Рішення № 8351773, 27.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/41427.01.10 За позовом Закритого акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова

компанія "Добробут"

до 1. Військової частини № 3077 Головного управління внутрішніх військ Міністерства

внутрішніх справ України,

2. Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України

третя особа Петренко Олександр Володимирович

про стягнення 6 772,26 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача Сидоренко Н.О. дов.б/н від 27.04.09р.

від відповідача-1 не з'явився 03.11.09, 09.12.09, 12.01.10 був Коломацький Я.О. дов №1068

від 31.12.09

від відповідача-2 Шорський М.О. –дов. № 3/7-48 від 03.12.2009 р.

від третьої особи не з'явився 03.11.09 був Петренко О.В.

В судовому засіданні 27.01.10 за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідачів суми страхового відшкодування сплаченого страхувальнику у розмірі 6352,26 грн. та витрат з оплати за проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 420,00грн.

Позов мотивований тим, що з вини водія відповідача 1 заподіяно матеріальну шкоду страхувальнику позивача і ця шкода відшкодована відповідно до договору, а згідно до закону право вимоги перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.09 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, до участі у справі залучений водій відповідача 1 Петренко О.В. в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, сторони зобов'язано вчинити дії та надати документи, розгляд справи призначений на 03.11.09.

Через неявку представників сторін, невиконання вимог ухвал суду, необхідність витребування нових доказів розгляд справи відкладався 03.11.09, 09.12.09, 12.01.10 до 27.01.10 і у судовому засіданні 25.11.09 оголошувалась перерва.

Ухвалою господарського суду від 09.12.09 за клопотанням сторін продовжений строк вирішення спору, як це передбачено ст.69 ГПК України.

Клопотання відповідача-1 про витребування у позивача примірника постанови судді стосовно Панкової Олександри Євгеніївни залишене судом без задоволення, оскільки з метою всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи був направлений запит суду про витребування у Оболонського районного суду міста Києва матеріалів справ про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП Пономаренка Олександра Володимировича (адміністративний протокол № 652269) та Панкової Олександри Євгеніївни (адміністративний протокол №652252) за порушення п.13.1 ПДР (ДТП 24.04.09).

У відповідь на запит №13/414-1 Оболонський районний суд міста Києва повідомив, що матеріали справи №3-5159/2009 відносно Пономаренка Олександра Володимировича та відносно Панкової Олександри Євгеніївни направлений до Апеляційного суду міста Києва.

З документів наданих відповідачем -1 вбачається, що відповідно до постанови судді №3-5159/2009 від 25.05.09 Пономаренка Олександра Володимировича визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до відповідальності і відповідно до постанови судді №3-5159/2009 від 25.05.09 стосовно Панкової Олександри Євгеніївни провадження у справі закрито. Постановою Судді Апеляційного суду міста Києва від 06.11.09 представнику Військової частини № 3077 Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України Коломацькому Я.О. відмовлено в прийнятті апеляційної скарги на постанову судді від 25.05.09 стосовно Пономаренка Олександра Володимировича.

Заява відповідача-1 про перевірку законності та об’єктивності постанов судді від 25.05.09 про притягнення до відповідальності Пономаренка Олександра Володимировича за вчинене ним правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП та про закриття провадження у справі Панкової Олександри Євгеніївни не підлягає задоволенню, оскільки це не є компетенцією господарського суду.

В ході розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач-1 проти позову заперечив, вважаючи незаконними постанови про притягнення Пономаренка Олександра Володимировича до адміністративної відповідальності та про закриття провадження у справі стосовно Панкової Олександри Євгеніївни.

Відповідач-2 проти позову заперечив з тих підстав, що відповідач-1 є юридичною особою, яка як власник джерела підвищеної небезпеки має відповідати за шкоду заподіяну третім особам її працівником при виконанні ним трудових обов’язків.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені вимоги ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складений протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представники сторін та третьої особи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.04.09 між ЗАТ «НФСК «Добробут»та Пайковою Олександрою Євгенівною був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 30/19949, за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією забезпеченого наземного транспортного засобу автомобіля Chevrolet Aveo, днз АА 6110 НС.

Вказаний ТЗ належить Панковій Олександрі Євгенівні на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ ААС №586088, виданого 10.10.08 ВРЕР-5 УДАІ в м. Києві.

Згідно Довідки Відділу ДАІ з обслуговування Оболонського району при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 24.04.09 в м. Києві по вул. З.Гайдай сталася ДТП за участю вказаного автомобіля під керуванням Пайкової Олександри Євгенівни та автомобіля «Еталон», реєстраційний номер 7702 Ф4, що належить Військовій частині № 3077 ГУВВ МВС України, під керуванням Петренка Олександра Володимировича.

З технічного талону транспортного засобу серія ЦП №3077001, виданого ГУВ В МВС України вбачається, що ТЗ Еталон А-079.07 реєстраційний номер 77-02Ф4 належить в/ч3077.

Відповідно до Постанови судді від 25.05.09, яка на час вирішення спору є чинною, водія ТЗ «Еталон», рн 7702 Ф4 Петренка О.В. визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення.

Відповідно до Постанови судді від 25.05.09, яка на час вирішення спору є чинною, провадження у справі стосовно Панкової Олександри Євгеніївни закрито.

27.04.09 страхувальник позивача подала до ЗАТ «НФСК «Добробут»заяву про страховий випадок та виплату страхового відшкодування.

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля Chevrolet Aveo, днз АА 6110 НС. №522/06/09 від 02.06.2009р. матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля складає 9696,92 грн. Позивачем були понесені витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 420, 00 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 2060 від 22.06.09.

16.06.09 ЗАТ «НФСК «Добробут»було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування безготівково Страхувальнику та складено Страховий акт № 219.

10.07.09 здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 6352,26 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2285 від 10.07.09.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню за рахунок відповідача-1 з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з положеннями ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

З наданих пояснень відповідача-1 вбачається, що він не погоджується з судовими рішеннями щодо визнання вини учасників ДТП.

Господарським судом встановлено, що постанови судді від 25.05.09 в установленому порядку набрали законної сили.

Відповідач-2 заперечив проти позову до нього з тих підстав, що відповідач-1 як суб'єкт господарської діяльності наділений достатнім обсягом право- і дієздатності і самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Так, відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є підприємства і організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

В силу ст. 1 ГПК України , підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч.2 ст. 26 Цивільного кодексу України правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації даного виду, - з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення.

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" (далі - Закон) внутрішні війська складаються із з'єднань, військових частин і підрозділів по охороні важливих державних об'єктів, зокрема атомних електростанцій, і установ виконання покарань, по супроводженню спеціальних вантажів і конвоюванню заарештованих і засуджених, із військових частин спеціального призначення та спеціальних моторизованих військових частин міліції, підрозділів зв'язку, військових установ, навчальних закладів та учбових частин. Військова частина 3077 беззаперечно входить до складу внутрішніх військ МВС України.

Статтею 12 Закону зазначено, що фінансування внутрішніх військ провадиться за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів міністерств і відомств, у розпорядженні яких знаходяться об'єкти, які охороняються цими військами.

У відповідності до Указу Президента України від 06 червня 2007 року № 501 „Питання органу військового управління внутрішніх військ" (далі -Указ) органом військового управління внутрішніх військ (далі - ОВУВВ) є Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України. Згідно з пунктом 4 Указу ОВУВВ складає проект бюджетного запиту внутрішніх військ з відповідними розрахунками на наступний бюджетний рік, організовує ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарських операцій управлінь територіальних командувань, з'єднань, військових частин, навчальних закладів і установ внутрішніх військ відповідно до законодавства, організовує забезпечення управлінь територіальних командувань, з'єднань, військових частин, навчальних закладів і установ внутрішніх військ матеріальними та іншими ресурсами, поновлення непорушних запасів. Пунктом 12 Указу зазначено, що ОВУВВ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, валютний рахунок, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною 2 ст. 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України" суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Статтею 5 цього закону передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, а також за шкоду і збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб'єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором.

Військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей).

З свідоцтва про реєстрацію управління територіального командування, військової частини, установи та організації внутрішніх військ МВС України як суб’єкта господарської діяльності, виданим 10.08.09 ГУ ВВ МВС України реєстраційний номер 00090 вбачається, що військова частина 3077 Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України є самостійним суб’єктом господарювання і внесена до ЄДРПОУ з присвоєнням коду 08803804.

Приймаючи до уваги, що військова частина 3077 є суб'єктом господарювання, має відповідне свідоцтво суб'єкта господарської діяльності, наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, вчиняє від свого імені правочини, виступає у спірних відносинах в якості позивача, відповідача у суді, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку - військова частина 3077 безумовно є належним відповідачем.

Крім того, слід врахувати, що згідно зі статтею 1 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

В зв'язку з виплатою страхового відшкодування Страхувальнику ЗАТ «НФСК «Добробут»набуває право регресу до винної особи у ДТП (Петренка О.В.), що відбулася 24.04.09.

Оскільки автомобіль „Еталон А-097" (джерело підвищеної небезпеки), яким було завдано шкоди, закріплений за військовою частиною 3077 та знаходиться на її балансі, і Петренко О.В. перебував у трудових відносинах з нею, саме військова частина повинна відповідати за шкоду спричинену іншій особі.

Таким чином, у відповідності до вищевказаної норми, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке Панкова О.Є. мала до власника ТЗ за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Петренком О.В. транспортного засобу Еталон А-097, рн 77-02Ф4.

За таких обставин суд приходить до висновку, що шкода, завдана майну страхувальника позивача (внаслідок здійснених ним фактичних витрат на сплату страхового відшкодування, вартості проведеного автотоварознавчого дослідження) в порядку регресу має відшкодовуватися в повному обсязі відповідачем -1.

На час розгляду справи сума відшкодування позивачу не перерахована.

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню за рахунок відповідача -1, а у позові до відповідача-2 слід відмовити.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 22, 32-35, 43, 47, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов до військової частини 3077 внутрішніх військ МВС України (01133, м. Київ, вул. 8 березня, 7 код ЄДРПОУ 08803804) задовольнити повністю.

2. Стягнути з військової частини 3077 внутрішніх військ МВС України (01133, м. Київ, вул. 8 березня, 7 код ЄДРПОУ 08803804) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення, на користь ЗАТ «НФСК «Добробут»(04070, м. Київ, вул Сагайдачного /Ігорівська,10/5 а, код ЄДРПОУ 31093336) суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 6352,26 грн. (шість тисяч триста п'ятдесят дві гривні 26 копійок), а також суму витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 420, 00 грн. (чотириста двадцять гривень 00 копійок), а всього 6 772, 26 грн. (шість тисяч сімсот сімдесят дві гривні 26 копійок), 102, 00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) державного мита та 236, 00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В позові до Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення,9а, код ЄДРПОУ 08803498) відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

                    Суддя І.Д. Курдельчук

дата підписання 18.02.10