Рішення № 8351220, 02.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/1002.02.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудсервіс» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Гермес»

простягнення 742678,24 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Єремейчук А.А. –представник за довіреністю № 040110-01 від 04.01.2010 року;

від відповідача:Турчинець І.М. –представник за довіреністю від 29.12.2009 року. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудсервіс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес»про стягнення 742678,24 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 13/04-2008 від 01.04.2008 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на суму 1987447,65 грн.

          Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов’язання з оплати робіт виконав частково.

          Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з відповідача 137447,65 грн. –основної заборгованості, пеню у розмірі 578958,30 грн., збитки від інфляції у розмірі 22836,10 грн. та 3 % річних у розмірі 3436,19 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18.01.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 18.01.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 16.12.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 18.01.2010 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 16.12.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача у судове засідання, неподання ним витребуваних доказів та необхідність витребування від позивача додаткових матеріалів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 02.02.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 02.02.2010 року надав усні пояснення по суті спору та заявив про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені, збитків від інфляції та 3 % річних.

          Позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 137447,65 грн. та, з огляду на допущені при підготовці позовної заяви помилки, 338487,15 грн. –пені, 16919,58 грн. –збитків від інфляції та 3897,88 грн. –3 % річних.

          Згідно з частиною 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          Враховуючи зазначене, суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

          Представник відповідача у судовому засіданні 02.02.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 18.01.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Зокрема, представник відповідача визнав основну заборгованість перед позивачем.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          01.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес»(надалі –відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудсервіс»(надалі –позивач) укладено договір № 13/04-2008 на виконання підрядних робіт (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобов’язався власними та залученими силами і засобами згідно із затвердженими відповідачем договірною ціною та кошторисом виконати відповідно до умов договору загально-будівельні роботи (демонтажні, ремонті, монтажні, оздоблювальні і т.д.) на об’єкті: «Торгово-офісний центр в м. Чернівці по вул. Руській, 242», а відповідач відповідно до пункту 1.3 договору зобов’язався своєчасно прийняти та оплатити виконані роботи згідно з актами приймання-передачі виконаних робіт.

          Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що загальна вартість робіт за договором визначається в розмірі 3146512,45 грн.

          Відповідно до підпункту 3.3.1 пункту 3.3 договору відповідач зобов’язався протягом трьох банківських днів з дати підписання договору перерахувати на поточний рахунок позивача аванс у розмірі 50 % від загальної вартості договору, що становить 1573256,22 грн.

          Згідно з наявними в матеріалах справи виписками по особовому рахунку позивача, відповідач відповідно до підпункту 3.3.1 пункту 3.3 договору 04.04.2008 року здійснив на користь позивач переказ 500000,00 грн., 21.04.2008 року –300000,00 грн. та 14.05.2008 року –1000000,00 грн.

          На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 1987447,65 грн., що підтверджується наданими суду актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в № 1 за травень 2008 року від 30.05.2008 року на суму 240669,60 грн., № 2 за травень 2008 року від 30.05.2008 року на суму 116317,20 грн., № 3 за травень 2008 року від 30.05.2008 року на суму 250906,80 грн., № 4 за травень 2008 року від 30.05.2008 року на суму 309742,80 грн., № 5 за червень 2008 року від 30.06.2008 року на суму 160429,96 грн., № 6 за червень 2008 року від 30.06.2008 року на суму 109841,24 грн., № 7 за липень 2008 року на суму 100189,20 грн., № 8 за липень 2008 року на суму 287737,20 грн., № 9 за серпень 2008 року від 03.09.2008 року на суму 242673,60 грн., № 10 за серпень 2008 року від 03.09.2008 року на суму 22233, 60 грн., № 11 за вересень 2008 року від 30.09.2008 року на суму 133027,20 грн., № 12 за грудень 2008 року на суму 13679,25 грн. та відповідними довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

          Таким чином, з урахуванням сплаченого авансу у розмірі 1800000,00 грн., що складає 90,57 % від загальної вартості фактично виконаних робіт, за роботи, виконані в травні 2008 року, відповідач зобов’язаний був перерахувати 86547,58 грн., за роботи, виконані в червні 2008 року, –25490,84 грн., за роботи, виконані в липні 2008 року, –36587,58 грн., за роботи, виконані в серпні 2008 року, –24984,91 грн., за роботи, виконані в вересні 2008 року, –12546,57 грн. та за роботи, виконані в грудні 2008 року, –1290,17 грн.

          Відповідно до підпункту 3.3.2 пункту 3.3 договору остаточні розрахунки за фактично виконані роботи відповідач зобов’язався здійснювати протягом трьох банківських днів з дня підписання повноважними представниками сторін акту виконаних робіт.

          Наявні в матеріалах справи акти виконаних підрядних робіт за липень 2008 року та акт за грудень 2008 року не містять дати їх підписання.

          За таких обставин, суд вважає, що вказані документи були підписані сторонами в останній робочий день звітного місяця, тобто 31.07.2008 року та 31.12.2008 року відповідно.

          Згідно з частиною 1 статті 73 КЗпП України 1 січня є святковим днем, в який робота не провадиться.

          Враховуючи зазначене, за роботи, виконані в травні 2008 року, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у термін до 04.06.2008 року, за роботи, виконані в червні 2008 року, –у термін до 03.07.2008 року, за роботи, виконані в липні 2008 року, –у термін до 05.08.2008 року, за роботи, виконані в серпні 2008 року, –у термін до 08.09.2008 року, за роботи, виконані в вересні 2008 року, –у термін до 03.10.2008 року та за роботи, виконані в грудні 2008 року, –у термін до 04.01.2009 року.

          Відповідно до наданої суду виписки по особовому рахунку позивача, 23.09.2008 року в якості остаточного розрахунку за виконані роботи відповідач сплатив позивачу 50000,00 грн.

          Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 137447,65 грн., що підтверджується підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками актом звірки взаєморозрахунків від 25.12.2009 року.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 ЦК України).

          Згідно з частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Доказів належного виконання зобов’язання за договором щодо оплати робіт відповідач не подав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 137447,65 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 338487,15 грн. за період з 15.05.2009 року по 12.11.2009 року.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

          Пунктом 8.2 договору передбачено, що у випадку порушення строків проведення розрахунків за виконані роботи відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % за кожен день прострочення платежу від загальної суми договору.

          Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

          Частина 1 статті 231 ГК України визначає, що законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

          Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Відповідно до умов договору розмір пені обчислюється від загальної суми договору.

          Згідно з вищенаведеними приписами частини 3 статті 549 ЦК України та статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»пеня обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання.

          Отже, пункт 8.2 договору в частині слів «від загальної суми договору»не відповідає нормам законодавства.

          Враховуючи зазначене, розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, суд обчислює від суми простроченого платежу.

          Крім того. розмір пені, встановлений договором, перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який повинна сплачуватися пеня. Тому, при її обчисленні слід застосовувати саме розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у вказаний період.

          Як зазначалося вище, за роботи, виконані в травні 2008 року, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у термін до 04.06.2008 року, за роботи, виконані в червні 2008 року, –у термін до 03.07.2008 року, за роботи, виконані в липні 2008 року, –у термін до 05.08.2008 року, за роботи, виконані в серпні 2008 року, – у термін до 08.09.2008 року, за роботи, виконані в вересні 2008 року, –у термін до 03.10.2008 року та за роботи, виконані в грудні 2008 року, –у термін до 04.01.2009 року. Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 05.06.2008 року, 04.07.2008 року, 06.08.2008 року, 09.09.2008 року, 04.10.2008 року та 05.01.2008 року відповідно.

          Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Тому, за прострочення оплати робіт, виконаних в травні 2008 року, нарахування пені можливе до 04.12.2008 року, за прострочення оплати робіт, виконаних в червні 2008 року, –до 03.01.2009 року, за прострочення оплати робіт, виконаних в липні 2008 року, –до 05.02.2009 року, за прострочення оплати робіт, виконаних в серпні 2008 року, –до 08.03.2009 року, за прострочення оплати робіт, виконаних в вересні 2008 року, –до 03.04.2009 року та за прострочення оплати робіт, виконаних в грудні 2008 року, –до 04.07.2009 року.

          Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

          Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

          Враховуючи зазначене, пеню за прострочення оплати робіт суд розраховує в межах періоду, заявленого позивачем.

          З огляду на вказане, розмір пені складає:

          1290,17 грн. * 24 % * 31 (з 15.05.2009 року по 14.06.2009 року) / 365 = 26,30 грн.

          1290,17 грн. * 22 % * 20 (з 15.06.2009 року по 04.07.2009 року) / 365 = 15,15 грн.

          Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір пені за прострочення оплати виконаних робіт складає 41,45 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 41,45 грн.

          Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором, позивач просить стягнути з останнього збитки від інфляції у розмірі 16919,58 грн. за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та 3 % річних у розмірі 3897,88 грн. за період з 01.01.2009 року по 11.12.2009 року.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          Враховуючи зазначене, за перерахунком суду розмір збитків від інфляції за прострочення оплати виконаних робіт складає:

          137447,65 грн. * 112,3 % –137447,65 грн. = 16906,06 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає частковому задоволенню у розмірі 16906,06 грн.

          Розмір 3 % річних за прострочення оплати виконаних робіт складає:

          137447,65 грн. * 3 % * 345 (з 01.01.2009 року по 11.12.2009 року) / 365 = 3897,49 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 3897,49 грн.

          У зв’язку зі зверненням позивача за кваліфікованою юридичною допомогою та понесенням додаткових витрат, останній заявляє про стягнення з відповідача витрат понесених у зв’язку з захистом та відновленням порушеного права на оплату адвокатських послуг у розмірі 8500,00 грн., відповідно до чого надав до матеріалів справи наступні документи:

-          належним чином засвідчену копію договору про надання правової допомоги у господарських справах № 011209/01 від 01.12.2009 року, укладеної між позивачем як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Апріорі»як виконавцем;

-          копію посвідчення Єремейчук А.А. про те, що вона є адвокатом; здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва № 288, виданого Чернівецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 16.09.2005 року;

-          оригінал платіжного доручення № 42 від 29.01.2010 року на суму 8500,00 грн., відповідно до якої позивач сплатив грошові кошти за надані послуги адвоката.

          Положеннями статті 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

          Враховуючи, що відповідно до статті 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, сплати державного мита та оплати послуг адвоката, то зазначені витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (стаття 49 ГПК України).

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 875, 879 ЦК України, статтями 33, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес»(03049, м. Київ, вул. Курська, 10; ідентифікаційний код 31517500) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудсервіс»(58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Целана, 21, кв. 1; ідентифікаційний код 34439200) основну заборгованість у розмірі 137447 (сто тридцять сім тисяч чотириста сорок сім) грн. 65 коп., пеню у розмірі 41 (сорок одна) грн. 45 коп., збитки від інфляції у розмірі 16906 (шістнадцять тисяч дев’ятсот шість) грн. 06 коп., 3 % річних у розмірі 3897 (три тисячі вісімсот дев’яносто сім) грн. 49 коп., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2708 (дві тисячі сімсот вісім) грн. 95 коп., 1582 (одну тисячу п’ятсот вісімдесят дві) грн. 93 коп. державного мита та 75 (сімдесят п’ять) грн. 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А.