Рішення № 8351154, 10.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/71610.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносистем»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максбет»

про стягнення боргу та пені

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Бурка А.О. (довіреність від 11.02.2009р.);

від відповідача: не з’явились;

10.02.2010р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносистем»(надалі ТОВ «Техносистем», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максбет»(надалі ТОВ «Максбет», відповідач) суми заборгованості за договором № 46 від 01.07.2002р. в розмірі 39670, 50 грн., суми пені в розмірі 3829, 89 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по наданих послугах на технічне обслуговування автоматичної пожежної сигналізації згідно укладеного договору № 46 від 01.07.2002р., у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 25.01.2010р. наявна у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 23.12.2009р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2002р. між ТОВ «МаксБет»та ТОВ «Техносистем»укладено договір № 46 за умовами якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе виконання робіт по технічному обслуговуванню системи автоматичної пожежної сигналізації в приміщенні залу гральних автоматів за адресою м. Київ, вул. Константинівська 19.

Додатковою угодою від 01.03.2009р. сторонами погоджено збільшення вартості договору, пункти договору 2.1 та 2.4 розділу «Вартість договору та порядок розрахунків»викладено в іншій редакції, та в силу п. 2.4 договору (в редакції за додатковою угодою) оплата робіт згідно договору проводиться замовником на розрахунковий рахунок підрядника щомісячно після підписання акту виконаних робіт рівними частинами в сумі 8112, 98 грн. включаючи суму ПДВ в розмірі 1352, 16 грн. не пізніше тридцяти банківських днів з дня отримання замовником відповідного рахунка від підрядника.

Згідно з додатковою угодою від 01.04.2009р. у зв’язку зі зняттям з технічного обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації у приміщеннях салону ігрових автоматів на об’єктах замовника за адресами: м. Київ, пр-т. Возз’єднання 14, просп. 50-річчя Жовтня (кінцева зупинка тр. № 3), м. Ірпень, Привокзальна площа, вартість договору № 46 від 01.07.2002р. раніше складаюча 97355, 76 грн. в рік зменшилася на 3149, 52 грн..

Про надання послуг, з приводу оплати яких виник спір у даній справі, свідчать акти приймання виконаних робіт від 23.03.2009р. на суму 16118, 94 грн., від 24.04.2009р. на суму 7850, 52 грн., від 21.05.2009р. на суму 7850, 52 грн., від 19.06.2009р. на суму 7850, 52 грн..

За умовами договору (п. 5.1, 5.2) у випадку розірвання договору з ініціативи однієї із сторін, вона зобов’язана письмово попередити іншу сторону про свої наміри в строк не менше одного місяця до дня розірвання договору; договір вважається пролонгованим на строк один рік у випадку, якщо ні одна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про розірвання договору.

Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що надання послуг здійснювалось відповідачем на підставі договору, укладених до нього додаткових угод, термін дії якого був пролонгований сторонами у встановленому порядку, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання). Листом від 29.06.2009р. відповідач повідомив про неможливість виконання договору у зв’язку з обставинами прийняття закону «Про заборону ігорного бізнесу в Україні»та просив надати згоду на дострокове розірвання з 01.07.2009р. договору на обслуговування систем пожежної сигналізації № 46 від 01.07.2002р..

Виставлені на оплату наданих послуг рахунки-фактури № СФ-0000271 від 21.05.2009р., № СФ09999386 від 19.06.2009р. на суму 7850, 52 грн. відповідачем не оплачені, загальна заборгованість перед позивачем станом на час звернення до суду з позовною заявою складала 39670, 50 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

З урахуванням п. 2.4 договору (в редакції додаткової угоди від 01.03.2009р.) строк виконання зобов’язань щодо оплати наданих послуг згідно актів від 23.03.2009р., від 24.04.2009р. (підписані сторонами скріплені печатками підприємств), від 21.05.2009р., від 19.06.2009р. (виставлені на оплату рахунки), станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав здійснюватись щомісячно після підписання акту виконаних робіт рівними частинами та не пізніше тридцяти банківських днів з дня отримання замовником відповідного рахунка.

Довідкою з банку за вих. 44.06-11/07-220 від 01.02.2010р. (Шевченківське відділення Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк») підтверджено відсутність здійснення проплат на користь позивача в періоді з 15.05.2009р., у зв’язку з чим сума заборгованості відповідача за надані послуги складає 39670, 50 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 4.2 договору № 46 від 01.07.2002р. у випадку несвоєчасної оплати замовником щомісячної суми згідно п. 2.3 договору виконавець має право нарахувати пеню в розмірі 0, 5% від щомісячної суми за кожний день прострочки оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день оплати.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем по заборгованості за кожним актом за обліковими ставками 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395, Постановою НБУ від 12.06.2009р. № 343 в періоді з 15.06.2009р. на рівні 11%, Постановою НБУ від 10.08.2009р. № 468 у періоді з 12.08.2009р. –10, 25% –в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 3829, 89 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення наведений у додатку до позовної заяви).

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, контррозрахунку суми штрафних санкцій, відзиву на позов та документів на підтвердження своїх заперечень, на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків за надані послуги по договору № 46 від 01.07.2002р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 435 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносистем»(04073, м. Київ, м. Київ, вул. Сирецька 5, корп. 1, р/р 26007450077000 в центральному відділенні ЗАТ «Донгорбанк»у м. Києві, МФО 334970, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31865429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносистем»(м. Київ, вул. Кравченка 17, кв. 106, р/р 26004027232541 в Шевченківському відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк»МФО 322012, ідент. код 30726586) 39670, 50 грн. (тридцять дев’ять тисяч шістсот сімдесят гривень 50 копійок) основного боргу, 3829, 89 грн. (три тисячі вісімсот двадцять дев’ять гривень 89 копійок) пені, 435 грн. (чотириста тридцять п’ять гривень) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 17.02.2010