Рішення № 8351550, 20.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/69820.01.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Київської філії «Сіті» до1) Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»;

2) Акціонерного товариства закритого типу «Будівельно-монтажне управління № 2».

простягнення 40019,66 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Карпінський С.В. (довіреність № 3470-5/14 від 04.12.2009); від відповідача-1 –

від відповідача-2 –Ковалевська Є.С. (довіреність № 07/09-298 від 01.09.2009);

не з’явився. СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Київської філії «Сіті»(далі –позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»(далі –відповідач-1) 39509,66 грн. майнової шкоди в порядку регресу та стягнення з Акціонерного товариства закритого типу «Будівельно-монтажне управління № 2» (далі –відповідач-2) 510 грн. майнової шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі полісу добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19-3370853 від 26.12.2006, внаслідок настання страхової події-дорожньо-транспортної пригоди (далі –ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Сенг Янг Рекстон, державний номерний знак АА 1897 СЕ (далі-автомобіль «Сенг Янг», а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) отримано право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб-автомобіль «МАЗ-5551», державний номерний знак 31-28 КХВ (далі-автомобіль «МАЗ», яким скоєно ДТП, і водія якого визнано винним у її скоєні, належать на праві власності відповідачу-2 та застрахований відповідачем-1 на підставі полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7373492 від 01.06.2006 (далі –Договір страхування), тому відповідач-1 та відповідач-2 зобов’язані виплатити позивачу заявлені до стягнення суми.

Відповідач-1 позов не визнав, мотивуючи це тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 майнової шкоди, що перевищує 24990 грн. є необґрунтованою та суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідач-2 позов не визнав, мотивуючи це тим, що сума заявлена позивачем до стягнення з відповідача-2 не обґрунтована та є завищеною.

19.01.2010 позивач в порядку статті 22 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) подав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути: з відповідача-1 пеню в сумі 2728,91 грн., 624,75 грн. 3% річних, 1874,25 грн. інфляційних втрат, всього у сумі 5227,91 грн.; з відповідача-2 майнову шкоду в порядку регресу в сумі 14519,66 грн.

Відповідно до статті 22 ГПК України збільшення позовних вимог полягає у збільшенні всіх або окремих із заявлених вимог.

Судом не може бути прийнято збільшення позовних вимог про стягнення з відповідача-1 пені, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки позивачем такі вимоги не заявлялись, а тому і не можуть бути збільшені.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 пені, 3% річних та інфляційних втрат є заявленими позивачем додатковими позовними вимогами, що статтею 22 ГПК України не передбачено, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 пені в сумі 2728,91 грн., 624,75 грн. 3% річних, 1874,25 грн. інфляційних втрат, всього у сумі 5227,91 грн. не приймаються судом до розгляду.

Розгляд справи відкладався.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача-2 суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача-2 не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1 всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві № 10/195 від 25.01.2007 та постанови Святошинського районного суду м. Києва від 16.02.2007 у адміністративній справі № 3-4381/07, 23.01.2007 о 13 год. 35 хв. в м. Києві по вул. Якутській була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля «МАЗ», яким керував Середа О.В. із автомобілем «Сенг Янг», яким керував Коваленко В.Г.

ДТП сталася в результаті порушення Середою О.В. вимог пункту 15.12 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою УДАІ ГУ МВС України в м. Києві № 10/195 від 25.01.2007 та постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16.02.2007 у адміністративній справі № 3-4381/07, відповідно до якої Середу О.В., визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Сенг Янг».

Загальний розмір матеріальної шкоди, заподіяної володільцю автомобіля «Сенг Янг»в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 291, складеного 14.02.2007 Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт»складає 40751,57 грн., а фактична вартість ремонту автомобіля «Сенг Янг»склала 40083,76 грн., що підтверджується рахунком № 053 від 27.02.2007 на суму 24714,16 грн. та рахунком-фактурою № 1263 від 28.02.2007 на суму 15369,60 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Автомобіль «Сенг Янг» було застраховано його власником у позивача відповідно до полісу добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19-3370853 від 26.12.2006.

На підставі заяв страхувальника від 16.03.2007 та 11.06.2007 Позивач, виконуючи свої зобов'язання за полісом добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19-3370853 від 26.12.2006, сплатив ПП Жуков А.І. 24714,16 грн. та АТ ПІІ Автоінвестстрой 14955,50 грн. вартість ремонту автомобіля «Сенг Янг», що підтверджується платіжними дорученнями № 622 від 26.03.2007 та № 1723 від 15.06.2007, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.9.3, 9.22.2 Правил добровільного страхування транспортних засобів (КАСКО) № 19-1 (затверджених позивачем 28.07.2005) до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на приведення транспортного засобу у порядок та витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач сплатив 350 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт»за складання звіту № 291 від 14.02.2007, що підтверджується платіжним дорученням № 246 від 26.02.2007, копія якого міститься в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 40019,66 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві № 10/195 від 25.01.2007, транспортний засіб-автомобіль «МАЗ», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Сенг Янг»належить відповідачу-2.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «МАЗ», що належить відповідачу-2 та перебуває у його володінні, встановлена у судовому порядку.

Відтак, відповідач-2 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Сенг Янг», в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю автомобіля «МАЗ»була застрахована відповідачем-2 у відповідача-1 на підставі укладеного між ними Договору страхування.

Відповідно до Договору страхування відповідач-1 взяв на себе обов’язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу –автомобіля «МАЗ», –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність відповідача-2. Вказаним Договором страхування передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25000 грн., франшиза –510 грн. (пункт 2 Договору страхування).

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (пункт 12.1 статті 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Матеріали справи свідчать про те, що 15.01.2010 відповідач-1 сплатив позивачу 24 990 грн. майнової шкоди (25500 грн. ліміт відповідальності –510 грн. франшиза), що підтверджується платіжним дорученням № 102, копія якого міститься в матеріалах справи.

Враховуючи те, що після подання позову до суду відповідач-1 сплатив позивачу 24 990 грн. майнової шкоди провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Разом з тим, позаяк відповідач-1 сплатив позивачу 24 990 грн. майнової шкоди лише після звернення позивача з позовом до суду, то згідно з статтею 49 ГПК України судові витрати в цій частині покладаються на відповідача-1.

Відтак, враховуючи викладене, за встановлених обставин, суд стягує з відповідача-2 майнову шкоду у сумі 14519,66 грн.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач-1 та відповідач-2 не спростували належними засобами доказування, обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Крім того, суд також зазначає, що частиною 5 статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач - 2 не довів факту того, що шкоду автомобілю «Сенг Янг»було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволений позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 22, 988, 993, 1166, 1187, 1188, 1190, 1192 ЦК України, статтею 27 Закону України «Про страхування», суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»24 990 грн. майнової шкоди.

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Будівельно-монтажне управління № 2»(08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 132, ідентифікаційний код 05430685, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Київської філії «Сіті»(01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 35, ідентифікаційний код 24580961, р/р 26509014035172 в філії АТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 38033) 14 519 (чотирнадцять тисяч п’ятсот дев’ятнадцять) грн. 66 коп. майнової шкоди, а також 145 (сто сорок п’ять) грн. 19 коп. витрат по сплаті державного мита та 85 (вісімдесят п’ять) грн. 62 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»(03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-б, 2-й під’їзд, ідентифікаційний код 20080515, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Київської філії «Сіті»(01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 35, ідентифікаційний код 24580961, р/р 26509014035172 в філії АТ «Укрексімбанк»м. Київ, МФО 38033) 249 (двісті сорок дев’ять) грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита та 150 (сто п’ятдесят) грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 17.02.2010