Рішення № 8351514, 19.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/40419.01.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Манташов"

До          Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенар"

Про          стягнення 5123,07 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Гайдак О.В. –предст. (дов. б/н від 04.09.2009 р.)

Від відповідача          не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенар" про стягнення грошових коштів у розмірі 5 123,07 грн. (3 231, 24 грн. –основний борг, 295,90 грн. –пеня, 196,80 грн. –3% річних, 1 399,13 грн. –збитки від інфляції) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору № 59 від 25.04.2006 р.

Ухвалою суду від 05.11.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/404 та призначено розгляд справи на 24.11.2009 р.

В судове засідання 24.11.2009 р. представник відповідача не з'явився, про причини нез’явлення представника відповідача суд не повідомлено.

Ухвалою суду від 24.11.2009 р. відкладено розгляд справи на 19.01.2010 р. в зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

03.12.2009 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача Заяву про уточнення позовних вимог, а саме крім заявлених вимог позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката у розмірі 2 000 грн.

Представник відповідача в судове засідання 19.01.2010 р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.01.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2006 р. між сторонами укладено Договір №59 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов’язався протягом дії договору продавати відповідачу товари належної якості, а відповідач зобов’язується приймати та оплачувати їх.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що асортимент, кількість і вартість товарів зазначаються в накладних на товар, які є невід’ємними частинами Договору.

Відповідно до п.2.2. Договору поставка товару здійснюється транспортом позивача за адресою: м. Київ, вул. Петропавлівська, 12.

Згідно п. 4.1 Договору загальна сума договору складається із вартості товарів, поставлених по накладним.

Відповідно до п. 4.4 Договору оплата товару здійснюється протягом 21 дня з моменту отримання кожної партії товару.

Позивачем належним чином виконано умови Договору та передано відповідачеві товари за накладними на загальну суму 5031,24 грн.

Відповідачем було частково здійснено оплату поставленого товару на суму 1800,00 грн. Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 3231,24 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 295,90 грн., збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 1 399,13 грн., 3% річних, що згідно розрахунку становить 196,80 грн.

03.12.2009 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій окрім заявлених вимог позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 2 000,00грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 3231, 24 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 4.5 Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати, останній сплачує позивачу пеню на рівні 0,5% від несплаченої суми кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 295,90 грн., (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 295,90 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума збитків від інфляції –1 399,13 грн., 3% річних –196,80 грн. (розрахунки в матеріалах справи). Контррозрахунку суми збитків від інфляції та 3% річних відповідачем суду не надано. Розрахунки збитків від інфляції та 3% річних відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції у розмірі 1 399,13 грн. та 3% річних у розмірі 196,80 грн. підлягають задоволенню.

З метою стягнути заборгованість з відповідача, у встановленому законом порядку позивач звернувся за допомогою до адвоката Чучкова Олександра Євгеновича. Між позивачем та адвокатом Чучковим О.Є. був укладений договір про надання юридичних послуг від 01.06.2009 р., яким передбачена можливість залучення третіх осіб до виконання доручень, наданих позивачем адвокату. Плата за Договором щодо підготовки та подання документів до господарського суду становить 2 000,00грн., копію договору про надання юридичних послуг та платіжне доручення про сплату позивачем 2 000,00 грн. додано до матеріалів справи, оригінали було надано у судове засідання. За ст. 44 ГПК України, оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та оплата послуг адвоката, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенар" (04073, м. Київ, вул. Петропавловська, 12, код 22939108, р/р 3500300042 в Куренівській філії АБ „Ажіо” м. Києва, МФО 322807, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Манташов»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 33835789, р/р 26005010751221 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) 3 231 (три тисячі двісті тридцять одна) грн. 24 коп. основного боргу, 295 (двісті дев’яносто п’ять) грн. 90 коп. пені, 1 399 (одну тисячу триста дев’яносто дев’ять) грн. 13 коп. збитків від інфляції, 196 (сто дев’яносто шість) грн. 80 коп. –3 % річних, 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. –витрат на правову допомогу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                          Л.В.Прокопенко