Рішення № 8351325, 25.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 28/34625.12.09

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм», м. Київ

до          товариства з обмеженою відповідальністю «Анела», м. Київ

про          стягнення 218748,42 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Бершадська О.В., предст., дов. №155-10-09 від 05.10.2009 року

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галафарм»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Анела” про стягнення 218748,42 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №34-15 від 22.07.2008 року щодо оплати поставленого товару, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 126567,64 грн. Також за порушення виконання грошового зобов‘язання позивач, з посиланням на п.5.1 та 9.6 договору просить стягнути пеню в розмірі 7852,07 грн., збитки погоджені сторонами в розмірі 18985,15 грн. та відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 65343,56 грн.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.09.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 27.10.2009 року.

          Розгляд справи відкладався.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.11.2009 року продовжено строк розгляду справи.

          Під час розгляду справи позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій з посиланням на проведену відповідачем після порушення провадження по справі оплату фактично зменшив суму основного боргу згідно наведених в позові накладних на суму 4683,15 грн. та в зв’язку з настанням строку оплати по іншим накладним, заборгованість по яких першочергово не заявлялась до стягнення одночасно збільшив суму основного боргу на 8447,99 грн. Також позивачем збільшені вимоги щодо стягнення пені на 111,1 грн., збитків погоджених сторонами на 844,8 грн. та відсотків за користування чужими грошовими коштами на 1267,2 грн. В зв’язку з чим просить стягнути 135015,63 грн. основного боргу, пеню в розмірі 7963,17 грн., збитків погоджених сторонами в розмірі 19829,95 грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 66610,76 грн.

В подальшому позивачем подано уточнення позовних вимог в яких останній зменшив заявлену до стягнення суму відсотків за користування чужими грошовими коштами на 1580,09 грн. та збільшив пеню на 179,91 грн. і суму збитків погоджених сторонами на 422,39 грн. В зв’язку з чим просить суд стягнути з відповідача 228432,72 грн., з яких 135015,63 грн. основний борг, пеню в розмірі 8134,08 грн., збитки погоджені сторонами в розмірі 20252,34 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 65030,67 грн.

          Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі відповідач в судові засідання не з’явився, причини неявки в судове засідання невідомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судових засіданнях від останніх до суду не надходило.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про дату та час судового засідання представників відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.12.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ :

22.07.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Галафармо»(Постачальник) (надалі по тексту позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Анела” (Покупець) (надалі по тексту відповідач) укладено Договір поставки № 34-15 (надалі по тексту Договір), відповідно до п.1.1 постачальник зобов’язаний здійснити покупцеві поставку, а покупець зобов’язаний прийняти у власність та оплатити відповідно до умов договору товар, визначений у накладних.

Відповідно до п.4.1 Договору, строк оплати поставленого товару, вказується у відповідній видатковій накладній. В разі, якщо у видатковій накладній строк оплати не вказаний, покупець зобов’язаний повністю оплатити товар у строк 30 календарних днів з моменту поставки товару.

          Відповідно до матеріалів справи та пояснень позивача, за період березень - вересень 2009 року позивач здійснював поставку товарів відповідачу, відповідно до умов договору. При цьому, як убачається з матеріалів справи, відповідач в повному обсязі за поставлений товар в установлені договором строки не розрахувався. Заборгованість в розмірі 139698,78 грн. виникла за 89 видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (всього на 89 аркушах).

При цьому суд враховує, що під час судового розгляду справи відповідач частково погасив заборгованість перед позивачем на суму 4683,15 грн., в зв’язку з чим провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

На дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та складає 135015,63 грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноважених осіб відповідача на товаророзпорядчих документах, а також генеральною довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених Договором.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач зобов’язався оплатити поставлену продукцію в строк, зазначений у видаткових накладних, а в разі, якщо у видатковій накладній строк оплати не встановлений у строк 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідач в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.1 Договору в випадку несвоєчасної оплати покупець сплачує штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати поставленого товару, до моменту остаточного розрахунку. В разі порушення покупцем терміну повної оплати товару більше ніж на 10 календарних днів, він зобов’язаний виплати постачальнику збитки в розмірі 15% від загальної вартості товару з простроченою оплатою.

В даному випадку суд вважає, що погоджені сторонами збитки в розмірі 15% від загальної вартості товару з простроченою оплатою, що зобов’язаний сплатити відповідач за своєю правовою природою фактично є штрафом.

Дії відповідача є порушенням грошового зобов’язання, а тому є всі підстави для стягнення з останнього пені в розмірі 8134,08 грн. та штрафу в розмірі 20252,34 грн.

При цьому суд враховує, що штраф та пеня, згідно ст. 549 Цивільного кодексу України є різновидом неустойки, а згідно приписів статті 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Однак, вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку штраф та пеня застосовуються за різні види порушення грошових зобов’язань, пеня за несвоєчасну оплату товару, а штраф за порушення строків оплати понад 10 днів.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В п.9.6 Договору сторони погодили, що в разі прострочення покупцем повної оплати товару більше ніж на 15 днів, покупець сплачує 0,5% від загальної вартості товару з простроченою повною оплатою за кожен день користування покупцем грошовими коштами постачальника.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 65030,67 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними відповідними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог. Судові витрати за частину вимог щодо яких припинено провадження по справі покладаються на відповідача в зв’язку з врегулюванням спору після порушення провадження по справі. При цьому суд враховує, що позивачем було збільшено позовні вимоги, однак державне мито в повному обсязі сплачено не було. Враховуючи той факт, що судом розглянуті всі вимоги позивача суд вважає за необхідне стягнути з позивача суму недоплаченого державного мита в розмірі 31,16 грн.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

          Провадження по справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 4683,15 грн. припинити.

Решту позовних вимог задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Анела” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 19, р/р 26006300100811 в АКБ „СЕБ”, МФО 322658, код ЄДРПОУ 30400709 або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм»( 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, р/р 2600083870001 в АБ „Київська Русь”, МФО 319092, код ЄДРПОУ 30886474) 228432,72 грн. (двісті двадцять вісім тисяч чотириста тридцять дві гривні сімдесят дві копійки), з яких 135015,63 грн. (сто тридцять п’ять тисяч п’ятнадцять гривень шістдесят три копійки) –основного боргу, 8134,08 грн. (вісім тисяч сто тридцять чотири гривні вісім копійок) пені, 20252,34 грн. (двадцять тисяч двісті п’ятдесят дві гривні тридцять чотири копійки) –штрафу, 65030,67 грн.(шістдесят п’ять тисяч тридцять гривень шістдесят сім копійок) –відсотків, а також 2331, 16 грн. (дві тисячі триста тридцять одну гривню шістнадцять копійок) –державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм»( 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, р/р 2600083870001 в АБ „Київська Русь”, МФО 319092, код ЄДРПОУ 30886474) на користь державного бюджету державне мито в розмірі 31, 16 (тридцять одну гривню шістнадцять копійок) державного мита.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                      О. С. Копитова