Рішення № 8352064, 09.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/60409.02.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча інвестиційна компанія Майстер»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Окей Україна»

простягнення 297401,24 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Кононюк В.А. директор;

Дмитровський С.М. представник за довіреністю № 8 від 09.06.2008 року;

від відповідача:не зявились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча інвестиційна компанія Майстер»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Окей Україна»про стягнення 297401,24 грн.

Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 03/01/08-ПТ від 09.01.2008 року позивач передав у власність відповідача, а відповідач прийняв товари на загальну суму 1431218,36 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що, в порушення умов договору, зобовязання з оплати товарів відповідач виконав частково. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань, позивач просить стягнути з останнього заборгованість у розмірі 297401,24 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 08.12.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 08.12.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 11.11.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 08.12.2009 року не зявився, витребувані ухвалою суду від 11.11.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача у судове засідання та неподання сторонами витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 28.12.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 28.12.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 08.12.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 28.12.2009 року не зявився, вимоги ухвали суду від 08.12.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

З огляду на те, що незявлення представника відповідача у судове засідання, неподання сторонами витребуваних доказів та необхідність витребування від позивача додаткових доказів й письмових пояснень перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 25.01.2010 року.

Ухвалою заступника Голови Господарського суду міста Києва від 18.01.2010 року, на підставі частини 3 статті 69 ГПК України, строк вирішення спору продовжено на один місяць.

Представник позивача у судове засідання 25.01.2010 року зявився, однак вимоги ухвали суду від 28.12.2009 року не виконав та подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання 25.01.2009 року не зявився, вимоги ухвали суду від 28.12.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача у судове засідання та неподання сторонами витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 09.02.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 09.02.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 25.01.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 09.02.2010 року не зявився, вимоги ухвали суду від 25.01.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

На адресу Господарського суду міста Києва повернулася ухвала суду, яка була направлена за адресою відповідача, вказаною в позовній заяві та довідці з ЄДРПОУ, а саме: 01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 33, поверх 13, із зазначенням, що за вказаною адресою товариство не знаходиться.

Згідно з статтею 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Відповідно до частини 4 статті 89 ЦК України дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

З огляду на вказане, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки кореспонденція про час та місце проведення судового засідання була направлена відповідачу за юридичною адресою, суд вважає, що відповідач був повідомлений належним чином.

За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

09.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продовольча інвестиційна компанія Майстер»(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Окей Україна»(надалі відповідач) укладено договір поставки № 03/01/08-ПТ (надалі договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобовязався в порядку та на умовах, визначених договором, та відповідно до замовлень відповідача поставляти товар, а відповідач зобовязався в порядку та на умовах, визначених договором, приймати товар і оплачувати його вартість за цінами, вказаним у відповідній специфікації.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача, а відповідач прийняв товари на загальну суму 1431218,36 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарними та видатковими накладними й квитанціями прийому.

При здійсненні окремих з поставок сторонами були допущені помилки в розрахунку ціни товару.

У звязку з цим, відповідно до наданих суду коригуючих накладних сторони зменшили розмір зобовязань відповідача щодо оплати поставленого товару на загальну суму 488,18 грн.

Пунктом 7.1 договору сторони погодили можливість повернення поставленого відповідачем товару.

Згідно з пунктом 7.1 договору відповідач повернув у власність позивача, а позивач прийняв товари на загальну суму 12828,84 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними на повернення.

Відповідно до пункту 8.2 договору оплату товару відповідач зобовязався здійснювати протягом чотирнадцяти днів з моменту його поставки.

Видаткова накладна, згідно з якою відповідачем були прийняті останні, поставлені в рамках договору товари, датована 26.06.2009 року.

Враховуючи зазначене, за товари поставлені згідно з видатковою накладною від 26.06.2009 року, відповідач зобовязаний був розрахуватися у термін до 10.07.2009 року.

Таким чином, станом на день звернення до суду строк виконання зобовязання з оплати настав щодо всіх поставлених в рамках договору товарів.

Відповідно до наданих суду виписок по особовому рахунку позивача в рахунок оплати поставленого товару відповідач перерахував на користь позивача 1059104,32 грн.

Додатком № 2 до договору з метою збільшення обємів продажу товарів, що поставляються позивачем за договором, сторони передбачили надання відповідачем певних послуг.

Зокрема, згідно з пунктом 1 додатку № 2 до договору відповідач зобовязався надавати позивачу маркетингові, інформаційні, рекламні та інші послуги.

На виконання умов додатку № 2 до договору відповідач надав позивачу послуги на загальну суму 61395,78 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

Відповідно до пункту 7 додатку № 2 до договору оплачувати вартість послуг відповідача позивач зобовязався шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок відповідача протягом семи банківських днів з моменту виставлення відповідачем відповідного рахунку. При цьому сторони обумовили, що заборгованість відповідача перед позивачем за товари, які були поставлені відповідно до договору може бути зменшена на вартість послуг відповідача шляхом проведення заліку зустрічних вимог без підписання додаткового документу (акту, протоколу, тощо) про залік зустрічних вимог.

Враховуючи зазначене, позивач згідно з пунктом 7 додатку № 2 до договору зменшив заборгованість відповідача за поставлені товари на 61395,78 грн.

З огляду на вказане, станом на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 297401,24 грн.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно ж до частини 2 цієї ж статті ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В частині 1 статті 692 ЦК України зазначається, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів належного виконання зобовязань за договором щодо оплати поставлених товарів відповідач не подав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань підтверджується матеріалами справи.

Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 297401,24 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 692, 712 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Окей Україна» (01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 33, поверх 13; ідентифікаційний код 34356884) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча інвестиційна компанія Майстер» (03038, м. Київ, вул. Докучаєвська, 23; ідентифікаційний код 32485255) заборгованість у розмірі 297401 грн. (двісті девяносто сім тисяч чотириста одну) грн. 24 коп., 2974 (дві тисячі девятсот сімдесят чотири) грн. 01 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 16.02.2010 року.