарахована позивачем за період з 01.11.2008 по 20.08.2009, підлягає перерахунку та задовольняється частково, виходячи з наступного.

Відповідно до п 4.1.2. та Акту № 100 прийняття робіт від 23.07.2009 строк оплати за виконані роботи сплинув 28.07.2009 року.

Враховуючи вимоги ст. 232 ГК України, правильним є нарахування пені, починаючи з 29.07.2009 по 29.01.2010. Тому, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 200466 грн., в частині стягнення 126781 грн. пені належить відмовити.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення 361 200 грн. основного боргу та 200466 грн. пені, в решті частини позовних вимог належить відмовити.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерметекс»(01014, м.Київ, вул. Звіринецька, 61-а, кв. 84, код ЄДРПОУ 31407684) на користь Приватного підприємства «Алметлогістик»(01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2-А, Н/П № 43, код ЄДРПОУ 33102106) 361 200 (триста шістдесят одна тисяча двісті) грн. основного боргу, 200466 (двісті тисяч чотириста шістдесят шість) грн. пені, 5616 (п’ять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 66 коп. державного мита, 192 (сто дев’яносто дві) грн. 54 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

2. В решті частини позовних вимог відмовити.

Суддя О.М.Ярмак           

Рішення підписане 19.02.2010р.