Рішення № 83511958, 08.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 серпня 2019 року № 640/59/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ОМНІС»до Київської міської митниці ДФСпровизнання протиправною та скасування відмови, визнання протиправними дій

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Омніс» (далі - позивач, ТОВ «Омніс») з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати відмову у митному оформленні товару, оформлену карткою відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2018 №UA100110/2018/00377 в частині вимоги надання сертифікату про походження товару;

- визнати протиправною та скасувати відмову у митному оформленні товару, оформлену карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.09.2018 №UA100110/2018/00387 повністю;

- визнати протиправними дії Київської митниці Державної фіскальної служби щодо митного оформлення товару згідно з митною декларацією від 11.09.2018 №UA10010/2018/326896 в частині застосування компенсаційного мита в розмірі 17,66% згідно з рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 №АС-344/2015/4411/06;

- стягнути з бюджетних асигнувань Київської митниці Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМНІС» кошти в розмірі 109397,51 грн. на відшкодування шкоди, завданої протиправними рішеннями та діями.

Ухвалою суду від 23.01.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати у порядку спрощеного провадження.

Позовні вимоги вмотивовано протиправними відмовами відповідача в митному оформленні ввезеного на митну територію України позивачем товару у зв'язку з ненаданням сертифікату країни походження товару. Всупереч висновку митного органу, позивачем були надані відповідні документи, що підтверджують країну походження товару.

У зв'язку з такими протиправними відмовами позивач змушений був подати до митного органу декларацію зі сплатою компенсаційного мита, яке, відтак підлягає йому поверненню за рахунок відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити в її задоволенні, стверджуючи про те, що на підтвердження країни походження товару позивач для його митного оформлення до відповідача сертифікат про походження товару не подав, у зв'язку з чим йому двічі обґрунтовано відмовлено в митному оформленні товару згідно з поданими документами, які не дають підстав митному органу провести митне оформлення без застосування компенсаційного мита.

Подані позивачем другорядні додаткові документи, а саме листи, в установленому порядку не підтверджують країну походження товару.

Як вбачається з матеріалів справи 22.06.2018 між UAB «SOSTENA» (Продавець) та ТОВ «Омніс» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №VS-2018-1072/1, згідно з яким позивач придбав автомобіль RENAULT TRAFIC Grand Passenger Рack Clim 3,0t Energy 1.6 dCi 125 Euro 6, 2018 року випуску.

З метою митного оформлення автомобіля ТОВ «Омніс» подало митну декларацію від 04.09.2018 №UA10010/2018/326216.

У митному оформленні товару було відмовлено у зв'язку з тим, що декларантом не надано сертифікат про походження товару, невірно заповнено гр. 30 (місцезнаходження товару), невірно зазначено дату зовнішньоекономічного договору в гр.44, невірно зазначено дату акту про проведення митного огляду товарів та транспортних засобів. Відмова в митному оформленні товару підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2018 №UA100110/2018/00377.

Усунувши недоліки форми митної декларації, позивач подав митну декларацію від 10.09.2018 №UA100110/2018/326818.

У митному оформленні товару також було відмовлено у зв'язку з тим, що в порушення вимог частин другої та третьої статті 44 Митного кодексу України декларантом не надано сертифікат про походження товару, що передбачено Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 №АС-344/2015/4411-06. Відмова в митному оформленні товару підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.09.2018 №UA100110/2018/00387.

У подальшому згідно з поданою декларантом митною декларацією від 11.09.2018 №UA10010/2018/326896 після сплати відповідно до Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 №АС-344/2015/4411-06 компенсаційного мита в розмірі 17,66% що становило 109 397,51 грн. вищевказаний автомобіль оформлено у вільний обіг.

Не погоджуючись із діями відповідача стосовно вимоги про надання сертифікату походження товару, що зумовило необхідність сплати ним компенсаційного мита, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з частиною першою статті 3 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.

Відповідно до пункту 24 статті 4 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктом 1 частини першої статті 336 Митного кодексу України визначено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

За унормуванням частини першої статті 44 Митного кодексу України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.

У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов'язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров'я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України (частина друга статті 44 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 36 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Частиною третьою статті 44 Митного кодексу України передбачено, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково:

1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України;

2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорт», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо:

1) товари, що переміщуються через митний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню відповідно до цього Кодексу;

2) товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу XII цього Кодексу;

3) товари ввозяться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування;

4) товари переміщуються митною територією України в режимі транзиту;

5) це передбачено міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України;

6) через митний кордон України переміщуються зразки флори, фауни, ґрунтів, каміння тощо для наукових досліджень, відібрані на об'єктах України, які розташовані в полярних регіонах або на островах у нейтральних водах Світового океану, що знаходяться у сфері наукових інтересів України (частина четверта статті 44 Митного кодексу України).

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 №АС-344/2015/4411-06 «Про застосування остаточних компенсаційних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з Російської Федерації» вирішено застосувати остаточні компенсаційні заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:

- автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (категорія М1 - транспортні засоби, що мають не менше ніж 4 колеса, які використовуються для перевезення пасажирів та мають не більше восьми сидячих місць, крім сидіння водія), нові, з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом чи з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) або оснащені електричними двигунами, за виключенням: транспортних засобів, спеціально призначених для пересування снігом; спеціальних автомобілів для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічних транспортних засобів; моторних транспортних засобів, обладнаних для тимчасового проживання людей. Товар класифікується за товарною позицією 8703 згідно з УКТЗЕД.

Остаточні компенсаційні заходи застосовуються строком на п'ять років.

Остаточні компенсаційні заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного компенсаційного мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого наводиться вище:

-виробництва ТОВ «Соллерс - Далекий Схід» - у розмірі 17,66 %;

-виробництва ВАТ «АвтоВАЗ» - 14,57 %;

-інших виробників у Російській Федерації - 10,41 %.

Остаточне компенсаційне мито справляється у відсотках до митної вартості товару, опис якого наводиться вище.

Остаточне компенсаційне мито стягується органами доходів і зборів (митницями) України незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів).

Імпорт на митну територію України товару, опис якого наводиться вище, без сертифіката про походження та в разі неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного компенсаційного мита за ставкою 17,66 %.

Остаточні компенсаційні заходи застосовуються з моменту набрання чинності Рішенням Комісії.

Відтак, з метою захисту ринку України від субсидованого імпорту застосування остаточного компенсаційного мита згідно з вищевказаним Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі здійснюється щодо товарів походженням з Російської Федерації або у разі неможливості визначення походження таких товарів.

Відповідно до статті 43 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат.

Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.

Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Сертифікат про регіональне найменування товару - це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, та виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару.

У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Аналіз наведених вище приписів законодавства дає підстави суду дійти висновку, що необхідною умовою для незастосування особливих видів мита є подання органам доходів і зборів документів, що підтверджують країну походження товару, до яких віднесено сертифікат про походження товару, засвідчену декларацію про походження товару, декларацію про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Тобто, сертифікат про походження товару не є єдиним документом, який підтверджує країну походження товару.

Як стверджує позивач у позовній заяві, країна походження транспортного засобу RENAULT TRAFIC Grand Passenger Рack Clim 3,0t Energy 1.6 dCi 125 Euro 6, 2018 року випуску, в кількості 1 шт., а саме Франція, підтверджується:

- сертифікатом відповідності (certificate of conformity - СОС) від 22.06.2018, в якому, поміж іншого, вказано завод-виробник RENAULT s.a.s. 13-15 Quail Alphonce Le Gallo F - 92100 Boulogne France;

- сертифікатом про тимчасову реєстрацію транспортного засобу в Литовській Республіці від 11.07.2018 №15764169;

- листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив Моторс» від 03.08.2018 №76, згідно з яким країною-виробником автомобіля RENAULT TRAFIC Grand Passenger Рack Clim 3,0t Energy 1.6 dCi 125 Euro 6, 2018 року випуску, VIN коду VF1JL000860998367 є Франція;

- листом АТ «Рено Україна» від 10.08.2018 №212, відповідно до якого автомобіль марки RENAULT TRAFIC, номер кузова VF1JL000860998367 виготовлено у травні 2018 року заводом-виробником RENAULT в місті Сандувіль (Франція) для продажу на ринку Литви;

- декларацією про походження товару від 30.08.2018 №DD -201808-04, згідно з якою автомобіль RENAULT TRAFIC Grand Passenger Рack Clim 3,0t Energy 1.6 dCi 125 Euro 6, 2018 року випуску, VIN коду VF1JL000860998367, проданий відповідно до договору купівлі-продажу від 22.06.2018 №VS-2018-1072-1 Товариству з обмеженою відповідальністю «Омніс» виготовлено у травні 2018 року заводом-виробником RENAULT в місті Сандувіль (Франція) для ринку Литви. Вказаний транспортний засіб первинно отримано UAB «Sostena» від імпортера RENAULT Polska sp.z o.o згідно з рахунком №GF866666.

Разом з тим зі змісту митної декларації від 04.09.2018 №UA10010/2018/326216 та від 10.09.2018 №UA10010/2018/326216, а також з карток відмови від 04.09.2018 №UA100110/2018/00377 та від10.09.2018 №UA100110/2018/00387 вбачається, що для митного оформлення позивачем для підтвердження країни походження з-поміж перерахованих ним документів відповідачу надано лише декларацією про походження товару від 30.08.2018 №DD -201808-04, згідно з якою автомобіль RENAULT TRAFIC Grand Passenger Рack Clim 3,0t Energy 1.6 dCi 125 Euro 6, 2018 року випуску, VIN коду VF1JL000860998367, проданий відповідно до договору купівлі-продажу від 22.06.2018 №VS-2018-1072-1 Товариству з обмеженою відповідальністю «Омніс» виготовлено у травні 2018 року заводом-виробником RENAULT в місті Сандувіль (Франція) для ринку Литви. Вказаний транспортний засіб первинно отримано UAB «Sostena» від імпортера RENAULT Polska sp.z o.o згідно з рахунком №GF866666.

Доказів стосовно надання відповідачу решти документів на підтвердження країни походження товару позивач суду не надав.

Однак, з вищевказаної декларації про походження товару вбачається, що країною походження транспортного засобу, який ввозився позивачем на митну територію України є Франція.

Як зазначалося судом вище, відповідно до приписів статті 43 Митного кодексу України, одним із документів, що підтверджують країну походження товару, є декларація про походження товару.

У свою чергу декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Беручи до уваги наведені приписи Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що позивачем в установленому порядку надано відповідачу для митного оформлення згідно з митними деклараціями від 04.09.2018 №UA10010/2018/326216 та від 10.09.2018 №UA10010/2018/326216 документ, який в установленому законодавством порядку підтверджує країну походження товару.

За наведених вище обставин суд погоджується з доводами позивача про:

- протиправну відмову відповідача у митному оформленні товару, оформлену карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2018 №UA100110/2018/00377 у зв'язку з ненаданням сертифікату про походження товару, тому в цій частині зазначена картка відмови є протиправною та підлягає скасуванню судом.

- протиправну відмову у митному оформленні товару, оформлену карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.09.2018 №UA100110/2018/00387 у зв'язку з ненаданням сертифікату про походження товару, тому ця картка є протиправною та підлягає скасуванню судом.

З огляду на викладене суд уважає, що з метою захисту прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, необхідно визнати протиправними дії відповідача щодо митного оформлення товару згідно з митною декларацією від 11.09.2018 №UA100110/2018/326896 в частині застосування компенсаційного мита в розмірі 17,66% згідно з Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 №АС-344/2015/4411-06.

Отже, вимоги позивача про визнання протиправними та скасування вищевказаних карток відмови та про визнання протиправними вищевказаних дій відповідача щодо митного оформлення товару із застосування компенсаційного мита є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.

З огляду на викладене суд уважає, що з метою захисту прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, необхідно визнати протиправними дії відповідача щодо митного оформлення товару згідно з митною декларацією від 11.09.2018 №UA100110/2018/326896 в частині застосування компенсаційного мита в розмірі 17,66% згідно з Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 №АС-344/2015/4411-06.

Водночас суд вважає необґрунтованою вимогу позивача про стягнення на його користь з бюджетних асигнувань відповідача кошти в розмірі 109 397,51 грн., безпідставно сплачено ним як компенсаційне мито, що пояснюється таким.

Відповідно до частини першої статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом «а» пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Згідно з пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 цього Кодексу та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2 статті 43 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів (далі - Порядок №643), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643, повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів, а саме:

- при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V Митного кодексу України, а також в інших випадках, визначених МКУ;

- у випадках та в порядку, визначених нормами Митного кодексу України, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

- відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

- митну декларацію змінено або визнано недійсною;

- у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного п.п. «а» п. 3 частини другої статті 78 Митного кодексу України;

- платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів, Митниця ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені згідно з реєстром таких висновків за відповідними платежами для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України відповідно до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146.

Таким чином законодавством визначено спеціальний порядок повернення суб'єкту господарювання помилково або надміру сплачених сум митних платежів. В той же час позивачем заходи, передбачені Порядком №643, щодо повернення коштів в розмірі 109397,51 грн. не вживалися, що унеможливлює стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно сплаченого компенсаційного мита в розмірі 109 397,51 грн.

Отже, позовні вимоги є частково обґрунтованими, що зумовлює їх часткове задоволення судом.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 7048,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 09.11.2018 №1176 та від 16.01.2019 №33.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Беручи до уваги задоволення судом трьох позовних вимог немайнового характеру, при зверненні з якими до суду позивачем сплачено 5286,00 грн. судового збору, то саме ці кошти підлягають йому поверненню на підставі частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 77, 242-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Омніс» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 16, код ЄДРПОУ 31109026) до Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8А, код ЄДРПОУ 39422888) задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA205090/2018/02772 від 10.12.2018 Волинської митниці ДФС України.

Визнати протиправними дії відповідача щодо митного оформлення товару згідно з митною декларацією від 11.09.2018 №UA100110/2018/326896 в частині застосування компенсаційного мита в розмірі 17,66% згідно з Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 №АС-344/2015/4411-06.

У задоволенні решти позовних вимог відмити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омніс» 5286,00 грн. (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень 00 коп.) витрат у вигляді судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко