Ухвала суду № 83516985, 25.06.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/455/19

Провадження №1-кп/359/230/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

25 червня 2019 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Мойсієнко О.В., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Саламатової А.Г., обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Яремчука Р.Л.,

за наслідками проведення підготовчого судового засідання у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в кримінальному провадженні №12018110100002296, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.11.2018 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, громадянина України, українця, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого згідно вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.03.2018 року за ч.2 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на три роки,

та

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Борисполя Київської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні ними кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, -

розглянувши заявлені клопотання, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по обвинуваченню їх у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 06.06.2019 року обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 оголошено у розшук, надано дозвіл на затримання останніх з метою приводу до суду для вирішення питання про заміну запобіжного заходу, а дане кримінальне провадження зупинено до розшуку обвинувачених та доставки їх до суду.

24.06.2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року було розшукано та затримано.

У зв`язку з чим, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2019 року дане кримінальне провадження було відновлено та призначено до судового розгляду на 16 год. 40 хв. 24.06.2019 року.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав за можливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта немає, і провадження підсудне цьому суду та подав письмові клопотання про обрання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та їх захисники - адвокати Саламатова А.Г., Яремчук Р.Л. вважали за можливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду. У задоволенні клопотання прокурора просили відмовити.

Щодо неявок в судові засідання, то повідомили суд, що боялися покарання за скоєне, зважаючи на тяжкість злочину, в якому останні обвинувачуються. В той же час, зазначили, що постійно перебували вдома за місцем проживання та нікуди не тікали, чому працівники поліції не могли виконати їхніх привід в судові засідання їм не відомо.

Інших клопотань сторонами в підготовчому провадженні не заявлялось.

Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.

В підготовчому судовому засіданні, суд, в порядку ст.ст. 314, 315 КПК України, має право, серед іншого, вирішити питання про призначення кримінального провадження до судового розгляду, та питання пов`язані з підготовкою такого провадження до судового розгляду. Серед таких питань є і можливість продовження дії запобіжних заходів або їх зміна.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається з п. 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 p. N 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч.1 ст.194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; а також враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі, наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, рішення "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 р., рішення "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 р.).

Так, як вбачається з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

На думку судді наявні достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового слідства або суду, зважаючи на те, що вчинив кримінальне правопорушення маючи не погашену та не зняту судимість за скоєння ним злочинів проти власності. Може також переховуватися від органів досудового слідства та суду з метою уникнення відповідальності, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення проти власності з метою особистого збагачення, офіційно ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зважаючи на особу обвинуваченого, тяжкість злочину, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_2 , суддею не вбачається підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів. Указане свідчить про наявність підстав для застосування положень ч.2 ст. 183 КПК України.

Крім того, на думку судді, прокурором, в порядку п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, доведено, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Суд вважає, що в даному випадку, запобігання ризикам переховування обвинуваченого ОСОБА_2 від суду, а також запобігання вчинення ним нових злочинів проти власності становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства та забезпеченні правопорядку. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів.

Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року).

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наведеним вище ризикам.

Крім того, суд враховує, що по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_2 здійснюється судовий розгляд в іншому кримінальному провадженні, що в свою чергу негативно характеризує особу обвинуваченого та свідчить про його схильність до скоєння злочинів в майбутньому.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам та спробам обвинуваченого ОСОБА_2 перешкодити судовому розгляду кримінального провадження шляхом ухилення від явки у судові засідання, а тому наявні достатні підстави для обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк дії тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 слід встановити терміном в два місяці.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням положень ч. ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, враховуючи встановлені вищенаведені ризики, передбачені ст.177 КПК України, особу обвинуваченого ОСОБА_2 , у якого судимість не знята та не погашена у встановленому порядку за вчинення злочинів проти власності, останній знову обвинувачується у вчиненні крадіжки повторно та за попередньою змовою групою осіб, його матеріальний стан, суд вважає, що визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_2 в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатнім для належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Крім того, зважаючи на оголошені ОСОБА_2 обставин щодо продовження ним вживання наркотичних засобів, слід зобов`язати адміністрацію ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України в термін до 25.07.2019 року провести комплексне медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_2 та повідомити суд про його стан здоров`я, наявність/відсутність медичних показань щодо їх утримання під вартою, а також їх медичний діагноз. Дозволити конвоювання обвинуваченого до профільних закладів МОЗ України з метою медичного обстеження та надання медичної допомоги на відповідному рівні, та надати суду засвідчені документи (медичну документацію), яка б підтверджувала вчинені працівниками слідчого ізолятору та медичними працівниками, лікарями відповідних дій щодо обвинуваченого.

В той же час, на думку судді, прокурор не довів наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, з урахуванням позиції обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, а також недостатність застосування до нього інших більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку судді відсутні достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового слідства або суду з метою уникнення відповідальності, а також може вчиняти інші кримінальні правопорушення, зважаючи на те, що останній раніше не судимий, має дохід від підробітку та постійне місце проживання в м. Борисполі.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив про те, що не має на меті переховуватися від органів досудового розслідування та суду та розуміє наслідки неявки на судові засідання, виходячи з позиції сторони обвинувачення та зобов`язується не порушувати встановлені судом обов`язки.

В клопотанні та в судовому засіданні прокурором не зазначено обставин на обґрунтування того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним у клопотанні ризикам.

При цьому ризик переховування підозрюваного не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого застосування покарання та під впливом можливого тягаря призначення такого покарання у майбутньому.

Доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме тих, що підозрюваний може вчиняти інші кримінальні правопорушення, суддя вважає, що такі доводи є необґрунтованими, а є лише припущеннями прокурора. Прокурором не було надано доказів на підтвердження вказаних ризиків.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.

Відповідно до ч.2 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Суддя вважає, що за встановлених у судовому засіданні обставин застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є безпідставним, оскільки будь-яких доказів того, що останній може переховуватися від органів досудового слідства або суду, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, в судовому засіданні прокурором не наведено переконливих доводів цьому.

Домашній арешт є найм`якішим видом запобіжного заходу, визначеного КПК України та відповідає тяжкості злочину, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , з урахуванням його відношення до скоєного.

На підставі наведеного суд вважає, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_1 процесуальних обов`язків під час судового розгляду, а тому обвинуваченому ОСОБА_1 можливо обрати запобіжний захід в виді домашнього арешту до завершення судового розгляду у даному кримінальному провадженні, встановивши, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, відповідні обов`язки. Такий висновок прийнято з урахуванням обставин, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України.

Термін дії визначених судом обов`язків відносно ОСОБА_1 встановити до 24.00 год. 23.08.2019 року.

Зважаючи на те, що інших клопотань в підготовчому судовому засіданні не заявлено, а підстав, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, судом не встановлено, є всі підстави для призначення судового розгляду в кримінальному провадженні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 159, 160, 242, 243, 244, 314-316, 331, 376 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Закінчити підготовче судове засідання в даному кримінальному провадженні.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12018110100002296, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.11.2018 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Судовий розгляд здійснювати за участю прокурорів групи прокурорів, обвинувачених, їх захисників, повідомити про час та місце судового розгляду потерпілого ОСОБА_3

Клопотання прокурора Мойсієнко Олени Вікторівни про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮ України до 24.00 год. 23.08.2019 року.

Визначити ОСОБА_2 розмір застави в межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38720 (тридцять вісім тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп.

Сума застави протягом дії ухвали може бути внесена у національній грошовій одиниці як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; р/р №37312095018661; МФО 820172; Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

В разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи - прокурора або суду, із визначеною періодичністю та за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає та зареєстрований обвинувачений ( АДРЕСА_1 ), без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про необхідність зміни свого місця проживання та/або місця роботи; здати (за наявності) на зберігання до компетентних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії обов`язків, в разі внесення застави, встановити для ОСОБА_2 , протягом 60 діб, з моменту звільнення його з під варти.

Зобов`язати адміністрацію ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України в термін до 25.07.2019 року провести комплексне медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_2 та повідомити суд про його стан здоров`я, наявність/відсутність медичних показань щодо їх утримання під вартою, а також їх медичний діагноз. Дозволити конвоювання обвинуваченого до профільних закладів МОЗ України з метою медичного обстеження та надання медичної допомоги на відповідному рівні, та надати суду засвідчені документи (медичну документацію), яка б підтверджувала вчинені працівниками слідчого ізолятору та медичними працівниками, лікарями відповідних дій щодо обвинуваченого.

Контроль за виконанням ухвали суду в частині медичного обстеження покласти на групу прокурорів в даному кримінальному провадженні та зобов`язати останніх перевірити дотримання прав обвинувачених на належну медичну допомогу. Про вжиті заходи повідомити суд письмово до 25.07.2019 року.

У задоволенні клопотання прокурора Мойсієнко Олени Вікторівни про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , - відмовити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час строком на два місяці, з визначенням обов`язків: не залишати місце проживання ( АДРЕСА_2 ) без дозволу слідчого, прокурора, суду в період часу з 22.00 год. до 06.00 год. наступного дня; прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про необхідність зміни свого місця проживання; працевлаштуватись.

Термін дії визначених судом обов`язків відносно ОСОБА_1 становить до 24.00 год. 23.08.2019 року.

Контроль за виконанням обов`язків у зв`язку з обранням запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покласти на прокурорів групи прокурорів в даному кримінальному провадженні та працівників Національної поліції України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Оголошення повного тексту ухвали слідчого судді здійснено 27.06.2019 року.

Суддя: С.М.Вознюк