Рішення № 8352074, 12.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/71812.02.10 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Київська Русь» до Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

про відшкодування шкоди в порядку регресу

                                                                                           Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Гура Н.І. (довіреність від 04.01.2010р.);

від відповідача: Мниха В.В. (довіреність № 56/2010 від 04.01.2010р.);

У судовому засіданні, за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Київська Русь»(позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(надалі ЗАТ «Європейський страховий альянс», відповідач) понесених витрат в порядку регресу в розмірі страхового відшкодування виплаченого страхувальнику в розмірі 11004, 18 грн..

Під час розгляду справи позивачем подано клопотання про уточнення назви позивача у зв’язку із зміною його найменування, представлені документи які свідчать, що з урахуванням вимог Закону України «Про акціонерні товариства»компанія замінила назву на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Київська Русь».

Згідно з поданими уточненнями за вих. 046/10 від 11.02.2010р. позивач, з урахуванням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, зменшив суму страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача, і збільшив свої вимоги шляхом заявлення вимог про стягнення пені, без доплати державного мита за їх розгляд, що суперечить вимогам ч. 3 статті 46 ГПК України.

Вказана заява приймається судом до розгляду лише в частині зменшення суми страхової виплати заявленої до стягнення в порядку регресу, до того ж, така заява позивача не може вважатись уточненням позовних вимог за поданою позовною заявою, оскільки, як про те зазначено у п. 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями) під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

За змістом ст. 22 ГПК зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

При поданні позовної заяви вимоги про стягнення пені не заявлялись, відповідно збільшення позовних вимог шляхом заявлення додатково вимоги про стягнення пені не є збільшенням розміру позовних вимог, які були предметом розгляду у справі.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача збільшеного розміру пені не можуть бути розглянуті в межах заявленого позову з підстав зазначених вище, окрім того, в порушення вимог процесуального законодавства, позивачем до клопотання не надано доказів направлення його відповідачу. Зазначена позиція викладена зокрема у п. 8 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду Українивід 10.12.96р. № 02-5/422 «Про судове рішення», згідно з яким зміна в рішенні господарського суду предмета, підстав позову за заявою позивача, зробленою безпосередньо в засіданні суду, допустима лише, якщо при цьому не порушено процесуальних прав відповідача, передбачених статтями 22 і 23 ГПК, і відповідачеві було надано можливість подання доказів щодо нового предмета, підстав позову та наведення його доводів у судовому засіданні.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ЗАТ «СК «Київська Русь»на підставі договору № 196/К добровільного страхування наземного транспорту від 25.06.2007р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Chevrolet, державний номер АА 0591 СХ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ВАЗ, державний номер 35722 КЕ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ЗАТ «Європейський страховий альянс»позивачем було направлено останньому претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 10494, 18 грн. в судовому порядку.

Відповідач надав відзив на позов у якому зазначив про невірне заявлення позивачем суми, що підлягає виплаті, оскільки відповідальність страховика винної особи обмежується укладеним договором страхування, а виплата має здійснюватись у відповідності з положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів».

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          За договором добровільного страхування наземного транспорту № 196/К від 25.06.2007р. у ЗАТ «СК «Київська Русь»застраховано автомобіль Chevrolet Epica, державний номер АА 0591 СХ, страхувальником по договору є Пушкар Ольга Василівна, вигодонабувачем –АБ «Київська Русь».

Згідно довідки відділу ДАІ з обслуговування Шевченківського району м. Києва 01.02.2008р. о 10 год. 30 хв. в м. Києві на вул. бульвар Т. Шевченка-Терещенківська сталось зіткнення транспортного засобу автомобіля ВАЗ, державний номер 35722 КЕ, яким керував Дубровін В.А. із автомобілем Chevrolet, державний номер АА 0591 СХ, яким керував Новіков В.А..

ДТП сталася в результаті порушення водієм Дубровіним В.А. вимог пункту 16.11, п. 2.2 дод. 1 Правил дорожнього руху України, про що встановлено під час розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення Шевченківським районним судом м. Києва (постанова від 02.04.2008р. справа № 3-9470/08). При цьому, суд бере до уваги що вказаною постановою провадження закрито у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, що не свідчить про відсутність вини у вчиненні правопорушення, яка в свою чергу встановлена судом під час розгляду справи.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Chevrolet, державний номер АА 0591 СХ в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 1244 про оцінку майна складеного 23.05.2008р. суб'єктом оціночної діяльності – ТОВ «ЕАК «Легіон»(сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 6837/08 від 15.04.2008р.), дорівнює вартості відновлювального ремонту і складає 11504, 18 грн..

За страховим випадком –ДТП що сталась 01.02.2008р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 017/09 від 09.02.2009р. позивачем по договору добровільного страхування наземного транспорту № 196/К від 25.06.2007р. виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 11004, 18 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 110 від 10.02.2009р..

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 11004, 18 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 21073, державний номер 35722КЕ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Chevrolet Epica, державний номер АА 0591 СХ, застрахований ЗАТ «Європейський страховий альянс», що підтверджується полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВА/2300154).

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем ВАЗ 21073, державний номер 35722КЕ, що перебував у його володінні під час ДТП 01.02.2008р., встановлена у судовому порядку, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення (справа № 3-9470/08).

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ 21073, державний номер 35722КЕ будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ЗАТ «Європейський страховий альянс»на підставі укладеного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВА/2300154).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Chevrolet Epica, державний номер АА 0591 СХ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/2300154), а до ПАТ «СК «Київська Русь»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 196/К від 25.06.2007р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ЗАТ «Європейський страховий альянс»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

          За договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВА/2300154) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза - 510 грн..

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, заявлений до стягнення з ЗАТ «Європейський страховий альянс»розмір збитків у сумі 10494, 18 грн. (11004, 18 грн. (сума понесених збитків по виплаті страхового відшкодування) –510 грн. (франшиза)) є обґрунтованим, а тому позов підлягає задоволенню.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, у відповідь на пред’явлену позивачем претензію за вих. 209/08 від 11.08.2009р. відповідач надав відповідь про необхідність додаткового отримання документів, а після їх отримання згідно з листом за вих. 289/09 від 08.10.2009р. виплати не здійснив.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 104, 94 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

В іншій частині понесені позивачем витрати по сплаті державного мита не підлягають стягненню з відповідача, оскільки завищення розміру позовних вимог не пов’язане з діями відповідача, а згідно ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(юрид. адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька 33-37; адреса: 01004, м. Київ, вул. Басейна 7-В, п/р 265080130020 в ВАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, р/р 26523301003220 ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»ТОВ, в м. Києві, МФО 300131, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Київська Русь»(03035, м. Київ, Солом’янська площа 2, оф. 703, р/р 2650013473011 в АБ Київська Русь, м. Київ, МФО 319092, ідент. код 31171581) 10494, 18 грн. (десять тисяч чотириста дев’яносто чотири гривні 18 копійок) суми страхової виплати в порядку регресу, 104, 94 грн. (сто чотири гривні 94 копійки) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                   Р.І. Самсін

дата підписання рішення 19.02.2010