Рішення № 8351933, 10.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/37310.12.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОК-СНО»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбуд-Інвест»

про стягнення 414045,28 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача - Князєв О.Ю. –представник за довіреністю

                     Довганюк О.П. –представник за довіреністю

Від відповідача - не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 297552,44 грн. заборгованості за виконані роботи по Договору № 12 від 01.09.2007р., пені –33710,74 грн., 71377,06 грн. –втрати від інфляції, 3% річних –11405,04 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –4140,45 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу-312,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2009р. було порушено провадження у справі № 47/373 та призначено її до розгляду на 08.10.2009р., ухвалою від 08.10.2009р. розгляд справи було відкладено на 29.10.2009р., ухвалою від 20.11.2009р. розгляд справи було відкладено на 10.12.2009р.

В судовому засіданні 10.12.2009р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов Договору підряду № 12 від 01.09.2007р. не було здійснено у повному обсязі оплату за виконані роботи, оскільки позивач виконав роботи загалом на суму 316195,20 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму 18642,76 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає 297 552,44 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 08.10.2009р., 12.10.2009р. не направив, відзив і витребувані документи –не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не направляв. Про проведення судових засідань був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеною у довідці Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2007р. між позивачем –ТОВ «НОК-СНО», як підрядником, та відповідачем ТОВ «Міськбуд-Інвест, як замовником, було укладено договір № 12 (далі –договір № 12 від 01.09.2007р.), який підписано повноважними представниками підрядника та замовника, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник зобов’язався на свій ризик виконати власними та залученими силами і засобами відповідно до умов договору ремонт приміщень та споруд будівлі (в подальшому - роботи) за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 154, згідно із затвердженою у встановленому порядку документацією, а замовник зобов’язався оплатити та прийняти ці роботи відповідно до умов договору (п. 1.1).

Умовами договору № 12 від 01.09.2007р. сторони погодили, що вартість робіт по цьому договору визначається щомісячно актами здачі-приймання фактично виконаних робіт, погодженими сторонами, що складаються із затрат на виконання ремонтно-будівельних робіт, придбання матеріалів, транспортних та складських витрат, вартості робочої сили, митних процедур та інших витрат (п. 2.1), розрахунок за виконані роботи проводиться згідно актів приймання робіт, є невід’ємною частиною цього договору. Замовник перераховує на рахунок підрядника кошти на придбання матеріалів та сплату механізмів у розмірі, визначеному додатковими угодами (п. 3.1), кінцевий розрахунок здійснюється після виконання і приймання фактично виконаних обсягів робіт, протягом 5 днів з дня підписання акта приймання (п. 3.2).

Згідно з актами приймання-передачі виконаних робіт по договору № 12 від 01.09.2007р., а саме: акт за січень 2008р. на суму –170996,40 грн., № 1 за січень 2008р. на суму –19125,60 грн., за лютий 2008р. на суму –112922,40 грн., за червень 2008р. на суму –13150,80 грн. та довідок про вартість виконаних підрядних робіт, підписаних повноважними представниками позивача (підрядника) та відповідача (замовника), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт по даним актам складає –316195,20 грн.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем було здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт по договору № 12 від 01.09.2007р., а саме перераховано на користь позивача 18 642,76 грн.

01.10.2008р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 до договору № 12 від 01.09.2007р., в якій заявив вимогу погасити заборгованість в сумі 297 552,44 грн. за виконані, але не оплачені у повному обсязі роботи.

10.03.2009р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № 25/03/09 до договору № 12 від 01.09.2007р., в якій просив погасити заборгованість в сумі 297 552,44 грн. за виконані, але не оплачені у повному обсязі роботи.

Як зазначив позивач у позові, відповідачем всупереч умов Договору підряду № 12 від 01.09.2007р. не було здійснено оплату за виконані роботи, оскільки позивач виконав роботи загалом на суму 316195,20 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково в сумі 18 642,76 грн. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає 297 552,44 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як підрядник умови договору підряду № 12 від 01.09.2007р. виконав належним чином, а саме: ним було виконано роботи передбачені п. 1.1 договору на загальну суму 316 195,20 грн., які відповідачем було прийнято без будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт загалом на суму 316195,20 грн. Відповідач свої зобов’язання по повній оплаті виконаних позивачем робіт не виконав належним чином у повному обсязі, а лише здійснив часткову оплату в сумі 18 642,76 грн. Оплата в сумі 297 552,44 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору підряду № 12 від 01.09.2007р. існує непогашена заборгованість в сумі 297 552,44 грн. (316195,20 (сума виконаних робіт) –18642,76 грн. (часткова оплата) = 297552,44 грн.), а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані позивачем, але не оплачені відповідачем у повному обсязі роботи - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 297 552,44 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання по повній оплаті виконаних робіт по договору: пені –33710,74 грн., 71377,06 грн. –втрати від інфляції, 3% річних –11405,04 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд враховуючи те, що відповідач своєчасно не виконав свого зобов’язання по оплаті виконаних робіт по договору підряду № 12 від 01 вересня 2007р. у строк передбачений п. 3.2 Договору, тобто протягом 5 днів з дня підписання акту виконаних робіт, оплата в сумі 297552,44 грн. здійснена відповідачем не була, а позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені, втрати від інфляції, та 3% річних, з зазначенням періоду існування боргу по кожному акту окремо, та з посиланням на конкретні документи, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені, втрат від інфляції, 3% річних, - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню. Відповідно до розрахунків втрат від інфляції, 3% річних, пені наданих позивачем, які судом перевірені і з якими суд погоджується, розмір втрат від інфляції складає –71377,06 грн., 3% річних –11405,04 грн., пені – 33710,74 грн., і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме: 297552,44 грн. основного боргу, пені – 33710,74 грн., втрат від інфляції –71377,06 грн., 3% річних –11405,04 грн.

Також, позивач, при подачі позову звернувся до суду з клопотанням у позові про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлена вимога не є обгрунтованою, оскільки позивачем крім самого клопотання у позові не надано жодного належного та допустимого доказу, в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбуд-Інвест»(код ЄДРПОУ 34483574, адреса: 03115, м. Київ. площа Святошинська, 1, к. 272) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОК-СНО»(код ЄДРПОУ 23742891, адреса: 01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, 11-А, оф. 54) суму заборгованості в розмірі 297 552 (двісті дев’яносто сім тисяч п’ятсот п’ятдесят дві) грн. 44 коп., пені –33 710 (тридцять три тисячі сімсот десять) грн. 74 коп., втрат від інфляції –71 377 (сімдесят одна тисяча триста сімдесят сім) грн. 06 коп., 3% річних –11 405 (одинадцять тисяч чотириста п’ять) грн. 04 коп., а також 4 140 (чотири тисячі сто сорок) грн. 45 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.

          Дата підписання рішення –19.02.2010