Рішення № 8351372, 26.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/64126.01.10 За позовомДочірнього підприємства «Полтавський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Найкен»

простягнення 50170,03 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Гнида Ф.А. представник за довіреністю № 01-15/04 від 04.01.2010 року;

від відповідача:не зявились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Полтавський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Найкен»про стягнення 50170,03 грн.

Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору від 01.09.2008 року позивачем надано на користь відповідача послуги на загальну суму 83938,56 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що, в порушення умов договору, зобовязання з оплати послуг відповідач виконав частково.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 43653,67 грн., 5325,75 грн. збитків від інфляції та 3 % річних у розмірі 1190,61 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.12.2009 року.

Представники сторін у судове засідання 29.12.2009 року не зявилися, вимоги ухвали суду від 04.12.2009 року не виконали, однак від позивача через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю направити у судове засідання повноважного представника.

З огляду на те, що незявлення представників сторін у судове засідання та неподання ними витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 26.01.2010 року.

У судовому засіданні 26.01.2010 року представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду від 29.12.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 26.01.2010 року не зявився, витребувані ухвалою суду від 29.12.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.09.2008 року між Дочірнім підприємством «Полтавський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Найкен»(надалі відповідач) укладено договір надання авто послуг (надалі договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобовязався надавати відповідачу послуги механізмів та автомобільні послуги власним транспортом на умовах договору.

Пунктом 2.1 договору сторони обумовили, що надання послуг оформлюється товарно-транспортними накладними (актом прийому-здачі).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 83938,56 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт № 586 від 04.09.2008 року на суму 11178,46 грн., № 588 від 04.09.2008 року на суму 184,33 грн., № 637 від 18.09.2008 року на суму 6340,99 грн., № 646 від 23.09.2008 року на суму 247,69 грн., № 760 від 27.10.2008 року на суму 22313,36 грн., № 767 від 28.10.2008 року на суму 6678,48 грн., № 786 від 31.10.2008 року на суму 21395,63 грн., № 802 від 07.11.2008 року на суму 13469,44 грн., № 804 від 10.11.2008 року на суму 1882,49 грн., № 842 від 27.11.2008 року на суму 247,69 грн. та відповідними товарно-транспортним накладним, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що розрахунки здійснюються в безготівковому порядку протягом 1-го дня.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

Враховуючи, що в пункті 3.2 договору сторони не передбачили відповідної календарної дати або події, з настанням якої повязано початок строку виконання відповідачем обовязку оплатити надані послуги, суд вважає, що такий строк сторони не визначили.

Згідно з частиною 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимогу розрахуватися за надані послуги відповідач надіслав на адресу відповідача 30.01.2009 року, що підтверджується наданою суду квитанцією підприємства поштового звязку № 79235.

З огляду на вказане, оплатити надані послуги відповідач зобовязаний був у термін до 06.02.2009 року.

Відповідно до наявних в матеріалах справи виписок по особовому рахунку позивача, відповідач частково розрахувався за надані послуги, сплативши позивачу 40000,00 грн.

Зокрема, 07.10.2008 року відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 10000,00 грн., 20.10.2008 року 15000,00 грн. та 30.10.2008 року 15000,00 грн.

З огляду на вказане, станом на день вирішення спору основана заборгованість відповідача перед позивачем складає 43938,56 грн.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг (частина 1 статті 901 ЦК України), за умовами якого одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів належного виконання зобовязань за договором щодо оплати наданих послуг відповідач не подав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань підтверджується матеріалами справи.

Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 43653,67 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в заявленому обсязі.

Крім того, у звязку з простроченням відповідачем виконання грошових зобовязань за договором, позивач просить стягнути з останнього 5325,75 грн. збитків від інфляції за період з 01.11.2008 року по 30.06.2009 року та 3 % річних у розмірі 1190,61 грн. за період з 01.11.2008 року по 28.09.2009 року.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, оплатити надані послуги відповідач зобовязаний був у термін до 06.02.2009 року Таким чином, прострочення виконання зобовязання має місце з 07.02.2009 року.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Враховуючи зазначене, за перерахунком суду розмір збитків від інфляції за прострочення оплати наданих послуг складає:

43653,67 грн. * (101,5 % * 101,4 % * 100,9 % * 100,5 % * 101,1 %) 43653,67 грн. = 2400,95 грн.

Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає частковому задоволенню у розмірі 2400,95 грн.

За перерахунком суду розмір 3 % річних за прострочення оплати наданих послуг складає:

43653,67 грн. * 3 % * 234 (з 07.02.2009 по 28.09.2009 року) / 365 = 839,59 грн.

Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 839,59 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 901, 903 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Найкен»(02217, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 4-А, кв. 30; ідентифікаційний код 32377640) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(36024, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22-А; ідентифікаційний код 32017261) основну заборгованість у розмірі 43653 (сорок три тисячі шістсот пятдесят три) грн. 67 коп., збитки від інфляції у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) грн. 95 коп., 3 % річних у розмірі 839 (вісімсот тридцять девять) грн. 59 коп., 468 (чотириста шістдесят вісім) грн. 94 коп. державного мита та 220 (двісті двадцять) грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 04.02.2010 року.