Рішення № 8351677, 04.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/404.02.10 За позовом Закритого акціонерного товариства "Київміськоформлення"

До           Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Про стягнення 22 636,57 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:           

Від позивача представник - Шанюк О.М. (дов. б/н від 01.01.2010р.)

Від відповідача не з’явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 19800,00 грн., що становить заборгованість за договором № 8-36 від 04.12.2008р. та додатковими угодами до нього та 495,00 грн. збитків від інфляції, 288,36 грн. трьох відсотків річних, 2053,21 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2009р. порушено провадження у справі № 8/4, розгляд справи призначений на 15.01.2010р.

У судовому засіданні, яке відбулося 15.01.2010р., представник позивача подав довідку з обслуговуючого банку про те, що сума не була перерахована відповідачем в добровільному порядку; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між цими ж сторонами про цей же предмет і з цих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; витяг з ЄДРПОУ відповідача та копію статуту позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2010р. розгляд справи відкладений на 04.02.2010р., у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у судове засідання, неподанням ним витребуваних доказів; звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання, призначене на 04.02.2010р. з‘явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання вдруге не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Від відповідача через канцелярію суду клопотань та заяв не надходило.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.12.2008 між Закритим акціонерним товариством «Київміськоформлення»–«виконавець» та Головним управлінням у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Головне управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) –«замовник»був укладений договір № 8-36 (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого «виконавець»прийняв на себе зобов’язання по виготовленню, монтажу та демонтажу художньо-декоративного оформлення міста Києва до проведення заходів, пов’язаних з відзначенням Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що загальна сума договору визначається у відповідності з затвердженим кошторисом та протоколом угоди про договірну ціну в сумі 19800,00 грн. (у т.ч. ПДВ).

Згідно з п.2.2 договору, зобов’язання «виконавця», що витікають з предмета договору, вважаються виконаними належним чином і робота є прийнятою після підписання сторонами акту прийому-здачі робіт.

Сторонами по договору був складений, підписаний та скріплений печатками сторін акт виконаних робіт по договору № 8-36 від 17.12.2008р. на суму 19800,00 грн., який свідчить про повне виконання «виконавцем»робіт та прийняття їх «замовником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Умовами договору сторони погодили, що остаточний розрахунок на загальну суму договору буде здійснений протягом 5-ти банківських днів після підписання акту виконаних робіт та не пізніше строку дії договору (п. 3.2 договору).

Строк дії договору був встановлений сторонами до 31.12.2008р. (п.6.1 договору).

Додатковою угодою № 1 від 17.12.2008р. до договору № 8-36 від 04.12.2008р. сторони погодили, що остаточний розрахунок, за виконані «виконавцем»роботи, «замовник»повинен буде здійснити до 30.03.2009р.

У зв’язку з бюджетним недофінансуванням видатків за фактино виконані роботи в сумі 19800,0 грн. по виготовленню, монтажу та демонтажу художньо-декоративного оформлення міста Києва до проведення заходів, пов’язаних з відзначенням Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 26.01.2009р. сторонами підписано додаткову угоду № 3 до договору, якою сторони продовжили термін дії договору до 01.06.2009р.

Таким чином, остаточний розрахунок з позивачем в розмірі 19800,00 грн. відповідач повинен був провести до 01.06.2009р.

Зобов’язання щодо оплати наданих позивачем послуг, відповідачем не виконані.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 19800,00 грн.

Доказів оплати позивачу заборгованості в сумі 19 800,00 грн. відповідачем до матеріалів справи не надано. Обставини, викладені позивачем, відповідач належними та допустимими доказами не спростував.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуюче вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 19 800,00 грн. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 495,00 грн. збитків від інфляції, 288,36 грн. трьох відсотків річних, 2053,21 грн. пені.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.1 договору у разі невиконання сторонами господарювання договірних зобов’язань протягом зазначеного терміну, кожна із сторін застосовує штрафні санкції не нижче подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми договору.

З огляду на викладене та враховуючи наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за надані послуги, суд вважає необхідним задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 2053,21 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 8-36 від 04.12.2008р. та додатковими угодами до нього, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, за надані послуги не розрахувався, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 288,36 грн. та збитків від інфляції в розмірі 495,00 грн. зазначених позивачем в розрахунку, та перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 288,36 грн. та збитків від інфляції в сумі 495,00 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, при задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 14, 15, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03165, м. Київ, пр. Комарова, 7, код 03193465) на користь Закритого акціонерного товариства “Київміськоформлення”(03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, б. 56, код 32955565) 19800 (дев’ятнадцять тисяч вісімсот) грн. основного боргу, 495 (чотириста дев’яносто п’ять) грн. збитків від інфляції, 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 36 коп. трьох відсотків річних, 2053 (дві тисячі п’ятдесят три) грн. 21 коп. пені, 226 (двісті двадцять шість) грн. 37 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 16.02.2010р.