Рішення № 83510365, 08.08.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2019 р. Справа № 400/1833/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Свантовіт», вул. 12 Поздовжня, 84, м. Миколаїв, 54028 до відповідача:Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001 про:скасування припису від 02.05.2019 р. № ОМС-МК1147/1458/АВ/П та постанови від 15.05.2019 р. № ОМС-МК1147/1458/АВ/П/ПТ/ТД-ФС,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свантовіт» (далі – позивач, ТОВ «Свантовіт») звернулось до суду з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (далі – відповідач, Департамент праці), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ОМС-МК1147/1458/АВ/П від 02.05.2019 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-МК1147/1458/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15.05.2019 року.

Ухвалою від 19.06.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 25.06.2019 року суд забезпечив позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-МК1147/1458/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15.05.2019 року – до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 400/1833/19.

Ухвалою від 08.08.2019 року суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до укладених договорів про надання послуг ТОВ «Свантовіт» з фізичними особами, виконавець зобов`язується надати виконавцю послуги з передпродажної підготовки товару а також послуги щодо розрахунків з конкретним обсягом та конкретно визначеною вартістю робіт. По закінченню виконання послуг, виконавець з`являється для підписання Акту наданих послуг. Крім того, відповідно до власноруч написаних заяв, фізичні особи не можуть підкорятися правилам внутрішнього трудового розпорядку товариства та наполягали укласти саме договір про надання послуг. На момент проведення інспекційного відвідування жоден з вказаних в Акті інспекційного відвідування договір про надання послуг з фізичними особами не припинив свою дію. Оскаржуваний припис було винесено з порушеннями передбаченими законодавством строків. Крім того, позивача належним чином не повідомлено про розгляд його справи, за результатами якого було винесено оскаржувану постанову.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просив відмовити. В своєму відзиві відповідач зазначив, що в ході інспекційного відвідування ТОВ «Свантосвіт» встановлено, що до роботи було допущено 14 працівників без укладання трудового договору, сформованого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення територіальним органам Державної фіскальної служби. Наявна підміна трудових договорів цивільно-правовими.

У відповіді на відзив позивач підтримав свої позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

У період з 23.04.2019 року по 26.04.2019 року посадовими особами Департаменту праці проведено інспекційне відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю – ТОВ «Свантовіт», за результатами якого складено Акт № ОМС-МК1147/1458/АВ від 26.04.2019 року (далі та раніше за текстом – Акт інспекційного відвідування).

Інспекційним відвідуванням встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 21, ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), а саме: на підприємстві до роботи допущені 14 працівників без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення територіальним органам Державної фіскальної служби.

02.05.2019 року Департаментом праці оформлено припис про усунення виявлених порушень № ОМС-МК1147/1458/АВ/П, яким ТОВ «Свантовіт» встановлено строк до 11.05.2019 року для усунення порушень виявлених під час інспекційного відвідування.

Постановою про накладення штрафу уповноваженими особами № ОМС-МК1147/1458/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15.07.2019 року на ТОВ «Свантовіт» накладено штраф у розмірі 1752660,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

ТОВ «Свантовіт» зареєстровано як юридична особа 06.07.2007 року, основним видом діяльності згідно КВЕД якого – 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Згідно ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України визначено, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частинами 1, 3 ст. 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я: при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 23 КЗпП України, трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами га обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно частин 1,2 статті 928 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що трудовий договір – це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Відповідно до укладених договорів про надання послуг ТОВ «Свантовіт» з фізичними особами, виконавець зобов`язується надати замовнику послуги (ТОВ «Свантовіт») з передпродажної підготовки товару а також послуги щодо розрахунків з конкретним обсягом та конкретно визначеною вартістю робіт. Договором передбачено, що Виконавець надає послуги на свій ризик. По закінченню виконання послуг, виконавець з`являється для підписання Акту наданих послуг.

Також, в наданих договорах сторони домовились, що з доходу, нарахованого виконавцю за надані послуги, замовник сплачує податки та інші обов`язкові платежі, згідно чинного законодавства України.

Крім того, відповідно до власноруч написаних заяв, фізичні особи не можуть підкорятися правилам внутрішнього трудового розпорядку товариства та наполягали укласти саме договір про надання послуг.

В момент проведення інспекційного відвідування усі вказані в Акті інспекційного відвідування договори про надання послуг з фізичними особами були дійсними.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначені в Акті інспекційного відвідування договори не були визнані недійсним чи неукладеним у порядку встановленому законом.

За таких обставин, суд не вбачає в діях позивача порушення норм КЗпП України, а отже у відповідача були відсутні підстави для винесення припису про усунення виявлених порушена, а у подальшому – й постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Щодо посилань позивача на порушення відповідачем порядку винесення оскаржуваних припису та постанови, суд зазначає наступне:

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Порядок № 295).

У відповідності до п. 19 – 21 Порядку № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Акт інспекційного відвідування підписано посадовими особами Департаменту праці та уповноваженим представником ТОВ «Свантовіт» 26.04.2019 року без зауважень. 27.04.2019 року, 28.04.2019 року, 29.04.2019 року, 30.04.2019 року, 01.05.2019 року, 04.05.2019 року та 05.05.2019 року були неробочими днями (вихідними та святковими).

Письмові зауваження на Акт інспекційного відвідування були надані позивачем 06.05.2019 року (вих. № 18) та розглянуті відповідачем вчасно – 08.05.2019 року за вих. № 09.2640/03 Департаментом праці на зауваження позивача надано вмотивовану відповідь.

Згідно п. 23, 24 Порядку № 295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень – наступного дня після їх розгляду.

З аналізу наведених норм вбачається, що подання зауважень на акт інспекційного відвідування протягом трьох робочих днів є правом об`єкту відвідування, одночасно з цим зауваження можуть бути викладені і у самому акті інспекційного відвідування. При цьому, для в несення припису передбачено два строки: пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень – наступного дня після їх розгляду.

Оскаржуваний припис винесено 02.05.2019 року – на наступний робочий день після підписання Акту інспекційного відвідування, з урахуванням святкових та вихідних днів.

Враховуючи відсутність в Акті інспекційного відвідування зауважень, а також положення п. 23 та 24 Порядку № 295, суд робить висновок про відсутність з боку відповідача порушень щодо процедури та порядку винесення припису про усунення виявлених порушень.

Далі, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі – Порядок № 509).

Згідно п. 3 – 7 Порядку № 509, повноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Листом від 06.05.2019 року № 09.2502/03 директором Департаменту праці повідомлено директора ТОВ «Свантовіт» про те, що розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю відбудеться 15.05.2019 року о 10:00 год.

14.05.2019 року ТОВ «Свантовіт» направило на адресу відповідача лист за вих. № 95, відповідно до якого зазначило, що повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю отримано лише 14.04.2019 року, а директор підприємства з 13.05.2019 року перебуває у відрядженні. У зв`язку з зазначеним позивач клопотав про відкладення розгляду справи.

15.05.2019 року Департаментом праці прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-МК1147/1458/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивача було належним чином повідомлено про розгляд справи. Крім того, позивач сам наголошує на тому, що п. 6 Порядку № 509 передбачено п`ять способів повідомлення: рекомендованим листом, телеграмою, телефаксом, телефонограмою, шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представник.

При цьому, отримавши 14.05.2019 року – за день до розгляду справи – повідомлення про такий розгляд, скероване на його адресу рекомендованим листом, позивач обрав той самий спосіб направлення клопотання про відкладення розгляду справи, завідомо розуміючи строки поштового перебігу, проігнорувавши більш швидкі способи звернення до відповідача, зокрема телеграму та телефакс.

За таких обставин, суд не приймає доводи позивача щодо порушення Департаментом праці порядку розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та винесення постанови про накладення штрафу.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 – 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свантовіт» (вул. 12 Повздовжня, 84, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 35273055) до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 03194499) – задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ОМС-МК1147/1458/АВ/П від 02.05.2019 року.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-МК1147/1458/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15.05.2019 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 03194499) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свантовіт» (вул. 12 Повздовжня, 84, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 35273055) судові витрати в сумі 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.08.2019 року.

Суддя О.В. Малих