Ухвала суду № 83510400, 08.08.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

08 серпня 2019 року м. Київ №320/4105/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В.,

за участю секретаря судового засідання Чубко А.Ю.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - не прибув,

представника третьої особи - Нотаріальної палати України - не прибув,

представника третьої особи - Державного підприємства "Національні інформаційні системи" - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни до Міністерства юстиції України, треті особи: Нотаріальна палата України, Державне підприємство "Національні інформаційні системи", про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: Нотаріальна палата України, Державне підприємство "Національні інформаційні системи", в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора – приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" від 09.07.2019 №2089/5.

Одночасно з пред`явленням зазначеного позову приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом тимчасового зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 09.07.2019 №2089/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора – приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" до набрання законної сили рішенням у справі та допустити прийняте судом рішення до негайного виконання. Заява обґрунтована тим, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам приватного нотаріуса до ухвалення у справі судового рішення по суті, адже нотаріальна діяльність є єдиним джерелом доходу позивача. Також позивач зазначив, що шляхом видачі оскаржуваного наказу позивача фактично позбавлено можливості отримувати дохід від своєї професійної діяльності, при цьому він має зобов`язання перед державою у вигляді сплати податків. Крім того, позивач стверджує, що у позивача працюють помічники та консультанти, права на працю яких також порушено внаслідок фактичного зупинення діяльності приватного нотаріуса.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною першою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з частиною другою статті 151 КАС, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до частини шостої статті 154 КАС, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Таким чином, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням: 1) висновків про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

З системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

З огляду на зазначене, суд вважає, що зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 КАС, оскільки державні реєстратори жодним чином не позбавлені права на працю та вони вправі здійснювати діяльність, яка не стосується дій щодо вчинення державної реєстрації прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних, фізичних осіб-підприємців.

Крім того, забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 09.07.2019 №2089/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора – приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" є фактично вирішенням спору по суті, оскільки державні реєстратори в подальшому здійснюють діяльність у сфері реєстрації прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних, фізичних осіб-підприємців, незважаючи на те, що оскаржуваний наказ, дію якого зупинено, був винесений з підстав порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами при вчиненні дій у зазначених вище сферах, що може в подальшому зашкодити правам третіх осіб.

Таким чином, вживаючи заходи забезпечення позову у вказаний спосіб до вирішення справи по суті (до встановлення протиправності або правомірності прийняття оскаржуваного наказу), суд фактично усуне всі наслідки, які були застосовані до позивача (державного реєстратора), що порушить принцип рівності сторін, регламентований статтею 8 КАС та є фактичним вирішенням справи по суті.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №808/2432/18, від 19.06.2018 №826/9263/17, та ухвалі від 22.07.2019 у справі №420/2275/19.

Так, клопотання позивача обґрунтоване тим, що в разі не вжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам приватного нотаріуса, адже нотаріальна діяльність є єдиним джерелом доходу позивача. Позивач зазначив, що він фактично позбавлений можливості отримувати дохід від своєї професійної діяльності, при цьому він має зобов`язання перед державою у вигляді сплати податків, а також те, що позивач у нерівному становищі порівняно з іншими нотаріусами і матиме негативні наслідки для його ділової репутації та неможливо буде уникнути порушення прав третіх осіб.

Крім того, позивач стверджував, що у її штаті працюють і отримують заробітну плату два юрисконсульта та бухгалтер, права на працю яких також порушено внаслідок фактичного зупинення діяльності приватного нотаріуса.

В той же час, позивач не навів достатніх підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надав належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Також, позивач зазначив, що у наказі Міністерства юстиції України від 09.07.2019 №2089/5 не вирішено питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у позивача. На думку позивача, зазначене свідчить про існування очевидних ознак порушення його прав та інтересів як державного реєстратор - приватного нотаріуса та прав та інтересів інших осіб, які звернулись до позивача з заявами про вчинення реєстраційних дій.

Щодо вказаних доводів позивача, суд звертає увагу на те, що позивач та особи, які звернулись до позивача з заявами про вчинення реєстраційних дій, вправі звернутись до Міністерства юстиції України з заявами для вирішення питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб`єкта державної реєстрації прав, відповідно до приписів статті 311 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відтак, не підтверджено існування очевидних ознак небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також, відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, отже, підстави для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову відсутні.

Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що клопотання позивача є не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни про забезпечення позову.

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.