Рішення № 8351900, 22.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/70222.01.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Альянс»

до Закритого акціонерного товариства „Галактика”

про стягнення 48940,73 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача           Черноусенко О.О. - предст. за довір.;

від відповідача           не викликались.

В судовому засіданні 22.01.2010 за згодою представника позивача, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Альянс»до Закритого акціонерного товариства „Галактика” про стягнення за договором пропорційного облігаторного перестрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум №155/1 ОП/12/07 від 29.12.2007 року у сумі 48940,73грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов’язання за договором перестрахування ризиків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2009 року порушено провадження у справі №35/702, розгляд справи призначений на 30.11.2009 року.

В судовому засіданні 30.11.2009 представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/702 від 12.11.2009.

Відповідач в судове засідання 30.11.2009 не з»явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/702 від 12.11.2009 не виконав, про поважність причин нез»явлення суд не повідомив, заяв, клопотань не подав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2009 №35/702 розгляд справи відкладений до 16.12.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2009 №35/702 розгляд справи відкладений до 11.01.2010.

В судовому засіданні 11.01.2010 представник позивача надав суду додаткові докази до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання не з»явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез»явлення суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, витребуваних судом документів не надав.

В судовому засіданні 11.1.2010, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 22.01.2010.

В судовому засіданні 22.01.2010, на підставі ст.84 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання ані відповідач, ані його представники не з’явились. Заяв, клопотань суду не подали.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Галактика» (Перестраховик) та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Альянс»(Перестрахувальник) 29 грудня 2007 року було укладено договір пропорційного облігаторного перестрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум №155/1 ОП/12/07 (надалі- Договір).

Пропорційна форма перестрахування передбачає часткову участь сторін у розподілі відповідальності. Відповідно до узгодженої частки участі в договорі між сторонами розподіляються страхові премії і збитки.

Облігаторне перестрахування передбачає обов’язкове передання перестрахувальником раніше узгодженої частини ризику за всіма покриттями. Перестраховик також обов’язково має приймати ці частини ризиків згідно з умовами договору.

Договір перестрахування на базі ексцедента суми –договір, за умовами якого перестрахувальне відшкодування виплачується тільки за умови перевищення певного ліміту (при цьому береться до уваги тільки перевищення за даною категорією ризиків).

Правовий аналіз умов договору показує, що сторони уклали його на дещо інших, відмінних від назви умовах. Зокрема, договір №155/1 ОП/12/07 від 29 грудня 2007 року не має умов про застосування ексцеденту сум. Проте, відповідно до статті 179 Господарського кодексу України у договорах на основі вільного волевиявлення сторони мають право на власний розсуд погоджувати будь-які умови договору за умови, що вони не протирічать чинному законодавству. Відповідно до 628 статті Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів. Таким чином, при розгляді справи суд виходить з конкретних умов, встановлених у тексті письмової угоди.

Пунктом 1.1 договору №155/1 ОП/12/07 від 29 грудня 2007 року встановлюється, що відповідно до цієї угоди позивач перестраховує у відповідача ризик настання відповідальності по виконанню частини своїх зобов’язань за договорами страхування наземних транспортних засобів, укладених позивачем. Перестрахування здійснюється на умовах правил страхування позивача за умови, якщо вони не протирічать умовам договору №155/1 ОП/12/07 від 29 грудня 2007 року. Частки відповідальності сторін визначаються додатками до цього Договору (п. 1.2 Договору №155/1 ОП/12/07 від 29.12.2007 року). Відповідальність перестраховика (відповідача) починається відразу після укладення позивачем в належній формі договорів страхування наземних транспортних засобів.

Даним Договором встановлено умови обов»язкового перестрахування Перестраховщиком ризиків, прийнятих на себе Перестрахувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) , які Перестрахувальник укладатиме у відповідності з Правилами добровільного страхування наземного транспорту №23.07.06.

Згідно з ч.2 п.1.2 Договору №155/1 ОП/12/07 включення Перестрахувальником ризиків у Договір та відповідальність Перестраховика по всім ризикам, що підпадають під дію цього Договору, здійснюється на облігаторній (обов»язковій) основі, тобто відповідальність Перестраховика починається відразу після укладення в належній формі Перестрахувальником договорів страхування наземних транспортних засобів.

Пунктом 3.3. Договору №155/1 ОП/12/07 визначено, що відшкодування Перестраховиком своєї частки збитків Перестраховику здійснюється на підставі оформленого Перестрахувальником рахунку-бордеро сплачених збитків, в який включаються всі збитки, врегульовані Перестрахувальником за звітний місяць, за винятком збитків, зазначених в пункті 3.5 цього Договору та з врахуванням умов підпунктів 3.3.1 і 3.3.2.

Відповідно до пп.2.4.3 п.2.4 Договору №155/1 ОП/12/07 Перестраховик зобов»язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання від Перестрахувальника рахунку-бордеро сплачених збитків та платіжних документів, які підтверджують факт сплати Перестрахувальником страхового відшкодування (крім збитків, які вважаються Касовими відповідно до пункту 3.5 цього Договору), сплатити свою частку страхового відшкодування та витрат на розслідування та врегулювання страхового випадку, включаючи витрати на визначення причин та розмірів збитків (оплата послуг незалежної експертизи, плата за видачу довідки ДАІ тощо). Перестраховик не відшкодовує витрати на заробітну плату, відрядження, офісні та канцелярські витрати Перестрахувальника.

Відповідно до статті 12 Закону України “Про страхування”перестрахуванням визначається страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Означена правова норма кореспондується зі статтею 987 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником.

Таким чином, законодавцем чітко визначено коло суб’єктів правовідносин в галузі перестрахування шляхом визначення вичерпного їх переліку. Сторонами у договорі перестрахування можуть виступати виключно страховики.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про страхування”страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про страхування”, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Позивач включений до Державного реєстру фінансових установ, створений у формі акціонерного товариства та одержав у встановленому законом порядку безстрокову ліцензію на здійснення страхування наземного транспорту (крім залізничного) АВ №158619 від 15.08.2006 року.

Відповідач включений до Державного реєстру фінансових установ, створений у формі акціонерного товариства та одержав у встановленому законом порядку безстрокову ліцензію на здійснення страхування наземного транспорту (крім залізничного) АВ № 429738 від 16.09.2008 року.

Таким чином, судом встановлено, що договір №155/1 ОП/12/07 від 29 грудня 2007 року на момент його укладення та виконання відповідав вимогам чинного законодавства в частині суб’єктного складу учасників цих правовідносин та за своєю формою - вимогам статті 981 Цивільного кодексу України.

Згідно рахунку-бордеро ризиків №18 до Договору №155/1 ОП/12/07 від 29.12.2007 року позивач застрахував частину ризиків виконання своїх обов'язків перед страхувальниками за договорами страхування наземного транспорту на загальну суму 47042,90 грн.

До рахунку-бордеро ризиків №18 позивачем додані страхові акти з доказами страхових відшкодувань (копії платіжних доручень) за червень 2009 року.

02 вересня 2009 року позивач надіслав відповідачу письмове повідомлення №951 з вимогою про здійснення виплати страхового відшкодування у сумі 47042,90 грн. відповідно до умов рахунку-бордеро ризиків №18 до Договору №155/1 ОП/12/07 від 29.12.2007 року, інфляційні та 3% річних.

Відповідно до вимог пункту 2.4.3 договору №155/1 ОП/12/07 від 29.12.2007 року у Відповідача виник обов’язок здійснити виплату своєї частки страхового відшкодування та пропорційну частку витрат на розслідування обставин страхового випадку на користь Позивача протягом 10 банківських днів з моменту отримання повного пакету документів, проте, Відповідач не виконав своїх зобов’язань у встановлений договором строк.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Таким чином, суд встановлює факт порушення господарського зобов’язання з боку Відповідача в частині своєчасної сплати суми страхового відшкодування та частини витрат на розслідування за договором №155/1 ОП/12/07 від 29.12.2007 року, яке мало бути виконано до 09.10.2009 року у сумі 47042,90 грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до пункту 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 договору №155/1 ОП/12/07 від 29.12.2007 року встановлено, що за порушення строків виконання грошових зобов’язань винна сторона виплачує іншій пеню у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочки від суми заборгованості.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Факт неналежного виконання господарського зобов’язання Відповідачем встановлений і по суті не спростований, отже Позивач має право на стягнення з Відповідача сум пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних і вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Галактика”(03115, м. Київ, вул. Котельникова, 23, ідентифікаційний код 30026143), на користь Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Альянс” (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Катеринославська, 2, оф. 700, ідентифікаційний код 32495221); 47042,90 грн. (сорок сім тисяч сорок дві гривні 90 коп.) - основного боргу; 1661,97 грн. (одну тисячу шістсот шістдесят одну гривню 97 коп.) - пені; 235,86 грн. (двісті тридцять п»ять гривень 86 коп.) –3% річних; 489,41 грн. (чотириста вісімдесят дев»ять гривень 41 коп.) - державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок).

3.Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.Є.Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 15.02.2010.