Рішення № 8351129, 26.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/59226.01.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиціями «Євро-Профіль»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Профіль»

простягнення 487980,56 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Бурлака А.В. –представник за довіреністю від 02.09.2009 року;

від відповідача:не з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиціями «Євро-Профіль»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Профіль»про стягнення 487980,56 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 01/04/08КІ від 01.04.2008 року позивач передав у власність відповідача, а відповідач прийняв продукцію виробничо-технічного призначення на загальну суму 697834,15 грн.

          Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що, в порушення умов договору, зобов’язання з оплати товарів відповідач виконав частково.

          Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 290000,00 грн., пеню у розмірі 87616,49 грн., збитки від інфляції у розмірі 99117,53 грн. та 3 % річних у розмірі 11246,55 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 07.12.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 07.12.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 09.11.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Крім того, позивач в позовній заяві просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, що облікуються на банківських рахунках відповідача.

          Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

          Відповідної правової позиції дотримується Вищий арбітражний суд України, зокрема, в роз’ясненні від 23.08.1994 року № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»

          Згідно з частиною 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Оскільки у позовній заяві позивач не обґрунтував, яким чином відсутність арешту на грошових коштах, що облікуються на банківських рахунках відповідача, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду згідно з заявленими позивачем вимогами, а також не подав жодних доказів, підтверджуючих наведене, суд, керуючись статтями 66 та 33 ГПК України, відхилив клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

          Представник відповідача у судове засідання 07.12.2009 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 09.11.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          З огляду на те, що нез’явлення представника відповідача у судове засідання, неподання ним витребуваних доказів та необхідність витребування від позивача додаткових матеріалів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 28.12.2009 року.

          Представники сторін у судове засідання 28.12.2009 року не з’явилися, вимоги ухвали суду від 07.12.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

          Враховуючи те, що нез’явлення представників сторін у судове засідання та неподання ними витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 26.01.2010 року.

          Ухвалою заступника Голови Господарського суду міста Києва від 18.01.2010 року, на підставі частини 3 статті 69 ГПК України, строк вирішення спору продовжено на один місяць.

          Представник позивача у судовому засіданні 26.01.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 28.12.2009 року, надав усні пояснення по суті спору та заявив про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені, збитків від інфляції та 3 % річних.

          Відповідно до наданих уточнень позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 290000,00 грн., пеню у розмірі 45344,87 грн., збитки від інфляції у розмірі 61555,54 грн. та 3 % річних у розмірі 11246,05 грн.

          Згідно з частиною 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          Враховуючи зазначене, суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

          Представник відповідача у судове засідання 26.01.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 28.12.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          01.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Профіль»(надалі –відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиціями «Євро-Профіль»(надалі –позивач) укладено договір № 01/04/08КІ (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобов’язався передати у власність відповідача металопродукцію, а відповідач зобов’язався прийняти її та оплатити.

          На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача, а відповідач прийняв металопродукцію на загальну суму 697834,15 грн., що підтверджується наданими суду видатковими накладними № ЄП1-002513 від 10.09.2008 року на суму 177395,00 грн., № ЄП1-002539 від 12.09.2008 року на суму 176218,35 грн., № ЄП1-002540 від 12.09.2008 року на суму 170543,45 грн. та № ЄП1-002541 від 12.09.2008 року на суму 173677,35 грн.

          З наявних в матеріалах справи довіреностей на одержання цінностей серії ЯОР № 344090 від 10.09.2008 року та № 344104 від 12.09.2008 року судом вбачається, що продукція була прийнята особою, належним чином на це уповноваженою.

          Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що оплати погодженої в накладній партії металопродукції, що поставляється згідно з договором, здійснюється на умовах 100 % передоплати протягом 3-х календарних днів з моменту виставлення рахунку на оплату.

          Позивач надав суду рахунки на оплату поставленої продукції, однак належних доказів їх надсилання на адресу відповідача не подав.

          Водночас, з вищевказаних довіреностей на одержання цінностей судом вбачається, що вказані рахунки відповідач отримував, оскільки в довіреностях зазначені їх реквізити.

          З огляду на те, що позивачем не доведено інше, суд вважає, що рахунки на оплату поставленої металопродукції надавалися відповідачеві в день видачі довіреності.

          Відповідно до частини 5 статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

          Враховуючи зазначене, розрахуватися за поставлену продукцію відповідач зобов’язаний був у термін до 15.09.2008 року.

          Згідно з наявними в матеріалах справи виписками по особовому рахунку позивача, відповідач частково оплатив поставлену металопродукцію, перерахувавши позивачу 407834,15 грн.

          Зокрема, 09.09.2008 року відповідач здійснив на користь позивача переказ 23395,00 грн., 11.09.2008 року –30000,00 грн., 26.09.2008 року –20000,00 грн., 30.09.2008 року –34000,00 грн., 02.10.2008 року –28000,00 грн., 06.10.2008 року –32000,00 грн., 07.10.2008 року –10000,00 грн., 09.10.2008 року –56218,35 грн., 10.10.2008 року –70000,00 грн., 31.10.2008 року –10000,00 грн., 03.11.2008 року –10000,00 грн., 24.11.2008 року –20000,00 грн., 05.12.2008 року –10000,00 грн., 16.12.2008 року –4220,80 грн., 29.12.2008 року –10000,00 грн., 09.01.2009 року –10000,00 грн., 19.02.2009 року –5000,00 грн., 19.03.2009 року –5000,00 грн., 14.04.2009 року –5000,00 грн., 05.05.2009 року –5000,00 грн., 27.05.2009 року –5000,00 грн. та 16.07.2009 року –5000,00 грн.

          З огляду на вказане, станом на день вирішення спору основана заборгованість відповідача перед позивачем складає 290000,00 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно ж до частини 2 цієї ж статті ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          В частині 1 статті 692 ЦК України зазначається, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Згідно з частиною 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Доказів належного виконання зобов’язань за договором щодо оплати поставленої продукції відповідач не подав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 290000,00 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 45344,87 грн. за період з 12.09.2008 року по 12.03.2009 року

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

          Пунктом 9.1 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення, зо кожен день прострочення оплати товару / партії товару.

          Як зазначалося вище, розрахуватися за поставлену продукцію відповідач зобов’язаний був у термін до 15.09.2008 року. Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 16.09.2008 року.

          Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

          Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Тому, нарахування пені можливе до 15.03.2009 року.

          Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

          Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

          Враховуючи зазначене, пеню за прострочення оплати поставленої продукції суд розраховує з 16.09.2008 року в межах періоду, заявленого позивачем.

          З огляду на вказане, розмір пені складає:

          644439,15 грн. * 24 % * 10 (з 16.09.2008 року по 25.09.2008 року) / 366 = 4225,83 грн.

          624439,15 грн. * 24 % * 4 (з 26.09.2008 року по 29.09.2008 року) / 366 = 1637,87 грн.

          590439,15 грн. * 24 % * 2 (з 30.09.2008 року по 01.10.2008 року) / 366 = 774,35 грн.

          562439,15 грн. * 24 % * 4 (з 02.10.2008 року по 05.10.2008 року) / 366 = 1475,25 грн.

          530439,15 грн. * 24 % * 1 (06.10.2008 року) / 366 = 347,83 грн.

          520439,15 грн. * 24 % * 2 (з 07.10.2008 року по 08.10.2008 року) / 366 = 682,54 грн.

          464220,80 грн. * 24 % * 1 (09.10.2008 року) / 366 = 304,41 грн.

          394220,80 грн. * 24 % * 21 (з 10.10.2008 року по 30.10.2008 року) / 366 = 5428,61 грн.

          384220,80 грн. * 24 % * 3 (з 31.10.2008 року по 02.11.2008 року) / 366 = 755,84 грн.

          374220,80 грн. * 24 % * 21 (з 03.11.2008 року по 23.11.2008 року) / 366 = 5153,20 грн.

          354220,80 грн. * 24 % * 11 (з 24.11.2008 року по 04.12.2008 року) / 366 = 2555,04 грн.

          344220,80 грн. * 24 % * 11 (з 05.12.2008 року по 15.12.2008 року) / 366 = 2482,90 грн.

          340000,00 грн. * 24 % * 13 (з 16.12.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 2898,36 грн.

          330000,00 грн. * 24 % * 3 (з 29.12.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 649,18 грн.

          330000,00 грн. * 24 % * 8 (з 01.01.2009 року по 08.01.2009 року) / 365 = 1735,89 грн.

          320000,00 грн. * 24 % * 41 (з 09.01.2009 року по 18.02.2009 року) / 365 = 8626,85 грн.

          315000,00 грн. * 24 % * 22 (з 19.02.2009 року по 12.03.2009 року) / 365 = 4556,71 грн.

          Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір пені за прострочення оплати поставленої металопродукції складає 44290,66 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 44290,66 грн.

          Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором, позивач просить стягнути з останнього збитки від інфляції у розмірі 61555,54 грн. за період з вересня 2008 року по вересень 2009 року та 3 % річних у розмірі 11246,05 грн. за період з 12.09.2008 року по 27.10.2009 року.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          Враховуючи зазначене, розмір збитків від інфляції складає:

          590439,15 грн. * 101,1 % –590439,15 грн. = 6494,83 грн.

          394220,80 грн. * 101,7 % –394220,80 грн. = 6701,75 грн.

          374220,80 грн. * 101,5 % –374220,80 грн. = 5613,31 грн.

          344220,80 грн. * 102,1 % –344220,80 грн. = 7228,64 грн.

          320000,00 грн. * (102,9 % * 101,5 %) –320000,00 грн. = 14080,00 грн.

          315000,00 грн. * 101,4 % –315000,00 грн. = 4410,00 грн.

          305000,00 грн. * 100,9 % –305000,00 грн. = 2745,00 грн.

          300000,00 грн. * 100,5 % –300000,00 грн. = 1500,00 грн.

          295000,00 грн. * (101,1 % * 99,9 %) –295000,00 грн. = 2950,00 грн.

          290000,00 грн. * (99,8 % * 100,8 %) –290000,00 грн. = 1740,00 грн.

          Отже, за перерахунком суду загальний розмір збитків від інфляції за прострочення оплати поставленої металопродукції складає 53463,53 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає частковому задоволенню у розмірі 53463,53 грн.

          Розмір 3 % річних складає:

          644439,15 грн. * 3 % * 10 (з 16.09.2008 року по 25.09.2008 року) / 366 = 528,23 грн.

          624439,15 грн. * 3 % * 4 (з 26.09.2008 року по 29.09.2008 року) / 366 = 204,73 грн.

          590439,15 грн. * 3 % * 2 (з 30.09.2008 року по 01.10.2008 року) / 366 = 96,79 грн.

          562439,15 грн. * 3 % * 4 (з 02.10.2008 року по 05.10.2008 року) / 366 = 184,41 грн.

          530439,15 грн. * 3 % * 1 (06.10.2008 року) / 366 = 43,48 грн.

          520439,15 грн. * 3 % * 2 (з 07.10.2008 року по 08.10.2008 року) / 366 = 85,32 грн.

          464220,80 грн. * 3 % * 1 (09.10.2008 року) / 366 = 38,05 грн.

          394220,80 грн. * 3 % * 21 (з 10.10.2008 року по 30.10.2008 року) / 366 = 678,58 грн.

          384220,80 грн. * 3 % * 3 (з 31.10.2008 року по 02.11.2008 року) / 366 = 94,48 грн.

          374220,80 грн. * 3 % * 21 (з 03.11.2008 року по 23.11.2008 року) / 366 = 644,15 грн.

          354220,80 грн. * 3 % * 11 (з 24.11.2008 року по 04.12.2008 року) / 366 = 319,38 грн.

          344220,80 грн. * 3 % * 11 (з 05.12.2008 року по 15.12.2008 року) / 366 = 310,36 грн.

          340000,00 грн. * 3 % * 13 (з 16.12.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 362,30 грн.

          330000,00 грн. * 3 % * 3 (з 29.12.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 81,15 грн.

          330000,00 грн. * 3 % * 8 (з 01.01.2009 року по 08.01.2009 року) / 365 = 216,99 грн.

          320000,00 грн. * 3 % * 41 (з 09.01.2009 року по 18.02.2009 року) / 365 = 1078,36 грн.

          315000,00 грн. * 3 % * 28 (з 19.02.2009 року по 18.03.2009 року) / 365 = 724,93 грн.

          310000,00 грн. * 3 % * 26 (з 19.03.2009 року по 13.04.2009 року) / 365 = 662,47 грн.

          305000,00 грн. * 3 % * 21 (з 14.04.2009 року по 04.05.2009 року) / 365 = 526,44 грн.

          300000,00 грн. * 3 % * 22 (з 05.05.2009 року по 26.05.2009 року) / 365 = 542,47 грн.

          295000,00 грн. * 3 % * 50 (з 27.05.2009 року по 15.07.2009 року) / 365 = 1212,33 грн.

          290000,00 грн. * 3 % * 104 (з 16.07.2009 року по 27.10.2009 року) / 365 = 2478,90 грн.

          Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір 3 % річних за прострочення оплати поставленої металопродукції складає 11114,30 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 11114,30 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 692, 712 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Профіль»(04071, м. Київ, вул. Петрівська, 15; ідентифікаційний код 33790558) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиціями «Євро-Профіль»(49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 12, кв. 10; ідентифікаційний код 31793234) основну заборгованість у розмірі 290000 (двісті дев’яносто тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 44290 (сорок чотири тисячі двісті дев’яносто) грн. 66 коп., збитки від інфляції у розмірі 53463 (п’ятдесят три чотириста шістдесят три) грн. 53 коп., 3 % річних у розмірі 11114 (одинадцять тисяч сто чотирнадцять) грн. 30 коп., 3988 (три тисячі дев’ятсот вісімдесят вісім) грн. 68 коп. державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –13.02.2010 року.