Рішення № 8351366, 25.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/2525.01.10 За позовомСпільного підприємства «Мехагробуд»

доМалого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КСБ Дельта»

простягнення 36576,61 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Кубанський М.Є. –представник за довіреністю № 12 від 22.01.2010 року;

від відповідача:не з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Спільне підприємство «Мехагробуд»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КСБ Дельта»про стягнення 36576,61 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 4 від 03.01.2006 року позивачем надано на користь відповідача послуги на загальну суму 49424,26 грн.

          Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що, в порушення умов договору, зобов’язання з оплати послуг відповідач виконав частково.

          Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього заборгованість у розмірі 36576,61 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 25.01.2010 року.

          У судовому засіданні 25.01.2010 року представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду від 25.12.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 25.01.2010 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 25.12.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          03.01.2006 року між Малим підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КСБ Дельта»(надалі –відповідач) та Спільним підприємством «Мехагробуд»(надалі –позивач) укладено договір № 4 про надання послуг машинами і механізмами (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобов’язався на підставі заявки відповідача встановленої форми надавати у розпорядження відповідача автокран КС-3577 та пневмохідний кран КС-5363 для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

          Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2006 року.

          03.01.2007 року доповненням № 1 до договору сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору до 31.12.2007 року.

          В 2007 році на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 49424,26 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт за січень 2007 року на суму 3661,06 грн., за лютий 2007 року на суму 4576,32 грн., за березень 2007 року на суму 4576,32 грн., за квітень 2007 року на суму 4118,69 грн., за травень 2007 року на суму 5949,22 грн., за серпень 2007 року на суму 7779,74 грн., за вересень 2007 року на суму 6864,48 грн. та довідками про виконані роботи (послуги) за період з 01.06.2007 року по 06.06.2007 року на суму 1830,53 грн., за період з 02.10.2007 року по 05.10.2007 року на суму 1830,53 грн., за період з 08.10.2007 року по 12.10.2007 року на суму 2288,16 грн., за період з 15.10.2007 року по 19.10.2007 року на суму 2288,16 грн., за період з 24.10.2007 року по 31.10.2007 року на суму 2745,79 грн., за період з 01.11.2007 року по 02.11.2007 року на суму 912,56 грн., які підписані повноважними представниками сторін.

          Відповідно до пункту 3.3 договору розрахунки за надані послуги відповідач зобов’язався здійснювати у безготівковій формі на підставі пред’явлених рахунків і актів виконаних робіт протягом 10-ти днів з моменту їх отримання.

          Позивач надав суду рахунки на оплату наданих послуг, однак належних доказів їх надсилання на адресу відповідача не подав.

          Водночас, з наявного в матеріалах справи акта звірки взаємних розрахунків від 20.03.2008 року судом вбачається, що вказані рахунки відповідач отримував, оскільки в акті зазначені реквізити рахунків та їх суми, а сам акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

          За таких обставин, суд приходить до висновку, що станом на день звернення до суду строк виконання відповідачем обов’язку оплатити надані послуги настав.

          Згідно з наданими суду виписками по особовому рахунку позивача, відповідач частково розрахувався за надані послуги, перерахувавши на поточний рахунок позивача 12847,65 грн., зокрема, 10.05.2007 року відповідач здійснив переказ 6237,38 грн., 19.10.2007 року –1830,53 грн., 21.05.2008 року –915,26 грн. та 12.06.2008 року –3864,48 грн.

          Враховуючи вказане, станом на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 36576,61 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг (частина 1 статті 901 ЦК України), за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Доказів належного виконання зобов’язань за договором щодо оплати наданих послуг відповідач не подав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 36576,61 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 901, 903 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КСБ Дельта»(04205, м. Київ, просп. Оболонський, 23-А; ідентифікаційний код 21565551) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Спільного підприємства «Мехагробуд»(33001, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Дворецька, 120-А; ідентифікаційний код 23302092) заборгованість у розмірі 36576 (тридцять шість тисяч п’ятсот сімдесят шість) грн. 61 коп., 365 (триста шістдесят п’ять) грн. 77 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –03.02.2010 року.