ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 47/32817.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельний комплекс»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія Енергобуд»
про стягнення 606257,20 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
Від позивача - Коростошов В.П. - представник за довіреністю
Від відповідача - не зявився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 464168,13 грн. заборгованості за виконані роботи по Договору № 68/06 від 23.06.2008р., пені 71733,71 грн., 61388,65 грн. втрати від інфляції, 3% річних 8966,71 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 6062,57 грн. та послуг інформаційно технічного забезпечення судового процесу-312,50 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2009р. було порушено провадження у справі № 47/328 та призначено її до розгляду на 14.07.2009р., але судове засідання 14.07.2009р. не відбулось у звязку з находженням судді Станіка С.Р. на лікарняному, у звязку з чим ухвалою від 11.09.2009р. розгляд справи було призначено на 15.10.2009р., а ухвалою від 15.10.2009р. відкладено на 17.12.2009р.
03.09.2009р. через канцелярію Господарського суду м. Києва, від позивача надійшло клопотання про залишення позовної заяви та доданих до неї матеріалів без розгляду, але в судовому засіданні 15.10.2009р. представник позивача відмовився від заявленого клопотання 03.09.2009р. та просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов договору № 68/06 від 23 червня 2008р. не було здійснено у повному обсязі оплату за виконані роботи на суму 464 168,13 грн.
Відповідач своїх представників в судові засідання 15.10.2009р., 17.12.2009р. не направляв, але через канцелярію Господарського суду м. Києва направив відзив, в якому заперечував здійснений позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та пені, оскільки на його думку нарахування зазначених сум має відбуватись з урахуванням вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня коли зобовязання мало бути виконано.
Розглянувши подані сторонами матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
23.06.2008р. між позивачем ТОВ «Ремонтно-будівельний комплекс», як субпідрядником, та відповідачем ТОВ «Енергобуд», як генпідрядником, було укладено договір № 68/06 (далі договір № 68/06 від 23.06.2008р.), який підписано повноважними представниками субпідрядника та генпідрядника, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого генпідрядник (відповідач) доручає, а субпідрядник (позивач) приймає на себе зобовязання виконати з матеріалів генпідрядника (відповідача), у відповідності до проектної документації та умов договору, штукатурні роботи з вапняного, цементно-вапняного розчину в приміщеннях будівлі «групи житлових будинків з обєктами соціальної інфраструктури, за адресою м. Київ, вул. Щорса, 44, секція № 2»(п. 1.1).
Умовами договору № 68/06 від 23.06.2008р. сторони погодили, що договірна ціна роботи 1м?, без вартості матеріалів є твердою і складає покращена штукатурка вапняним розчином по цеглі і бетону 27,03, крім того ПДВ 20% - 5,41 грн. Всього, з урахуванням ПДВ 32,44 грн.; - покращена штукатурка вапняним розчином по набризгу (цементним розчином) -31,19 грн., крім того ПДВ 6,24 грн. Всього з урахуванням ПДВ 37,43 грн., - покращена штукатурка віконних та дверних відкосів за 1м? - 53,55 грн., крім того ПДВ 20% - 10,71 грн. Всього з урахуванням ПДВ 64,26 грн. (п. 2.1), загальна вартість робіт за даним договором уточнюється в ході будівництва за фактичними обсягами виконаних робіт в межах проекту (п. 2.2), щомісячна оплата здійснюється га підставі підписаних актів форми КБ-2 та довідок форми КБ-3 до 20 числа місяця наступного за звітним (п. 2.4), у разі порушення строків виконання робіт, генпідрядник виплачує субпідряднику пеню, в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 6.4).
Згідно з актами приймання-передачі виконаних робіт, а саме: за липень 2008р. на суму 91 498,64 грн., за серпень 2008р. на суму 298 238,80 грн., за вересень 2008р. на суму 331 096,31 грн. та довідок про вартість виконаних робіт, підписаних повноважними представниками позивача (субпідрядника) та відповідача (генпідрядника), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт по даним актам складає 720833,75 грн.
27.02.2009 між позивачем та відповідачем було укладено Угоду про зарахування зустрічних вимог, відповідно до умов якої позивач та відповідач дійшли згоди про зарахування послуг генпідряду в сумі 21006,99 грн. по договору № 68/06 від 23.06.2008р. в рахунок оплати вартості виконаних позивачем робіт по договору № 68/06 від 23.06.2008р.
Відповідно до акту звірки розрахунків, який підписано лише зі сторони позивача та посвідчено його печаткою, сальдо на користь позивача станом на 03.03.2009р. по договору № 68/06 від 23.06.2008р. складає 464 168,13 грн.
Як зазначив позивач у позові, відповідачем всупереч умов договору № 68/06 від 23 червня 2008р. не було здійснено оплату за виконані роботи на суму 464 168,13 грн.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що позивач, як субпідрядник, умови договору № 68/06 від 23.06.2008р. виконав належним чином, а саме: ним було виконано роботи передбачені п. 1.1 договору № 68/06 від 23.06.2008р. на загальну суму 720 833,75 грн., які відповідачем було прийнято без будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт на суму 720833,75 грн. В свою чергу, відповідач, як підрядник, свої зобовязання згідно умов договору № 68/06 від 23.06.2008р. по повній оплаті виконаних позивачем робіт не виконав належним чином у повному обсязі, а лише здійснив часткову оплату в сумі 40000,00 грн., а 21006,99 грн. було зараховано сторонами як послуги генпідряду згідно Угоди про зарахування зустрічних вимог від 27.02.2009.
Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по Договору № 68/06 від 23 червня 2008р.., існує непогашена заборгованість в сумі 464 168,13 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані позивачем, але не оплачені відповідачем роботи законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 464 168,13 грн. Доказів погашення заборгованості в сумі 464168,13 грн. суду станом на момент вирішення спору надано не було.
Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобовязання по повній оплаті виконаних робіт по договору: пені 71733,71 грн., 61388,65 грн. втрати від інфляції, 3% річних 8966,71 грн.
Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Вимоги відповідача про застосування п. 6 ст. 232 ГК України якою передбачено що нарахування штрафних санкцій за прострочення грошового зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, в частині заявлених позивачем вимог про стягнення втрат від інфляції, 3% річних та пені, судом відхиляються з огляду на нижчевикладене. Оскільки стаття 232 ГК України регулює порядок застосування штрафних санкцій, а відповідно до статті 625 Цивільного кодексу, 3% річних та втрати від інфляції є відповідальністю за порушення грошового зобовязання, яка нараховуються за весь час прострочення, вимога позивача щодо застосування шестимісячного терміну в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції є необґрунтованою. Також відповідачем було заявлено застосування п. 6 ст. 232 ГК України щодо нарахування пені, а судом встановлено, що умовами договору передбачено нарахування пені за кожен день прострочення (п. 6.4), суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої вимоги відповідачем, щодо застосування шестимісячного терміну при нарахуванні пені.
Суд враховуючи те, що відповідач своєчасно не виконав свого зобовязання по оплаті виконаних робіт по договору підряду № 68/06 від 23 червня 2008р у строк передбачений п. 2.4 Договору, тобто до 20 числа місяця наступного за звітним, оплата в сумі 464168,13 грн. здійснена відповідачем не була, а позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені, втрати від інфляції, та 3% річних, з зазначенням періоду існування боргу по кожному акту окремо, та з посиланням на конкретні документи, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені, втрат від інфляції, 3% річних, - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню. Відповідно до розрахунків втрат від інфляції, 3% річних, пені наданих позивачем, які судом перевірені і з якими суд погоджується, розмір втрат від інфляції складає пені 71733,71 грн., 61388,65 грн. втрати від інфляції, 3% річних 8966,71 грн., і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: 464 168,13 грн. основного боргу, пені 71733,71 грн., 61388,65 грн. втрати від інфляції, 3% річних 8966,71 грн.
Також, позивач, при подачі позову звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлена вимога не є обгрунтованою, оскільки позивачем крім самого клопотання у позові не надано жодного належного та допустимого доказу, в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія Енергобуд»(код ЄДРПОУ 33230664, адреса: 04071, м. Київ. вул. Ярославська, 58), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельний комплекс»(код ЄДРПОУ 23702578, адреса: 01021, м. Київ, вул. Кіквідзе. 18-А) суму заборгованості 464168 (чотириста шістдесят чотири) грн. 13 коп., пені 71733 (сімдесят одна тисяча сімсот тридцять три) грн. 71 коп., втрат від інфляції 61388 (шістдесят одна тисяча триста вісімдесят вісім) грн. 65 коп., 3% річних 8966 (вісім тисяч девятсот шістдесят шість) грн. 71 коп., а також 6062 (шість тисяч шістдесят дві) грн. 57 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Станік С.Р.
Дата підписання рішення 19.02.2010
Судове рішення № 8351969, Господарський суд м. Києва було прийнято 17.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 47/328. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: